Звідки походить – “орел і решка”? / Колаж 24 Каналу, фото magnific і НБУ
Кинути монету – найпростіший спосіб здійснити вибір. Але поки ми очікуємо, що випаде – “орел” чи “решка”, майже ніхто не ставить собі запитання: чому саме так називають сторони монети?
Деякі вислови настільки глибоко вкоренилися в нашій мові, що ми перестали замислюватися над їхнім первісним значенням. Саме так сталося з висловом “орел чи решка”. Розповідаємо про його походження з посиланням на Віктора Дяченка.
“Орел” чи “решка” – звідки взялися ці назви?
Монету підкидають, щоб зробити вибір, вирішити спір чи просто довіритися випадку. І майже кожен у цей момент говорить: “Орел чи решка?”. Але чи замислювалися ви, звідки походять ці терміни? І чи справді вони є автентично українськими?
Іноді звичні слова існують довше, ніж предмети, які їх породили. На сучасних українських монетах немає зображення орла, та ми й досі вживаємо вислів: “орел чи решка”. І, хоч як прикро, – це спадок минулої імперської доби.
Термін “орел” виник надзвичайно просто. На монетах Російської імперії, а згодом і багатьох інших держав, на одному боці красувався державний герб – двоголовий орел. Саме тому цей бік у народі почали називати “орлом”.
Після входження українських земель до складу Російської імперії ця назва закріпилася й у повсякденному мовленні українців.
Походження терміну “решка” менш очевидне. За найпоширенішою версією, воно походить від слова “решітка”. На зворотному боці старовинних монет часто карбували декоративний орнамент, переплетення ліній, вензелі або напис, що нагадували сітку чи решітку. Через це народ почав називати цей бік “решкою”.
Інша версія пов’язує слово зі старовинним жаргонним “решето” або “решітка” – усе, що мало візерунок із перехрещених ліній.
Як називати сторони монети українською?
У сучасній українській мові вислів “орел чи решка” настільки усталився, що його фіксують словники й широко використовують у мовленні. Помилкою він не є, але нагадує нам про наше минуле й перебування у складі інших держав.
Однак якщо йдеться про офіційну, наукову чи банківську термінологію, правильніше використовувати інші латинські назви:
- “аверс” – лицьовий бік монети;
- “реверс” – зворотний бік монети.
Такі терміни вживають нумізмати, історики та Національний банк України. У повсякденному ж мовленні можна також сказати:
- “лицьовий бік чи зворотний бік”;
- “герб чи цифра” (якщо це відповідає конкретній монеті).
Цікаво, що сучасні українські монети не мають ані орла, ані “решітки”. На одному боці зображено Малий Державний Герб України або номінал, а на іншому – номінал чи інші елементи дизайну.
Користувачі порталу “Словотвір” пропонують низку варіантів, які, можливо, колись і набудуть поширення:
-
герб і число;
-
лик та лік;
-
чоло і тил;
-
тризуб і числівка;
-
воля і доля;
-
гривенек і люденик.
Цікаво! В англійській мові кажуть heads or tails – “голова чи хвіст”, адже на британських монетах зображено портрет монарха. Але у багатьох країнах назви сторін монети також походять від зображень, які були на грошах: французи – “pile ou face” (стовп чи обличчя/тисяча); іспанці – “cara o cruz” (обличчя чи хрест).
Попри це вислів “орел чи решка” продовжує існувати як фразеологізм. Сьогодні він означає не стільки сторони конкретної монети, скільки сам спосіб випадкового вибору.
Вислів “орел чи решка” давно став частиною живої української мови й сприймається як усталений вислів. Водночас варто пам’ятати, що його походження пов’язане зі старими монетами, а не з сучасними українськими грошима. Якщо ж ідеться про точну назву сторін монети, доречно вживати терміни “аверс” і “реверс”.