Новий підхід до оцінювання в базовій школі все ще викликає чимало запитань у педагогів. А критерії оцінювання непокоять і батьків та особливо тривожних учнів. Як отримати 12 балів? Чим відрізняються відповіді на 8 та на 9 балів? Чи правда, що навіть на одиницю теж треба щось знати й уміти? Про різні нюанси розповіла Ірина Клименко, проєктна менеджерка з оцінювання Команди підтримки відновлення та реформ Міністерства освіти і науки України.Чому принципи вже інші
Навіщо взагалі потрібні оцінки? Оцінювання — тривалий процес, котрий передбачає збирання і вивчення інформації про те, що учень знає, вміє і чого навчається, пояснила пані Ірина. Мета оцінювання — покращення успішності учнів. А оцінка — це те, що відбиває результат, процес інтерпретації інформації. Це має бути скоріше орієнтир на шляху, дороговказ, а не якась кінцева зупинка, мета. Школа оцінює саме те, чого навчає. Тому якщо для НУШ центральним є формування компетенцій, а раніше все зосереджувалося довкола знань і вмінь учнів, ці два підходи оцінюють різні речі. Відтак принципи оцінювання також цілком інші. Вони базуються на Держстандарті.
Лише 2022 року почали застосовувати новий Держстандарт базової середньої освіти, що було частиною процесу переходу НУШ з початкової в базову школу. Доти оцінювання спиралося на Державний стандарт базової і повної середньої освіти, який було створено ще у 2011 році. Порівняємо ці Держстандарти просто на рівні формулювань.
Компетентнісний підхід нині означає, що вчитель не зосереджений на тому, наскільки повно учень знає певну тему чи як довго дані утримуються в його пам’яті. Головне: на що учень здатен, які в нього цінності, спосіб мислення, які розвинулися риси характеру, як він зможе самостійно навчатися та адаптуватися до нових вимог у дорослому житті.
Очевидно, що раніше від дітей вимагали знання правил, дат, фактів. Лише від найуспішніших учнів очікувалося, що вони застосовуватимуть знання на практиці.
Чому оцінювали за старими критеріями
Якщо зазирнути ще далі в історію, згадаємо, що 12-бальну шкалу оцінювання в Україні ввели у 2000 році. І до 2011 взагалі не було чітко визначених критеріїв оцінювання, лише листи МОН та методичні поради. Ось, наприклад, як мали визначати рівень п’ятикласника за перше півріччя навчання з української мови та літератури у 2006 році: середнє арифметичне від поточного опитування за пройдені теми (не менш ніж шість) та за ведення зошита, контрольного диктанту, письмового та усного переказу, перевірки читання мовчки, аудіювання.
І ось Держстандарт у 2022–2024 роках уже був новий, а критерії оцінювання для 7–9-х класів залишалися 13-річної давнини. Оскільки НУШ спочатку прийшла в 5-й клас, діяв документ про оцінювання на першому циклі базової освіти (наказ МОН № 289 від 1 квітня 2022 року). Він втратив чинність влітку 2024, оскільки критерії оцінювання для всієї базової школи нині містяться в наказі МОН № 1093 від 2 серпня 2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання». Там зібрані загальні критерії, розроблені на підставі наскрізних компетентностей, а також критерії оцінювання за освітніми галузями. Останні розроблені з урахуванням характеристик груп результатів для кожної конкретної галузі, пояснила пані Клименко.
Коли бали не позначали рівень знань
Про нововведення в оцінюванні Освіторія вже розповідала. Спробуємо проаналізувати, наскільки конкретними та зрозумілими були критерії оцінювання раніше й тепер.
Також цікаво:
Оцінки у 5–9-х класах по-новому:
моделі, інструменти, орієнтири
З давніх-давен оцінка розподіляла учнів на різні касти. Приміром, у 17-му столітті в Києво-Могилянській колегії тих, хто мав вищі бали, садили ближче до викладачів. Таким нехитрим способом кращі стартові можливості давали тим, хто краще вчився (краще почути матеріал, бути почутим тощо). Утім, тоді ще кожен бал мав позитивне значення, тобто один бал означав слабкі успіхи, перший дотик до теми.
Надалі, коли Україна була у складі російської імперії та СРСР, шкільні оцінки мали вже відтінок батога та пряника. Тобто 1 та 2 означали не рівень знань, а «не знає», «незадовільно». Двійка доповнювалася таким словесним формулюванням, як дурний (ідеться не про лайку, а про офіційний запис у документах), а четвірка та п’ятірка — здібний, гострий на розум. Адже побутувала думка, що дитина має або ні вроджений хист до шкільних дисциплін, що виявляється за допомогою оцінок.
