У багатьох країнах завершення навчального року — головний привід висловити подяку вчителям, сказати їм добрі слова, привітати. Адже початок навчання святкувати не заведено. Тож у червні, коли проходять останні уроки, учні пишуть листівки педагогам. А у випускників, які прощаються зі школою, свої традиції.
🇫🇮Фінляндія: смітять та йдуть до храмів
Якби наші учні в листівці звернулися до вчителя на прізвище, це б, напевно, вважали невихованістю. А для фінських учнів початкової школи це звична форма спілкування, тож і листівку до улюбленого вчителя так можуть розпочати. Люди пишаються «іменем роду», тож те, що дитина запам’ятала його, — вияв поваги, а не бешкетництво. Так само часто діти можуть звертатися до педагога просто на ім’я.
А ось випускникам старшої школи не до листівок. Їм дозволяється мало не… рознести школу вщент. Юнаки та дівчата надягають смішні костюми та перевертають меблі, деруть та розкидають папір тощо. Насправді речі, звісно, не псують, лише зчиняють безлад. Ті, хто пристойно поводився всі ці роки та дотримувався правил, тепер можуть відвести душу. А прибирають за ними учні того класу, який наступного року буде випускним. Так вони починають відчувати відповідальність за школу.
Щоб було цікавіше прибирати, випускники розкидають серед сміття цукерки для тих, хто наводитиме лад. У деяких містах випускники їздять на машинах та кидають цукерки у натовп. Це свято має назву Пенккаріт. До слова, наступного дня ці учні, яким навчатися ще рік, мають солодкий стіл і танці, але не дискотеку. Вони виконують старовинні танці, які довго перед тим опановували: полонез, віденський вальс, помпадур, танго, фінський народний танок кікапо. Так вони демонструють, що стають старшими та переймають традиції пращурів.
Власне, випускні теж не такі, як у більшості країн. Разом проводять офіційну частину, та ще й у храмах, незалежно від віросповідання, урочисто, під звуки органа. Випускники отримують разом з атестатом традиційну білу кепку. А велике свято — із численними запрошеними, солодощами, розвагами, коштовними подарунками — чекає на кожного з них не в школі чи ресторані, а вдома.
🇷🇸Сербія: святкують у футболках та здають 500 євро
© radiosarajevo.ba
У цій країні листівку до вчителя діти почнуть словами «Шановний наставнику!» — саме так заведено звертатися до вчителів.
У сучасних випускників може не бути святкування, якщо вони так бажають. Такий тренд охоплює саме цю країну: «Твої 5 хвилин блиску можуть коштувати комусь життя». Учні відмовляються від традиційних вечірок, випускних суконь, розваг, а гроші передають на лікування дітей, допомогу тваринам тощо. Прийнято здавати по 400–500 євро. Випускники зустрічаються в школі в останній раз у джинсах та футболках (хлопці — у чорних, а дівчата — у білих). Кілька операцій на гроші випускників врятували життя маленьким пацієнтам або дали змогу їм ходити та бачити, якої вони не мали від народження.
🇧🇷Бразилія: танцюють та змінюють вбрання
«Тітонько Маріє, дякую за чудовий рік» — ні, це не лист до рідних, це вітальна листівка вчителю. У цій країні учні початкової школи всіх педагогів звуть tia або tio, тобто тітка чи дядько з додаванням імені. Річ у тім, що для юних бразильців немає ціннішої людини, ніж кровні родичі. Тож це звернення є знаком пошани і натякає на те, що вчитель для учня став рідною людиною.
Випускники тут не задовольняються листівкою, а влаштовують святковий концерт для вчителів. Усе решта досить традиційне, в американському стилі: пишні та дорогі вечірні сукні, вишукані зачіски, обрання короля та королеви балу. Випускний зазвичай проводять у ресторані або на пароплаві. Дівчата переодягають кілька суконь за вечір, Але в бразильських святах є виразний акцент на запальні танці. Хлопці та дівчата до ранку не йдуть з танцмайданчиків.
