Тестові завдання використовують, коли треба максимально об’єктивно перевірити знання учнів. Що вирізняє якісний тест від поверхового, посереднього? Як мінімум те, що хороший тест не перевіряє пам’ять учня та має тільки одну правильну відповідь. Його основа не багатослівна та вільна від заперечень і зайвої складної термінології, а ключ не довший за дистрактор. У цьому матеріалі експерт PISA та УЦОЯО Олександр Козленко розкриває секрети створення досконалого тесту.
Спікер:
Олександр Козленко,
начальник відділу змісту оцінювання навчальних компетентностей УЦОЯО, експерт PISA 2025 Peripheral Science Expert Group (PSEG), учасник робочих груп зі створення державних стандартів
— Як би ми не любили відкриті завдання — все одно залишаємося людьми, схильними до суб’єктивізації, спрощення чи узагальнення, — констатує під час виступу на EdCamp у Києві експерт Олександр Козленко. — «Вона ж така старанна учениця, ну навіщо їй псувати все цією трійкою?», «Він увесь урок крутився, бешкетував, на 12 не заслужив, хоч і відповідав дуже добре». Чи не припускаєтесь і ви подібних упереджень в оцінюванні завдань своїх учнів? Перевірте себе.
Типові помилки оцінювання для відкритих завдань:
- Помилка «щедрості» або «поблажливості»: встановлення завищених балів;
- Помилка «ореолу», або шлейфу: завищення балів тим, до кого вчитель ставиться більш позитивно, і навпаки;
- Помилка «центрального тренду»: бажання уникнути крайніх позначок;
- Помилка «близькості»: важко відразу поставити учневі дуже високий бал після дуже поганого;
- Помилка «логіки»: кореляція оцінок із різними психологічними властивостями і характеристиками, які здаються логічно пов’язаними. Наприклад, різні бали для гіперактивного і старанного учня.
Для уникнення подібних помилок і для об’єктивізації оцінок, які були б зрозумілі і вчителеві, і учневі, виникла система тестів. Її «батько» — один із моїх улюблених діячів науки, двоюрідний брат Чарльза Дарвіна — Френсіс Гальтон.
Тести: узгодимо термінологію
Цікаво, що чимало людей, які створють тестові завдання, не знають достеменно назви основних елементів тесту. Виправімо це! «Начинка» кожного тесту — це:
- Основа завдання
- Варіанти відповідей:
- Ключ (правильна відповідь)
- Дистрактор (неправильні відповіді)
Інколи дистрактор використовують у більш звуженому сенсі — як один із варіантів, що дуже близький до ключа. Найчастіше у предметних тестах типу ЗНО чи НМТ та особливо часто в компетентнісних тестах типу PISA ми маємо кластерну структуру. Це означає, що є достатньо детальний опис ситуації, дані, наведені формули (адже хороші тести не мають перевіряти пам’ять учня) — це називається стимул. І навколо стимула створюється серія завдань, які мають назву кластер.
Основа завдання якісного тесту: якою має бути?
Якісні основи завдань обумовлені вміннями, які вони оцінюють.
Основа тесту може бути відкритою або закритою.
Закрита основа — речення, яке закінчилося, а далі — варіанти відповідей.
Відкрита основа — яка продовжується далі у варіантах, які мають обирати учні й учениці.
Будь-який тест — швидкісний. В одиницю часу маємо вмістити якомога більше того, що маєте на меті перевірити. І чим швидкісніший тест — тим більш не бажано використовувати відкриту основу, а створювати конкретне завдання. Чому? Коли основа відкрита — учні мають щоразу перечитати тест із основи та підставити в кінець те, що прописано в варіантах. Це лиш «викрадає» час учнів.
Ще один небажаний момент — заперечення в основі. Наприклад: «Ці властивості притаманні усім тваринам, наведеним нижче, окрім…» І зазвичай «окрім» ніяк не виділене, що заплутує учнів. Тому виділяйте слово «окрім» жирним шрифтом — ваша задача не підловити на помилці, бо він неуважно прочитав завдання.
Показник якісної основи — перечитавши її, учень ВЖЕ може надати відповідь на завдання. Ще одне правило — чим швидкісніший тест, тим коротші мають бути основи завдань.
8 ознак якісної основи для вашого тесту:
🖊️ Якісна основа оцінює істотну інформацію.
🖊️ Основа стисла й містить тільки ту інформацію, що необхідна учасникам тестування для надання відповіді на питання.
🖊️ У ній уникають матеріалу, що не стосується предмета оцінювання.
🖊️ Якісна основа — лаконічна.
🖊️ Якісні закриті основи завдань повинні надавати достатньо інформації для відповіді на запитання навіть без варіантів відповіді.
🖊️Якісні відкриті основи завдань містять достатньо інформації для того, щоб надати учаснику тестування орієнтир до пошуку правильної відповіді.
