Що називають “студенець”? / Колаж 24 Каналу. Маgnifik
Інколи одне українське слово може спричинити справжню дискусію – яке його значення. І виявляється, що жоден із співрозмовників не помиляється, адже слово має цікаву історію та кілька питомих значень.
Якщо ви почуєте слово “студенець”, то залежно від співрозмовника, вам можуть надати різне пояснення. Що воно означає насправді, дізнаємося з посиланням на Slovnyk.me.
Що таке “студенець” і звідки походить це слово?
Якби вас запитали, що таке “студенець“, яку б відповідь ви дали? Для когось це холодець, для когось – джерело з крижаною водою. Цікаво, що обидва тлумачення є слушними, адже їх об’єднує одне давнє українське слово.
Ключем до розуміння слова “студенець” є прикметник “студений”.
У сучасній українській мові “студений” означає вельми холодний, крижаний. Адже одне зі значень слова, яке подають словники – мороз, холод. Це давнє слов’янське слово, споріднене зі словом “студа” / “стужа” – “холод”. Воно може траплятися в українських народних піснях, казках та творах класиків:
- студена вода;
- студений вітер;
- студене джерело.
Сьогодні в повсякденному мовленні частіше вживають “холодний”, проте слово “студений” досі живе в художній літературі, фольклорі та діалектах.
- Але ось ударив лютий студенець,
Листячко ошпарив,
Погубив вкінець (Павло Грабовський).
Але повернемося до слова “студенець”. Одне зі значень, яке ви знайдете у словниках: “студенець” – давня українська назва страви, яку нині найчастіше називають холодцем або драглями.
- Я тобі на вечерю горобчика уб’ю.
А з крилець – студенець, з головки – печеня,
Буде ж тобі, моя мила, препишна вечеря. (з народної пісні).
Чому саме так? Після приготування страву неодмінно охолоджували, щоб вона застигла. Саме тому її й назвали студенцем – тобто тим, що стало холодним, або навіть студениною.
Студень – це страва / Словопис
Яке ще значення має слово “студенець”?
Але існує й інше значення. Словник застарілих та маловживаних слів пояснює, що студенець – це криниця без цямрини, холодне джерело, джерельце або невеликий струмок із крижаною водою.
Наприклад:
- “Напитися зі студенця.”
- “Біля студенця росли верби.”
Тобто мова йде не про будь-який струмок, а саме про джерело чи потічок з дуже холодною водою, чистий, з придатною для вживання водою.
Гірський студенець / Маgnifik
Слово збереглося у багатьох українських говірках та діалектах. Тому й не дивно, що слово знають у різних тлумаченнях.
На перший погляд, може здатися, що між холодцем та джерелом немає нічого спільного. Насправді їх об’єднує слово “студений”.
- Студенець як страва – це те, що споживають холодним.
- Студенець як джерело – це місце, звідки тече холодна, студена вода.
Тобто обидва значення виникли від однієї й тієї самої ознаки – холоду.
Цікавий факт! Від прикметника “студений” походить ціла низка давніх українських слів: студа (холод), студити (охолоджувати), простуда / застуда (переохолодження). У багатьох слов’янських мовах цей корінь і сьогодні означає холод. Крім того, чеське studený і словацьке studený перекладаються як “холодний”.
Отже, студенець – це багатозначне українське слово, і усі значення є правильними, бо походять від однієї ознаки.
Саме тому, почувши слово “студенець”, не поспішайте виправляти співрозмовника – спершу з’ясуйте, про що саме він говорить. А яке значення знаєте ви?