Розвінчуючи міфи: підтримка батьків у боротьбі з відмовами у прийнятті дитини з особливими освітніми потребами до школи.

Основні тези

  • Батьки дітей з особливими освітніми потребами нерідко зіштовхуються з відмовами при вступі дітей до навчальних закладів, однак законодавчі акти забезпечують право на інклюзивну освіту.
  • Що необхідно знати сім’ям – у статті.

Право на інклюзивне навчання / Pixabay

Щороку у період вступної кампанії до шкіл батьки дітей з особливими освітніми потребами під час подачі документів можуть зустрічати приховану відмову стосовно зарахування. Їм повідомляють, що у навчальному закладі відсутній інклюзивний клас або потрібно отримати дозвіл від управління освіти.

Або навіть пропонують пошукати іншу школу. Про це 24 Каналу повідомила експертка з питань інклюзивної та спеціальної освіти Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду за дітьми, кандидатка філософських наук Катерина Павленко.

З якими труднощами зустрічаються батьки?

Експертка стверджує, що подібні відмови суперечать законам. І багато сімей дізнаються про свої права вже згодом. Тому порадила, що повинні знати батьки, перед тим як подавати документи.

Для чого потрібен інклюзивно-ресурсний центр?

ІРЦ часто розглядають як організацію, яка “надає чи не надає згоду” на інклюзію. Насправді його головне завдання – всебічна оцінка розвитку дитини та допомога у визначенні того, яка підтримка необхідна дитині в навчальному процесі. На підставі цієї оцінки формується висновок ІРЦ. Він і стає основою для подальшої роботи школи – зокрема, для створення індивідуальної програми розвитку.

Важливо також пам’ятати: висновок ІРЦ не має обмеженого терміну дії, якщо в ньому не вказана дата повторної оцінки. А здійснюється вона тільки в конкретних ситуаціях – наприклад, коли дитина переходить з дитячого садка до школи, змінює тип навчального закладу або рівень освіти (наприклад, при переході з початкової школи в середню) або коли команда супроводу бачить, що навчальні потреби дитини змінилися тощо,
– зазначає Павленко.

Чи потрібно запитувати “дозвіл” на інклюзивний клас?

Одним з найпоширеніших міфів є твердження, що інклюзивний клас відкривається лише “за рішенням школи” або “якщо дозволить управління освіти”. Але законодавство говорить інакше, підкреслює експертка. Якщо батьки дитини з особливими освітніми потребами подають до школи заяву та додають висновок інклюзивно-ресурсного центру, навчальний заклад зобов’язаний організувати інклюзивне навчання. Рекомендується також зареєструвати відповідну заяву в школі або відправити її офіційно. Тобто інклюзивний клас – не “послуга за наявності можливості”, а гарантоване право дитини.

Після подання заяви школа формує інклюзивний клас, створює команду психолого-педагогічного супроводу та інформує про це засновника або орган управління освітою.

Якщо ж сім’я стикається з відмовою або зволіканням рішення, варто звернутися до місцевого органу управління освітою. Найчастіше проблему вирішують саме на цьому рівні, оскільки законодавство чітко визначає право дитини навчатися в загальноосвітній школі за місцем проживання,
– повідомила фахівчиня.

Важливо! В Україні впроваджують програму “Безпечна школа”. Чітко визначають правила перебування на території та в приміщеннях шкіл, встановлюють огорожі, технічні засоби для термінового виклику поліції тощо.

Хто має право навчатися в інклюзивному класі?

Ще одна поширена помилка – уявлення, що інклюзивне навчання призначене тільки для дітей з інвалідністю.

Насправді право на інклюзію має набагато більше коло дітей. Так, це можуть бути учні з вадами зору, слуху, мовлення або опорно-рухового апарату, з інтелектуальними порушеннями або розладами аутистичного спектра тощо,
– стверджує Павленко.

І додає: але допомога в навчанні може бути потрібна і в менш очевидних ситуаціях. Наприклад, коли дитині важко читати або писати, вона плутає літери, повільно засвоює математику або швидко втомлюється від навчального навантаження тощо.

Іноді складнощі виникають і через життєві обставини, які особливо актуальні зараз у період війни – тривалий стрес, переїзд, втрата звичного оточення або інші фактори, які впливають на здатність дитини навчатися,
– зауважує експертка.

У таких випадках, за її словами, система інклюзивної освіти повинна допомогти школі знайти для дитини той вид підтримки, який дійсно працюватиме.

Чи потрібен для створення інклюзивного класу асистент дитини?

Батькам потрібно розуміти: асистент вчителя і асистент дитини – це різні функції. Асистент вчителя є співробітником школи і допомагає організовувати освітній процес у класі. Натомість асистент дитини – це окрема соціальна послуга, яка називається “супровід під час інклюзивного навчання”.

Тому наявність асистента дитини не є обов’язковою умовою для створення інклюзивного класу або зарахування дитини до школи. Навчальний заклад не може відмовити у зарахуванні тільки тому, що такого фахівця поки немає,
– наголошує фахівчиня.

Якщо ж у висновку інклюзивно-ресурсного центру вказали, що дитина потребує супроводу під час навчання, батькам слід звернутися до органу соціального захисту у своїй громаді, Центру надання соціальних послуг або до ЦНАПу, або ж через електронний кабінет соціального порталу Мінсоцполітики та разом з висновком ІРЦ подати відповідну заявку про необхідність отримання цієї послуги.

Як оцінюють навчальні результати дітей з ООП?

Іноді батьки хвилюються, що інклюзивне навчання означає або занижені вимоги, або навпаки – оцінювання за тими ж критеріями, що й для всіх інших учнів класу.

Насправді ж оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами проводиться з урахуванням індивідуальної програми розвитку. Тобто важливим є не тільки обсяг засвоєного матеріалу, а й динаміка розвитку дитини,
– пояснює експертка.

І додає: інклюзивне навчання – це не про “особливу школу” для “особливих дітей”. А про те, щоб школа могла помітити, коли учневі потрібна інша швидкість навчання, додаткова підтримка або інший підхід до матеріалу – і вчасно зреагувати.

Чи можуть батьки впливати на освітню програму дитини?

Батьки також повинні знати, що вони є повноправними учасниками освітнього процесу та команди психолого-педагогічного супроводу.

Це означає, що вони беруть участь у розробці індивідуальної програми розвитку – документа, який визначає освітній шлях, необхідні послуги та підтримку для дитини,
– уточнила Павленко.

ІПР створюють протягом двох тижнів після початку навчання у школі на основі висновку інклюзивно-ресурсного центру. Документ підписують всі члени команди супроводу, включно з батьками, після чого його затверджує директор навчального закладу. Індивідуальна програма розвитку дитини є чинною тільки якщо її підпишуть батьки.

Якщо під час навчання виникають труднощі або навпаки дитина показує значний прогрес, програму можуть переглядати.

Читайте більше шкільних новин:

  • Контроль за прогулами уроків учнями посилюють: у поліції розповіли, за що будуть карати батьків.
  • Штрафи за пропуск учнями уроків: чи повинні батьки повідомляти причину відсутності дитини.
  • “Не бійтеся дітей – бійтеся батьків”: що радять вчителю перед першим класним керівництвом.
No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *