
Не називайте їх “бархатці” / Мagnific. Ілюстративне фото
Якщо ви звикли називати ці квіти “оксамитками”, маємо для вас невелике мовне відкриття. Українська мова має власну назву для цих квітів, і вона звучить набагато милозвучніше.
А чи є слово “бархатці” питомо українським і як коректно іменувати ці яскраві жовті та помаранчеві квіти українською, дізнаємося з посиланням на джерело “Горох”.
Не “бархатці” – як правильно сказати українською?
Існують квіти, які важко уявити без українського подвір’я. Вони прикрашають клумби біля хати, виглядають у віночках та букетах. Ми звикли до їхнього оксамитового цвіту та приємного аромату, але останнім часом разом із ним часто лунає назва “оксамитки” чи “бархатки”.
В українській літературній мові усталеною назвою цих квітів є “чорнобривці”.
Саме ця назва зафіксована в українських лексиконах. “Чорнобривець” – це трав’яниста декоративна рослина з сімейства айстрових, що має жовті або жовтогарячі квітки.
Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Тепер з’ясуємо, звідки походять обидва найменування, щоб уникнути плутанини, адже їхнє походження різне.
А звідки взялися “оксамитки”?
Тут ми маємо справу з найменуванням, яке поширилося під впливом інших слов’янських мов, зокрема російської форми “бархатцы”.
Воно пов’язане зі словом “оксамит”, тобто “оксамит”. Причина зрозуміла: пелюстки цих квітів мають характерну оксамитову, м’яку на дотик поверхню.
Саме тому в різних мовах для цієї рослини виникали назви, що асоціюються з її зовнішньою подібністю до тканини.
Однак, те, що слово зрозуміле українському мовцеві, ще не робить його нормативною українською назвою.
Чому саме “чорнобривці”?
Назва має чітку образну структуру: “чорні брови” → “чорнобривці”. Існує версія, що назва пов’язана з темним обідком або характерним забарвленням квіток, яке нагадувало чорні брови.
До речі, українська мова має чимало назв рослин, утворених за подібним принципом – шляхом порівняння їхнього вигляду з певною рисою людини, тварини (лілія тигрова чи зозулинець) або предмета (лунарія).
А “чорнобривці” з часом стали також частиною українського культурного образу.
<pОптіма", де в рамках співпраці з Amazon учні-підлітки безкоштовно випробовують свої сили в ІТ-технологіях. Дізнайтеся про умови навчання та забезпечте школяру легкий старт у перспективній галузі.
Чорнобривці – більше, ніж просто квіти
Назва “чорнобривці” настільки міцно вкоренилася в українській культурі, що перетворилася на щось більше, ніж просто ботанічну назву.
У поезії та народній культурі чорнобривці часто уособлюють рідну домівку, матір, дитинство, Україну. Їх традиційно садили біля оселі. Тому ця квітка стала одним із символів сімейного затишку та рідного краю.
Особливо сильно цей образ закріпився завдяки відомій українській пісні “Чорнобривці” на слова Миколи Сингаївського та музику Володимира Верменича.
“Чорнобривці” у виконанні Віктора Павліка: дивіться відео
У ній чорнобривці стають символом матері, рідної оселі та туги людини за своїм домом.
Саме тому для українського мовця “чорнобривці” – це не просто назва рослини. Це слово, що несе в собі цілий культурний пласт.
У повсякденному мовленні можна почути інші назви, а в українських діалектах та мовних контактах трапляються різноманітні найменування цієї рослини:
- оксамитки,
- “материнські квіти”,
- “сонячні обереги”,
- повняки,
- шапочки,
- жовтяки,
- андики.
Однак, у літературній українській мові усталеною та традиційною назвою залишаються “чорнобривці”.
Квітка не лише має привабливий вигляд та є символом пізнього літа й осені, але й корисна – з її пелюсток можна заварювати чай та використовувати як прянощі.
Тож нехай біля наших осель квітнуть не “оксамитки”, а чорнобривці. Чи вже встигли ви помилуватися цими чудовими квітами?
