Маленькі діти часто запитують «чому?» і так відкривають для себе навколишній світ. Проте з віком у нас з’являється дедалі більше рутинних справ, які витісняють цікавість. Ділимося матеріалом від американського Центру натхненного навчання з порадами, як повернути її у своє життя. Переклали для вас найцікавіше.
Наважтеся на контакт
Дізнайтеся нове про когось, кого ви постійно бачите, але насправді не знаєте. Це може бути касир у продуктовому магазині, сусід, який вигулює собаку, контролер у метро, охоронець, працівник пошти. Хто вони насправді? І що в них на думці?
Представтесь, почніть розмову і подивіться, що ще ви зможете дізнатися про цих людей.
Почати розмову можна з простих запитань:
- Як вас звати?
- Чи дивилися ви матч вчора ввечері?
- Як минув ваш день?
Якщо їхня відповідь спонукає до подальших запитань, ставте їх. Слухайте настільки уважно, щоб запам’ятати не лише колір очей співрозмовника, а й вираз його обличчя та слова, які він використовував.
Відчуйте, як це — цікавитися чужою реальністю, бути повністю зосередженим на чиїмсь світі, принаймні на мить.
- Що ви можете дізнатися про цих людей у короткому обміні думками?
- Що в цей момент цікавості змушує вас замислитися про їхнє життя чи про своє власне?
Розмови з незнайомцями корисні для розвитку вашої допитливості та психічного здоров’я. У 2023 році Ханне Коллінз, аспірантка з організаційної поведінки в Гарвардському університеті, опублікувала дослідження понад 50 000 осіб. Воно показало, що важлива не лише кількість соціальних зв’язків, а і їхнє різноманіття. Це впливає на добробут людини в майбутньому. Тож корисно соціально збагачуватися — перебувати в різних видах взаємовідносин.
Поруште свою рутину
Змініть три речі у своєму щоденному розпорядку і подивіться, як ці зміни впливають на вас. Це може виглядати так: пити каву вдома, а не в машині (або бути радикальним і перейти на зелений чай). Ходити на роботу чи навчання іншим маршрутом. Закривати ноутбук і вмикати музику. Читати книгу замість того, щоб скролити соцмережі перед сном. Це може бути заміна звичного вечірнього телешоу на подкаст. Або стречинг замість того, щоб грати в ігри на телефоні.
Зверніть увагу, як ці невеликі зміни впливають на вас:
- Що є складним у цих змінах?
- Що освіжає?
- Чи є якісь ефекти, що виходять за межі безпосереднього досвіду?
- Чи впливають ці зміни на когось іншого, крім вас?
Розуміння того, як наш мозок формує і закріплює звички, може допомогти нам позбутися поганих і набути хороших. Нове дослідження з Трініті-коледжу в Дубліні показує, що наші звички формуються двома системами мозку. Однією, що запускає автоматичні реакції на знайомі сигнали, та іншою, що забезпечує цілеспрямований контроль.
Наприклад, скролінг соціальних мереж, коли вам нудно, є результатом роботи системи автоматичного реагування. А відкладання телефону, щоб зосередитися на роботі, відбувається завдяки системі цілеспрямованого контролю. Звички з’являються тоді, коли автоматичні реакції переважають нашу здатність свідомо їх контролювати. Хороші і погані звички — це дві сторони однієї медалі. Обидві виникають, коли автоматичні реакції переважають над цілеспрямованим контролем. Зрозумівши цю динаміку, ми можемо почати використовувати її на власну користь як для формування, так і для викорінення звичок.
Спіймайте захват
Відточіть свою спостережливість і відчуйте захват там, де ви перебуваєте. У своїй книзі 2023 року «Захват: Нова наука про повсякденне диво і як вона може змінити ваше життя» соціальний психолог Дахер Келтнер описує способи, за допомогою яких кожен з нас може тренувати свій мозок, щоб знайти більше сенсу у своєму житті. Келтнер визначає захват як «…відчуття присутності чогось величезного, що виходить за межі вашого розуміння світу».
Захват — це спусковий гачок для цікавості. Озирніться довкола, де б ви зараз не були. За сніданком, у кав’ярні, в автобусі, у продуктовому магазині, на своєму робочому місці. Бачите щось, що викликає у вас захоплення? Підійдіть до вікна. А ще краще — вийдіть на вулицю. Проведіть наступні кілька хвилин або весь день у пошуках захвату.
Сфотографуйте щось, що пробуджує вашу цікавість. Це може бути птах, який шукає їжу на землі. Гриб, що росте всередині поваленого дерева. Малюк, який робить що завгодно. Момент, коли вмикаються вуличні ліхтарі. Якщо вам пощастило зловити захід сонця, це теж працює.
Які запитання викликають ці моменти захвату? Як вони пробуджують вашу цікавість?
