Основні моменти
- Михайло Поплавський втратив крісло голови Київського національного університету культури і мистецтв після 32-річного строку управління.
- 24 Канал повідомляє, які саме керівники також десятиліттями перебували на чолі вищих навчальних закладів у час незалежної України.
Які ректори найдовше обіймали посаду очільника вишу / Колаж Освіта 24
Багаторічний ректор Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський позбувся свого місця. Дія його угоди добігла кінця.
- 1 Які очільники закладів освіти найдовше працювали на своїй посаді?
- 2 Який термін перебування ректора на посаді?
- 3 Які нововведення повідомили чиновники?
Він очолював університет де-юре та де-факто понад 3 десятиліття в ролі ректора та президента ВНЗ. І це є рекордом. Особливо враховуючи той факт, що в даний час ректори не мають права перебувати на своїй посаді більше двох термінів підряд, тобто 10 років.
Про тих ректорів, які також десятиліттями очолювали вищі навчальні заклади в період незалежності, розповімо в статті.
Які очільники закладів освіти найдовше працювали на своїй посаді?
В Україні є декілька ректорів, які керували одним університетом два, а іноді й три десятиліття, або навіть більше ніж 10 років.
- Михайло Поплавський
Довготривалий ректор Київського національного університету культури і мистецтв, Михайло Поплавський, став ректором у 1993 році. Університет декілька разів змінював найменування: Київський державний інститут культури, Київський державний університет культури, Київський національний університет культури і мистецтв. Після 2015 року дану посаду в університеті перейменували на посаду президента, і Поплавський продовжував її займати. Таким чином йому вдалось залишитись на чолі університету. У 2021 році його переобрали. Минулого року Поплавський відсвяткував 32 роки ректорства.
Міністр освіти та науки України, Оксен Лісовий, висловив свою думку щодо звільнення Михайла Поплавського. Він підкреслив, що протягом років ім’я керівника даного ВНЗ неодноразово з’являлося в публікаціях зі звинуваченнями у харасменті. Також є питання стосовно можливого конфлікту інтересів: поєднання керівництва державним університетом та діяльності пов’язаного приватного навчального закладу.
-
Віктор Андрущенко
Віктор Андрущенко з 2003 року є ректором Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Він є Президентом Асоціації ректорів педагогічних університетів України. Його вкотре було обрано ректором столичного Драгоманівського університету у 2023 році. Незважаючи на законодавче обмеження обіймати посаду ректора більше двох термінів, Андрущенко отримав можливість балотуватися завдяки ініційованій МОН реорганізації НПУ. В результаті реорганізації навчальний заклад отримав нову назву – Український державний університет імені Драгоманова.
-
Віль Бакіров
Віль Бакіров був ректором Харківського національного університету імені Каразіна з 1998 по 2021 роки. Він є українським соціологом, академіком НАН України і т.д. Загалом, він працює у Харківському національному університеті імені Каразіна з 1982 року.
-
Михайло Згуровський
Михайло Згуровський – академік Національної академії наук України, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор і т.д. Він був ректором Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського з 1992 по 2024 рік. Він є випускником КПІ.
-
Іван Вакарчук
Іван Вакарчук був ректором Львівського університету з 1990 по 2007 рік та з 2010 по 2013 рік. Він є Героєм України (2007), Заслуженим діячем науки і техніки України, професором і т.д. З 18 грудня 2007 року по 11 березня 2010 року він обіймав посаду міністра освіти і науки України. Також свого часу він був президентом Львівської обласної Малої академії наук. Він є Героєм України.
- Юрій Бобало
Юрій Бобало був керівником Національного університету “Львівська політехніка” з 2007 по 2025 рік. А з 2005 року він обіймав посаду першого проректора університету. З 2007 по 2024 рік – ректор Львівської Політехніки, а з 2024 по 2025 рік – в.о. ректора університету. Минулого року Львівська політехніка отримала нового керівника. Науковиця Наталія Шаховська здобула перемогу у другому турі виборів. З 2025 року і дотепер Бобало є радником ректора НУ “Львівська політехніка”.
-
Леонід Губерський
Леонід Губерський працює у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з 1973 року. Він був асистентом, старшим викладачем, доцентом, професором, завідувачем кафедри, заступником декана філософського факультету. Обіймав посаду ректора Київського національного університету імені Шевченка з 2008 по 2021 рік. Також він є доктором філософських наук, професором, академіком НАН України.
Який термін перебування ректора на посаді?
Українське законодавство на даний момент забороняє обирати або призначати одну й ту саму особу очільником університету більш ніж на два терміни, або 10 років. Відповідний закон діє з 2014 року. Однак, деякі ректори свого часу скористалися шпариною у законі та залишилися на посаді довше. Вони використали перейменування або реорганізацію вищого навчального закладу, щоб отримати право залишатися на своїх посадах декілька термінів поспіль. Проте, народні депутати та посадовці вирішили “усунути” цю прогалину.
Які нововведення повідомили чиновники?
В минулому році в МОН України повідомили, що у 2025 – 2026 роках в Україні відбудеться близько 60 виборів ректорів вищих навчальних закладів. А реорганізація університетів не стане обхідним шляхом для “обнулення” термінів для їхніх керівників. Отже, з вересня 2025 року по липень 2026 року в Україні закінчуються, або вже закінчилися, контракти приблизно у 60 ректорів університетів.
Завдання МОН при цьому – втримати колективи, спільноти та забезпечити чесні вибори, щоб оновити управління ВНЗ, – уточнив заступник голови МОН, Микола Трофименко. Він також додав, що МОН не буде підтримувати ситуації, коли ректори, у разі реорганізації університетів, захочуть скористатися можливістю для “обнулення” термінів.
Міністр Оксен Лісовий сьогодні заявив, що посада ректора – це термінова та виборна відповідальність перед академічною спільнотою. І навіть якщо юридична можливість управління закладом залишається, виникають питання щодо етики, а також управлінської культури та інтересів самого закладу. Для МОН є принциповим оновлення керівництва та реальна виборність керівників у системі вищої освіти.