🇲🇦Марокко: пишуть каліграфічні листівки
У цій країні Північної Африки в школах навчаються переважно хлопчики, та ще й не з бідних родин. Особливо якщо йдеться про підлітків. Після початкової школи доводиться переїжджати жити в інтернаті. Батьки дівчат вважають це непристойним, а бідні родини залишають хлопців, щоби ті допомагали на полі та заробляли.
У вітальній листівці учні звертаються до педагога «мушиф» або «мушиф-і», якщо це жінка, тобто просто «учителю». Ім’я в будь-якому контексті — це занадто інтимно для тих, хто не є членом родини. Не дивно, якщо листівку підпишуть каліграфічно вишуканим стилем. Це останнім часом захоплення в сучасної молоді.
Випускні теж незвичні для нас: усе дуже скромно, як личить мусульманам. На святкуванні грає національна музика. Підлітки можуть співати та ласувати фруктами, випічкою, солодощами. Якщо школу завершують дівчата, вони приходять у святковій (з візерунками), але закритій чорній чи білій сукні джелаба (до підлоги, довгі та широкі рукави). Деякі дівчата покривають голову хустками. Хлопці також можуть прийти в національному святковому одязі: білих жупанах до підлоги, що нагадують сукні. Якщо для випускниць танці — на межі пристойності, то хлопці можуть запросити вчительок на танок.
🇨🇳Китай: викидають усе з вікон та маскуються
Іноземець, який вивчає китайську мову, може вважати, що вчителя діти називають «лаоші» (шановний майстер). Але це не так. Так називають будь-яку незнайому чи малознайому людину, яка є вчителем за професією. Коли ж ідеться про педагога, який тебе навчає, таке звернення підкреслює байдуже ставлення до нелюбимого вчителя та може образити. Тож китайські учні звернуться «шифу», тобто батько-наставник. Аналог цього слова в нас хіба що «отче», як говорять до священника.
Випускних святкувань немає, окрім офіційного отримання документів про завершення школи. Усе це проходить церемоніально та беземоційно. Але китайські школярі вигадали свої веселі традиції. По-перше, вони викидають з вікон шкіл усе, що було потрібне лише тут: пенали, канцтовари, зошити. По-друге, вони вдягаються в неймовірні карнавальні костюми. Випускники ніби змагаються, як замаскуватися настільки, щоб ніхто тебе не впізнав. Робот з картонною коробкою на голові, Маска із зеленим обличчям, замотана Мумія — спробуй розібратися, хто де!
🇪🇸Іспанія: влаштовують пляжні вечірки в стилі Гогена
«Дякуємо, професоре» напишуть не лише студенти, а й школярі, адже так заведено звати кожного вчителя чи викладача.
Випускні дещо нагадують традиційні бали в американському стилі. Але в Іспанії це ще й феєрверк емоцій та креативу. Адже на розвитку саме цих якостей учнів зосереджена школа. Як тільки не оформлюють підлітки випускні вечірки! Стиль ретро, пародії на фільми, маскарад, художня галерея… Випускний у стилі Ренуара або Гогена? Не всі дорослі зрозуміють, як це, а іспанські підлітки — в курсі. Треба підібрати стиль одягу, дизайну та навіть смаколики під картини певного митця. Скажімо, для Ренуара це буде пікнік, одяг пастельних відтінків (можливо, блакитних, як у роботі «Бал у Мулен де ла Галетт»), повітряні кульки, лимонади, морозиво, багато квітів. А для Гогена оберуть яскраві насичені кольори, екзотичні фрукти та десерти, пляж.
Подекуди випускні бали влаштовують просто неба: на природі, на березі моря. Довкола на мотузках розвішані великі фото випускників або встановлені кумедні фотозони. Та й сукні випускниць не вечірні, а скоріше карнавальні: яскравих кольорів, з короткими спідницями, блискучі та різнобарвні.
🇮🇹Італія: святкують у лаврових вінках, обсипані конфеті
Photo by Madison Bierl
Учителів тут теж звуть професорами, а також маестро (чоловіків) або маестра (жінок), що в перекладі «майстер», «майстриня».
Прощання зі школою, як розповідають у пресі, має свій бешкетний день, але тут це скоріше ритуал на удачу.
