- З 1 березня 2026 року нововведення в українській граматиці стали необхідними до виконання.
- Отже, надаємо інформацію про ключові корективи, які було зафіксовано Держстандартом у 2026 році.

Зміни у правописі 2026 / Колаж Освіта 24
З 2019 року освітня система України почала пристосовуватися до нової редакції граматичних правил. З цього моменту вступили в дію оновлені настанови, які дозволялося використовувати поряд із попередніми.
1 березня поточного року Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила “Український правопис” як Державний стандарт. Про це інформує видання “НУШ”.
Що змінилося?
З березня “запрацював” офіційний варіант граматики. Саме його будуть застосовувати у законодавчих актах, документації, офіційних перекладах, а також у навчальних і наукових матеріалах. Ці зміни не позначаються на сталих граматичних нормах для звичайних громадян.
У текст граматики водночас внесли редакторські й технічні поправки. Зокрема, прибрали певні приклади, що мали зв’язок з Росією, про це повідомила Комісія на офіційному вебсайті.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Удосконалити українську чи вивчити іноземну? “Оптіма” відгукнеться на кожне побажання! Провідні викладачі країни, індивідуальний підхід та застосування інтерактивних платформ посприяють покращенню обраної мови в найкоротші терміни.
Які головні нововведення у 2026 році?
Отже, надаємо інформацію про основні уточнення, зафіксовані Держстандартом у 2026 році.
1. Написання слів з незмінним числівником “пів”
Норма 1993 року: такі слова ми писали сукупно, через дефіс або з апострофом: півгодини, пів-Києва, пів’яблука.
Норма 2026 року: тепер пишемо окремо, якщо йдеться про половину чогось: пів години.
Разом пишемо виключно ті слова, в яких “пів” є частиною цілісного поняття (півострів).

2. Літера “и” на початку слова
Раніше “и” можна було побачити тільки на початку вигуку ич!
Нині допускають варіативність у деяких словах: ирій/вирій, ирод/Ірод. Також “и” можна писати і на початку деяких власних найменувань (Ич-оба).

3. Закінчення -и в родовому відмінку (III відміна)
Раніше ми використовували тільки закінчення -і: радості.
Тепер можна використовувати варіативне закінчення -и: радости.
Цікаво! Іменники третьої відміни на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь у родовому відмінку однини можуть мати варіативне закінчення -и.

4. Запровадження фемінітивів (найменування жіночого роду)
Раніше ми застосовували виключно чоловічий рід для більшості посад та фахів: директор, філолог.
Нині можете офіційно використовувати і жіночий рід: директорка, філологиня.

5. Вживання літери “Ґ” у запозичених власних назвах
Раніше ми здебільшого використовували букву Г: Гете, Гуллівер.
Нині передавати звук [g] можливо через Ґ: Ґете, Ґуллівер.

6. Написання слів з іншомовними компонентами
Раніше чимало слів писали через дефіс: поп-музика, екс-президент.
Натомість тепер – сукупно: попмузика, експрезидент.

7. Написання складних слів із компонентами міні-, максі-, міді-
Раніше часто використовували дефіс: міні-маркет, максі-спідниця.
Нині такі слова пишемо сукупно: мінімаркет, максіспідниця.

8. Написання назв сайтів та соцмереж
Раніше правило було нечітким. Назви часто писали в лапках або мовою оригіналу: “Фейсбук”.
Нині пишемо їх без лапок з маленької літери як загальні назви (фейсбук). Або з великої без лапок як власні назви (Фейсбук).

9. Передача звука [j] у сполученні з голосними
Раніше були варіанти з “е”: проект, траекторія.
Нині тільки через “є”: проєкт, траєкторія.

10. Відмінювання слів на -ть в родовому відмінку
Раніше було лише закінчення -і: смерті, совісті.
Нині можна використовувати варіативне закінчення -и: смерті й смерти, совісті й совісти.

11. Передача буквосполучення “au”
Раніше використовували лише варіант з “ау”: аудиторія.
Нині можна вживати “ау” та “ав”: аудиторія і авдиторія.
12. Написання назв свят та державних посад
Раніше часто вживали необов’язково велику літеру: день незалежності.
Нині так: День Незалежності України, Президент України.

Так, ці настанови більше не є рекомендаційними. Їх прописано у Держстандарті як обов’язкові до виконання.
Що відомо про зміни у новому правописі?
В Україні ще 2024 року підтвердили дійсність та обов’язковість української граматики 2029 року.
Водночас керівник Інституту української мови Павло Гриценко підкреслив, що цю редакцію не узгодили з ВНЗ, тому там присутньо чимало неточностей. Тому текст вирішили вдосконалити.
Як писати слова за новим правописом?
Також пропонуємо запам’ятати, як писати окремі слова відповідно до нього правопису.
- “Мариво” чи “марево” – як правильно;
- “Мукачево” чи “Мукачеве” – як писати правильно.
- Які згадки про Росію з українського правопису прибрали.
