

Ділюга – то що ж це? / Magnific. Ілюстративне фото
Буває, що одного слова вистачає, аби зрозуміти, до якої сфери воно належить. “Ділюга” – саме таке. Хтось послуговується ним кожного дня, а хтось чув лише в кіно чи соціальних мережах.
Звідки прибуло слово “ділюга”, що воно означає, і чи можна зарахувати його до української лексики, розкажемо, посилаючись на ресурс “Горох” та мовознавицю Оксану Миколаївну.
Що за лексема – “ділюга”?
Останнім часом можна зустріти вислів “ділюгА” – його частіше чути в розмовах, серіалах, відеороликах або в соціальних мережах. Зазвичай ним окреслюють певну “справу”: “Маю одну ділюгу”, “Зробили ділюгу”. Але чи є це слово українським?
Якщо зазирнути до словників, то цей термін ви не знайдете ніде, окрім “Словника злодійського жаргону”. Там його трактують як “передача продуктів, придбаних у кіоску колонії іншій особі”.
Безумовно, у великих населених пунктах це слово могло набути поширення або бути на слуху в певний період – зазвичай усі згадують кримінальні 90-ті.

Отже, “ділюга” – це жаргонізм, який походить від слова “діло”. Найширшого вжитку він набув у кримінальному та молодіжному сленгу, де означає оборудку, аферу, справу або ризикований задум. Нерідко це слово несе негативний відтінок і пов’язане з незаконними діями.
Однак, філологиня Оксана Миколаївна зазначила, що її знайомі з Запоріжжя використовують слово “ділюгА” у значенні – “оказія, дивна подія”. І просить своїх читачів прокоментувати, чи це так.
Що означає “ділюга” в Запоріжжі: перегляньте відео
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Публикация от Оксана Миколаївна | Підготовка до НМТ | (@zno_lit_era)
А в коментарях можна побачити саме “кримінальні” трактування слова.

Як інтерпретують слово “ділюга” / Скриншоти коментарів
Цікаво, що “ділюга” не прив’язана до конкретного регіону України. Це не діалект Полісся, Галичини чи Слобожанщини. Лексема походить із жаргонного середовища й поширилася майже по всій Україні через масову культуру, кіно, кримінальний сленг та соціальні мережі.
Замість “ділюги” можна почути: “справа”, “задум”, “оборудка”, “афера” або “витівка” – залежно від контексту.
Варто зазначити, що словники містять інше, дуже схоже слово – “діляга” – особа, яка спритно влаштовує свої справи; ділова людина, яка в усіх справах піклується виключно про особисті інтереси. А в іншому варіанті – “ділок” чи “ділки”.
Отже, якщо ви не чули такого слова, то, можливо, ви жодним чином не були пов’язані зі злочинним світом. Але коли ви його зустрінете, то вже точно знатимете його значення.