🖊️ У якісних основах завдань уникають використання дієслів пасивного стану.
🖊️ У якісних основах завдань наукова / технічна / інша спеціальна термінологія використовується тільки при перевірці знання саме цієї термінології.
Ключі до тестових завдань:
найчастіші помилки та підказки
Найчастіша помилка тестів — ключ довший за дистрактор. Тож усі варіанти мають бути приблизно однакової довжини. Створюючи відповіді до тестових завдань, керуйтесь правилами:
🖊️ Якісні завдання мають тільки одну правильну відповідь.
🖊️ В якісних завданнях уникають правильної відповіді, яка б виділялася певним чином серед варіантів.
🖊️ Правильна відповідь не повинна бути єдиним варіантом, який містить суттєву лексику, використану в основі.
🖊️ Правильна відповідь не повинна бути єдиним позитивним реченням або фразою серед негативних і навпаки.
🖊️ Правильна відповідь не повинна містити граматичної підказки, як, наприклад, при використанні службових слів.
🖊️ У якісних ключах уникають багатослівності.
🖊️ У якісних ключах уникають використання дієслів пасивного стану.
Грамотно підбираємо дистрактори (неправильні відповіді) в тестах
Якісні дистрактори завдань не містять «абсурдних», вочевидь неправильних варіантів відповідей. Абсурдний дистрактор учень одразу відкине, а значить — ваш тест перевірятиме знання гірше.
🔴 У якісних завданнях уникають дистракторів, які занадто наближені до правильної відповіді.
🔴 Якісні дистрактори перевіряють помилкові міркування учнів.
🔴 Якісні неправильні відповіді граматично паралельні один з іншим та з правильною відповіддю.
🔴 Мають приблизно однакову довжину.
🔴 Не є позитивно чи негативно оформленими висловлюваннями.
🔴 У якісних завданнях уникають дистракторів, які б були протилежними висловлюваннями.
🔴 Якісні дистрактори завдань завжди уникають варіанту «все з вищенаведеного» або «жодне з вищенаведеного».
🔴 Без багатослівності, дієслів пасивного стану.
🔴 У якісних дистракторах та ключах завдань уникають використання таких слів як «всі», «завжди», «ніколи», але використовують «зазвичай» або «іноді».
🔴 Не повторюють в кожному варіанті інформацію, яку можна розмістити в основі.
Як створюють тести за доказовим методом ECD: 18 (не)простих кроків
І наостанок — розлога інструкція до тестоворення за доказовим методом їхньої розробки та проєктування під назвою ECD. Може видатись складною для сприйняття, проте саме за таким порядком створюють усі «серйозні» тести.
Крок 1
Визначаємо мету тестування.
Коли вчитель тільки починає створювати тест — формує конкретну мету. І за моїми спостереженнями, ця озвучена мета доволі часто втрачається у процесі створення завдань до тесту. До прикладу, тест має перевірити знання учнів за темою «країни Африки», а запитання, складені педагогом, чомусь перевіряють знання інших частин світу.
Саме після того, як ви визначитесь із метою тестування — вам буде легше складати до нього завдання.
Крок 2
Визначаємо категорії, за допомогою яких можемо класифікувати учасників тестування відповідно до нашої мети.
Крок 3
Визначаємо в системі знань, умінь та інших результатів навчання сутнісні ознаки, що забезпечать можливість віднести учасника оцінювання до певної категорії.
Крок 4
Визначаємо дії, які можуть свідчити про наявність у особи відповідних результатів навчання.
Крок 5
Визначаємо умови, які дозволяють учаснику тестування продемонструвати наявність результатів навчання.
Крок 6
Розробляємо фреймворк (рамку) тесту — системне викладення пунктів із першого по п’ятий.
Крок 7
Розробляємо програму тесту — системний опис предметної галузі тесту у змістовій формі та у формі вимог до учасників тестувань у термінах результатів навчання.
Крок 8
Розробляємо специфікацію тесту. Це модель, яка описує типи, кількість і проогнозовані характеристики тестових завдань — складність, дифернціююча здатність.
Крок 9
Розробляємо завдання, які ставлять учасника тестування в умови для демонстрації наявності відповідних результатів навчання.
Крок 10
Проводимо апробацію тестових завдань.
Крок 11
Компонуємо тест на основі апробованих завдань.
Крок 12
Адмініструємо завдання.
Крок 13
Перевіряємо роботи учасників.
Крок 14
Інтерпретуємо результати тестування.
Крок 15
Оприлюднюємо результати тестувань.
Крок 16
Забезпечуємо розгляд апеляцій на результати тестування.
Крок 17
Аналітично досліджуємо результати тестування.
Крок 18
За необхідності – коригуємо пункт 1-7 за результатами тестування.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media