Крім того, що це чудове почуття, існують наукові докази того, що захват насправді корисний для нашого здоров’я. Дослідження 2022 року, проведене Марією Монрой і Дахером Кельтнером, показало, що захват пов’язаний з підвищеним тонусом блукаючого нерва, зниженням симпатичного збудження, збільшенням вивільнення окситоцину і зменшенням запалення. Тобто всіма тими процесами, які приносять користь психічному і фізичному здоров’ю.
Вийдіть із зони комфорту
Обговоріть складну тему з кимось, хто дивиться на речі під іншим кутом. Слухайте, щоб дізнатися нове, а не для того, щоб виграти суперечку.
Ви можете почати розмову так:
«Цього тижня я приймаю виклик, щоб розвинути свою допитливість, і сподіваюся, що ви допоможете мені із сьогоднішнім завданням. Воно полягає в тому, щоб почати розмову на складну тему, і мені цікаво поговорити з вами про _____. Останнім часом мене цікавить ______, і я хотів би дізнатися вашу думку з цього приводу».
Що варто помічати під час розмови:
- Коли ви вступаєте в цю дискусію, змушуйте себе слухати. Ставте запитання.
- Що ще ви можете дізнатися на цю тему?
- Це розмова, а не дебати. Ваше завдання — поглибити своє розуміння, а не мати рацію.
- Як це — підходити до складної теми з єдиною метою — поглибити своє розуміння?
- Що відбувається з вашим власним мисленням під час розмови?
Пам’ятаєте, як ви намагалися налагодити контакт через цікавість? Сьогодні ви переходите на новий рівень — шукаєте способи побачити іншу людину, а можливо, і світ навколо вас.
Перемикайтеся
Прочитайте, подивіться або послухайте новину від ЗМІ, яким ви ніколи не цікавились. Обов’язково подивіться або прочитайте вибраний матеріал повністю.
Зверніть увагу на те, як медіа розповідають історію. Якщо можливо, пошукайте таку саму історію у ЗМІ, до яких ви зазвичай звертаєтеся. Чим вона відрізняється? Що схоже?
Якщо виклад історії дуже відрізняється від того, до якого ви звикли, або конкретний кут зору на історію сильно варіюється від одного джерела до іншого, подумайте, чому так сталося. Увімкніть свою цікавість: спробуйте уявити, як би ви почувалися, читаючи історію в одному з ваших звичних ЗМІ, якби натомість ви були постійним споживачем інформації із цього нового джерела.
Іноді ми бачимо короткі відеоролики від ЗМІ, які не читаємо, але відео можуть бути оманливими. Тож спробуйте повністю опанувати матеріал. Що ви дізналися, коли подивилися чи дочитали його до кінця?
Цей досвід навряд чи надихне вас на зміну джерел новин, але подумайте, що він робить з вашою допитливістю. Наші погляди на новини можуть дуже сильно відрізнятися, тож що ми маємо робити, щоб знайти спільну мову?
У статті Psychology Today автори зазначають що відчуття дискомфорту підштовхує до зони найближчого розвитку. Це підвищує нашу здатність до навчання, робить нас більш стійкими і гнучкими, а також допомагає знизити рівень тривожності.
Поміркуйте, а потім творіть
Витратьте п’ять хвилин, щоб перелічити всі цікаві речі, які ви досліджували цього тижня. А потім створіть наступний список речей, які вам цікаво вивчити далі.
Тепер, коли ваш «м’яз допитливості» стає сильнішим, які нові запитання у вас виникли про… науковий світ? Про продукти у вашому холодильнику? Про нашу країну? Про те, як музика і рух впливають на мозок та емоції?
Що ви помітили у своєму допитливому розумі протягом тижня?
Чи відбулися якісь зміни у вашому житті, які ви могли б пов’язати із цим фокусом на допитливості?
Покладіть складені вами списки на видноті, щоби ви могли бачити їх щодня (біля дзеркала у ванній, на тумбочці біля ліжка, над кавоваркою, у сумочці, поруч із взуттям).
Нехай вони слугують вам мотиватором, коли ви розвиваєте свою цікавість, і початком розмови, коли люди з вашого оточення випадково побачать ваш список. Пам’ятайте, що цікавість заразна, і від її поширення ми всі виграємо.
У своїй новій книзі «Мистецтво цікавого» філософка й дослідниця Лорріен Брессер стверджує, що коли ви маєте більш психологічно багатий досвід, це може привести вас до більш розширеного відчуття себе. Ви відчуваєте більший зв’язок з усім: навколишнім середовищем, іншими людьми.
І така взаємодія зі світом приносить свої плоди. Коли ми розвиваємо навички помічати і цікавитися тим, що відбувається навколо нас, це дає нам відчуття зв’язку зі світом і відчуття активності.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media