Як оцінювали до 2011 року
Після переходу на 12-бальне оцінювання в українських школах спочатку прирівняли оцінки до чотирибальної системи:
- 1–3 (відповідає «незадовільно»): значна частина матеріалу не засвоєна, у відповідях допускає грубі помилки;
- 4–6 (відповідає «задовільно») не може без підказок застосувати ці знання на практиці. Помиляється в усних та письмових відповідях;
- 7–9 (відповідає «добре») учень засвоїв матеріал, легко відповідає на питання і може застосувати знання на практиці. Допускає лише незначні помилки;
- 10–12 (відповідає «відмінно») зразково орієнтується в матеріалі, у відповідях помилок не допускає.
Очевидно, що перші три бали позначають не рівень знань, а їх брак. А решта базується на кількості помилок. Найкращі учні — ті, хто легко відтворює матеріал та не помиляється.
Що змінилося у 2024 році
Порівняємо загальні критерії оцінювання 2011 та 2024 років.
Початковий рівень
Раніше: для 1 балу достатньо було орієнтовно знати, що вивчають — і жодних інших умов.
Якщо учень міг відтворити хоч незначну частину інформації, це вже 2.
Якщо ж міг відтворити уже більшість інформації та був здатен хочаб частково виконати завдання за наданим зразком з допомогою вчителя, це 3.
Нині: розпізнає, пригадує, відтворює окремі елементи змісту навчання. Зокрема:
Робота з інформацією
- Не може відтворити, лише розпізнає інформацію. Сприймає її від учителя (інших осіб). Відповідає лише на прості запитання, припускається суттєвих змістових і логічних помилок — 1 бал.
- Може відтворити, але незначну частину інформації. Інформацію сприймає не лише від учителя, а й із запропонованих джерел. Знаходить часткові відповіді на прості запитання у прочитаному, помилки не такі серйозні — 2 бали.
- Значну частину відтворює та у відповідях робить незначні помилки — 3 бали.
Виконання завдань, навчальних дій,
розв’язання проблемних ситуацій
- Виконує лише частину простих завдань за наданим зразком з допомогою вчителя — 1 бал.
- Виконує цілком прості завдання за наданим зразком з допомогою вчителя, цікавиться діяльністю інших — 2 бали.
- Долучається до роботи в групі з такими простими завданнями — 3 бали.
Середній рівень
Раніше: учень виконував завдання за зразком та з допомогою вчителя, так само з підтримкою правильно відтворював інформацію — 4 бали.
Самостійно все відтворював, пояснював терміни, але з помилками — 5 балів.
Правильно відтворював матеріал (але відповіді були недостатньо осмислені), самостійно виконував завдання за зразком — 6 балів.
Нині: розуміє та застосовує матеріал. Зокрема:
Робота з інформацією
- Лише відтворює, але весь основний матеріал. Висловлює свої думки, пояснює окремі поняття, терміни, навчальні дії — 4 бали.
- Застосовує для виконання навчальних завдань та розв’язання проблемних ситуацій, але частково. Пояснює основні поняття, терміни — 5 балів.
- Повністю застосовує знання, наводить вдалі приклади — 6 балів.
Виконання завдань, навчальних дій,
розв’язання проблемних ситуацій
- Виконує складніші, ніж на попередньому рівні, завдання під керівництвом учителя та в групі — 4 бали.
- За алгоритмом самостійно та в групі, за потреби звертаючись по допомогу. Проблемні ситуації розпізнає з допомогою вчителя — 5 балів.
- За алгоритмом, але не потребує допомоги. Сам розпізнає проблемні ситуації, але допомога вчителя потрібна, аби висловити припущення щодо їх розв’язання — 6 балів.
Достатній рівень
Раніше: наводив окремі приклади для підтвердження думок, виконував завдання без алгоритму — 7 балів.
Аналізував інформацію, самостійно працював, хоч і з помилками — 8 балів.
Якщо ж без помилок, ще й систематизував інформацію, аргументував відповіді — 9 балів.
Нині: уміє аналізувати навчальну інформацію (класифікувати, порівнювати, узагальнювати, інтегрувати, уточнювати, упорядковувати). Зокрема:
Робота з інформацією
- Сам знаходить з наданих джерел потрібну інформацію для виконання навчальних завдань і розв’язання проблемних ситуацій, але не аналізує, відповідає лише на окремі питання за опрацьованою інформацією. Перетворює один вид інформації в інший, але лише за зразком — 7 балів.