Друзі та родина випускників поливають їх сирими яйцями, вершками, алкоголем, соусами. Та мета — не забруднити, а зробити так, щоби налипло якомога більше конфетті чи борошна, якими теж посипають. Мовляв, хто набере на себе більше добра, у того в дорослому житті буде кращий добробут. У країні уряд навіть ухвалив окрему постанову щодо цієї традиції. Згідно з нею, усі речовини, включаючи конфетті, мають бути біорозкладними, щоби не псувати екологію.
Ще одна місцева традиція: як у Стародавньому Римі, випускники на врученні документів носять вінки з лавра.
🇩🇪Німеччина: розігрують учителів
та влаштовують класичний бал
Source: Flickr
Вітальні листівки нічим не здивують: перед ім’ям вчителя буде ввічливе гер (Herr) або фрау (Frau), що походить від «господар» та «господиня» відповідно. Але в деяких школах зберігають давню традицію: вчитель звертається до учня на ти, а той згадує про нього в третій особі, «вони» (наприклад, «фрау Катрін порадили мені…»)
У випускників, як у Фінляндії, є день прощання зі школою. Але тут ідеться не про бешкетування, а про розіграш учителів. Випускники можуть зачиняти вхід до класів, влаштовувати якісь безпечні пастки. Скажімо, сховати програвач, щоби на уроці лунали «голоси привидів» або щось пістрявіло у вікні. Можна навіть викрадати вчителів та вимагати за них солодкий викуп!
А ось випускний проходить дуже традиційно та красиво. І це не молодіжна вечірка, а класичний бал, як у минулих сторіччях. Це такий собі світський захід, на який навіть продають квитки, який рекламують, створюючи окремий сайт. Випускники запрошують батьків, рідних, друзів. За можливості оформлювати школу запрошують модних дизайнерів або переносять святкування в концертні зали, театри. Дівчата — у вечірніх сукнях, хлопці — у фраках. Танці — традиційні, на кшталт вальсу, повільного фокстроту.
🇸🇰Словаччина: отримують стрічки від учителів
та організовують для них свято
У цій країні дітям можна не запам’ятовувати імена вчителів. Все одно до всіх педагогів звертаються «пане вчителю» або «пані вчителько».
Стужкова (stužková) — це церемонія нагородження стрічкою. Учителі обирають собі по одному учневі з випускного класу та приколюють до його одягу зелену або червону стрічку. Це ніби талісман, який має допомогти гарно скласти вступні іспити в коледжі та університети. Церемонія супроводжується дорогою та вишуканою вечіркою, але її влаштовують не для учнів, а як знак подяки вчителям та батькам. Саме вони є головними на словацькому святі прощання зі школою. Випускники неодмінно танцюють повільні танці з батьками. Окрім частування, передбачено виступи випускників: спів, танці, гра на музичних інструментах, фокуси тощо. Інколи вдячні учні влаштовують для вчителів вікторини або інтелектуальні ігри.
Менш традиційним, але улюбленим святом є Відгомін (Dozvuky). Хлопці та дівчата забирають залишки спиртного зі Стужкової, беруть прості закуски на кшталт чипсів, сухариків, горішків та їдуть разом на природу, на своєрідний пікнік. Це вже виключно свято випускників та дорослішання.
🇮🇸Ісландія: вбираються в однакові костюми та проходять разом квести
icelandreview.com
Листівки до вчителів мало відрізняються від вітання друзів: до всіх заведено звертатися на ім’я, без жодних додаткових слів, а також на ти.
Випускних балів тут немає, а ось прощання зі школою колоритне та набуває ознак гри. Кожен клас обирає маскарадний костюм — однаковий для всіх. Саме в ньому й приходять на останню зустріч. Уявіть собі: один випускний клас — суцільні пірати, другий — Статуї Свободи, третій — Папи Римські. Також вчителі та інші учні дають їм завдання. Наприклад, привітатися за руку з незнайомцями пів сотні разів. Також це можуть бути візити додому до вчителів та веселі серенади під вікнами для них.
Останнім часом батьки сплачують для ісландських випускників за професійно підготовлені квести, в яких вони класом залюбки беруть участь.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media