Дослідження доводять, що краще складають тести за інших однакових обставин ті учні, у яких кращі стосунки із часом. Бути ефективними у підготовці, правильно розподіляти сили під час НМТ — звісно, це пріоритети. Але вчителі зазвичай дають мало конкретних порад з тайм-менеджменту, які б допомогли випускникам. Кілька вправ для самопідготовки можна порадити нині, коли заняття вже завершилися. Тим паче можна потренувати їх у класі в тих школах, де підготовка ще триває.
Передбачати витрати часу
Перш ніж розпочати вдома роботу над якимось завданням, нехай учасник НМТ спробує оцінити, скільки часу це займе. Після виконання завдання важливо записати, як вийшло насправді, та поміркувати, наскільки правильно вдалося оцінити витрати часу.
Часто учні очікують, що завдання займе менше часу, ніж стається насправді. Як наслідок, вони можуть суттєво затриматися на ньому. Наприклад, на математичну задачу, розв’язання якої добре знають, відводять лічені хвилини. Але елементарне усвідомлення умов задачі та підрахунки на чернетці теж займають певний час. І навпаки, якби учні знали, що це завдання виконують швидко, мали б змогу інакше розставити пріоритети. Якщо тренуватися не один день, розраховувати час стане набагато легше.
Тренуватися з візуальними засобами
Таймер дає учням візуальне уявлення про плин хвилин. Це допомагає зосередитися на завданні та ефективно організувати свій час. Учні мають дати собі певну кількість хвилин на певну кількість завдань (більш ніж одне). Наприклад, 10 хвилин, щоб дати чотири короткі письмові відповіді. Хай відчують, що коли таймер досягає 5 хвилин, робота має бути приблизно наполовину виконана.
Якщо потренуватися на такі короткочасні дистанції, підлітки зможуть по-новому сприймати хід годинника. Тоді на НМТ година не здаватиметься якоюсь абстрактною кількістю часу. Адже хтось забуває про плин часу, іншим година здається таким маленьким проміжком, що вони панікують. Але після тренування цього не станеться.
Застосовуємо канбан
Це японська техніка тайм-менеджменту, яка дає змогу краще відчути плин часу. Один з варіантів: під час проходження тестів вдома, наприклад, за минулі роки, слід регулярно ставити позначки на відрізку, який символізує відведений учаснику НМТ час. Скажімо, зображена година, а кожні 10 хвилин, на якій би стадії роботи учень не був, він має закреслювати одну шосту відрізка, тобто вже витрачений час. Це навчає розподіляти увагу.
Інший спосіб: треба накреслити табличку з трьома стовпчиками: «Потрібно», «Виконується», «Зроблено». На стікерах підліток записує номери всіх питань тесту. Виконавши завдання, він переклеює його номер з одного стовпчика до іншого. Хоча спочатку таке тренування здається зайвим, багатьом воно допомагає стати ефективнішими у роботі. Адже для людей, яким важливе візуальне сприйняття, знати, що ти відповів на 30 запитань, а попереду ще 20 — це щось дуже абстрактне порівняно з тим, щоб бачити ці кількості на власні очі.
Встановити мінімум для роботи
Характер має значення: частіше зустрічаються учні, які працюють повільно, але є й ті, хто відповідає швидше, ніж встигає подумати. Останні проходять тестування навіть достроково, проте результати мають низькі. Вони знають і вміють більше та могли б проявити себе, якби не поспішали і ретельно подумали.
Таким учасникам НМТ варто потренуватися вдома встановлювати мінімум для роботи. Наприклад, над відповіддю на питання з історії треба розмірковувати мінімум 10 хвилин, згадуючи подробиці. Припиняти обдумувати та згадувати до призначеного часу не можна. Це завдання спонукає уповільнити темп і стежити за процесом. Адже такі учні можуть плутати швидкість з успіхом. Вони прагнуть оголосити: «Я закінчив!» раніше, ніж переконаються, що впоралися.
Також учителі можуть порадити контрольні списки питань до себе, до яких учні повинні звертатися під час роботи над завданням. Це сприяє роздумам.
Звикнути до обмеження часу
Завдання — працювати зі значно скороченим обсягом часу. І за цей термін (наприклад, за кілька хвилин) учень має написати відповіді ручкою. А надалі записувати все, що не встиг у перший час, олівцем. Це дає змогу розрізняти автоматичність і компетенції.
Часто стрес від обмежень у часі може негативно вплинути на здатність учня демонструвати свої знання та навички. Використання олівця та ручки дає змогу поміркувати над тим, як обмеження в часі впливають на навчання. Ось питання, над якими учні мають замислитися:
- Чи відповіді ручкою є правильними? Чи помилок більше, ніж зазвичай? Чи вони справедливо демонструють, що ви вмієте та знаєте?
- Який відсоток роботи вдалося виконати ручкою?
- Перевірте, а який відсоток роботи ви виконаєте за цей самий період часу, якщо працюєте у звичному темпі та не маєте обмежень? (Є люди, які у стислі терміни видають максимум, а є ті, хто дуже мало встигає, коли часу обмаль).
- Які теми ви вже знаєте на автоматі?
- Над завданнями якого типу важливо поміркувати, які принципово не можна виконувати поспіхом?
Учням потрібно навчитися організовувати час, щоб бути ефективними та продуктивними. 15 хвилин гри чи часу перед екраном відчуваються інакше, ніж 15 хвилин письма. Якщо вчителі чітко висловлюють свої думки та навчають використовувати час, дають значну кількість практики, учні зможуть згодом самостійно планувати та визначати пріоритети виконання певного завдання.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media