- Аналізує інформацію, зіставляє, порівнює та групує її за заданою ознакою, вирізняє проблемні ситуації та відповідає на всі питання, при перетворенні інформації не потребує зразка — 8 балів.
- Ще й добирає прийнятний із запропонованих спосіб для унаочнення й візуалізації інформації — 9 балів.
Виконання завдань, навчальних дій,
розв’язання проблемних ситуацій
- Виконує частково-пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом або в співпраці з однокласниками, проблемні ситуації розв’язує відомим способом з допомогою вчителя — 7 балів.
- Виконує окремі пошукові, дослідницькі, творчі дії, з проблемними ситуаціями те саме, але допомога вчителя лише опосередкована. Наводить чимало аргументів, доповнює відповіді однокласників — 8 балів.
- Усе виконує та пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя, виконує типові та нетипові завдання — 9 балів.
Високий рівень
Раніше: аналізував інформацію та використовував у стандартних ситуаціях — 10 балів.
Знаходив інформацію з різних джерел, бачив та розв’язував проблеми — 11 балів.
Використовував знання у нестандартних ситуаціях, самостійно знаходив джерела інформації — 12 балів.
Нині: вміє оцінювати навчальну інформацію та власну навчальну діяльність, рефлексувати, перекодовувати інформацію (з текстової у схематичну, графічну та навпаки), створювати, продукувати. Зокрема:
Робота з інформацією
- Самостійно обирає джерела інформації і знаходить істотну інформацію, встановлює логічні зв’язки між об’єктами, фактами, явищами — 10 балів.
- Висловлює позицію на основі цього, аргументує — 11 балів.
- Порівнює та зіставляє інформацію з різних джерел, застосовує критичне мислення — 12 балів.
Виконання завдань, навчальних дій,
розв’язання проблемних ситуацій
- Застосовує здобуті знання в стандартних ситуаціях, пропонує кілька способів розв’язання проблемної ситуації самостійно, у парі або групі — 10 балів.
- Те саме в нестандартних ситуаціях, а також аналізує власні навчальні дії самостійно, у парі або групі; конструктивно взаємодіє у групі — 11 балів.
- Усвідомлює ризики й прогнозує наслідки, планує свій подальший навчальний поступ, організує співпрацю в групах — 12 балів.
Також цікаво:
Оцінювання за НУШ:
що змінилося та як допомогти вчителю?
Бачимо, що робота з проблемними ситуаціями, аналіз інформації очікувалися лише від відмінників, а за НУШ цього навчають усіх учнів та очікують таких вмінь, якщо оцінка вища ніж 4 бали. Дуже чітко прописані критерії. Вже на достатньому рівні учень має виявляти креативність, займатися дослідницькою діяльністю. Очікування базуються на тих компетенціях та м’яких навичках, без яких людині в сучасному світі важко буде в дорослому професійному житті.
Найяскравіше це виявляється в тому, що очікувань стосовно рівня комунікації раніше взагалі не було сформульовано. За новими критеріями можна прослідкувати, як покращується компетентність дитини у спілкуванні.
Комунікація
Намагається висловлювати свої думки короткими однотипними фразами — 1 бал.
Комунікує з іншими за потреби — 2 бали.
Просить надати зворотний зв’язок щодо ступеня розуміння та сприйняття запропонованого — 3 бали.
Сприяє спілкуванню та може надати пояснення в межах запропонованої теми — 4 бали.
Підтримує спілкування в межах запропонованої теми — 5 балів.
Спілкується в межах запропонованої теми — 6 балів.
Долучається до спілкування та визначає завдання через поставлені запитання — 7 балів.
Активно співпрацює в групі та сам визначає свої завдання в груповій роботі. Запрошує до спілкування, чітко формулюючи питання теми та пріоритети для обговорення — 8 балів.
Ініціює спілкування та обмінюється інформацією в межах запропонованої теми — 9 балів.
Розвиває ідеї учасників спілкування та намагається укласти їх у цілісну логічну лінію, розглядаючи різні сторони проблеми — 10 балів.
Узагальнює результати обговорення, обирає оптимальний спосіб взаємодії з іншими для вирішення спільних навчальних завдань — 11 балів.
Виступає посередником у спілкуванні, демонструє толерантність до різних точок зору і надає роз’яснення за потреби іншим учасникам — 12 балів.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media