Освітні чвари 2025: оплата праці педагогів, зарахування тих, хто уникає мобілізації, загальні мітинги

Основні тези

  • У 2025 році в українській освіті та науковій сфері траплялися резонансні випадки.
  • Зокрема, мова йде про способи уникнути призову до армії студентами, яким виповнилося понад 25 років, сексуальні домагання в університетах, акції протесту вчителів та студентів тощо.
  • Більше інформації з цього питання ви знайдете у нашій статті.

Скандали в освіті та науці у 2025 році / Колаж 24 Каналу

У поточному році в українській освітній та науковій сферах відбулося багато змін. Деякі з них були пов’язані з різними скандалами.

  • 1 Широкомасштабні методи ухилення від мобілізації через навчання
  • 2 Сексуальні домагання у вищих навчальних закладах
  • 3 Студенти виступають проти Вітренка
  • 4 Конфлікти, пов’язані з об’єднанням університетів
  • 5 Учня не пустили до школи через шорти
  • 6 Обвинувачення заступників Лісового в плагіаті
  • 7 Російські пісні та збройні інциденти в навчальних закладах
  • 8 Зневажливе ставлення до учня через використання української мови
  • 9 Збільшення зарплат вчителям до 3 мінімальних не буде
  • 10 Математика на НМТ
  • 11 Неприємна ситуація з підручником історії для 11 класу
  • 12 Інші непрості моменти та розбіжності

У навчальних закладах відбулися негативні ситуації за участю як педагогів та учнів, так і державних службовців. Про найбільш відомі з них і головні проблемні питання, що викликали обговорення та розбіжності серед працівників освіти, батьків, школярів, розповідає 24 Канал у своїй статті.

Важливо Доплати для вчителів, “незручна” вступна кампанія: головні події 2025 року в освіті

Найбільші скандали в українській освіті та науці у 2025 році

В Україні після 24 лютого 2022 року збільшилася чисельність студентів старших за 25 років. Керівник Державної служби якості освіти Руслан Гурак зазначив, що завдяки навчанню вони можуть отримати дозвіл на відтермінування від армії, і в такий спосіб намагаються уникнути мобілізації. До 2022 року студентів такого віку завжди було близько 30 тисяч, але за останні три роки їх стало майже 230 тисяч. За результатами перевірок ДСЯО вже виключили 50 тисяч студентів віком 25+, які вступили з порушеннями законодавства. Водночас правоохоронні органи порушили вісім кримінальних справ проти посадових осіб навчальних закладів, затримали деканів і ректорів деяких університетів. ДСЯО подала доповідні записки до МОН щодо скасування ліцензій двом освітнім закладам. Проте, більше ніж 200 тисяч студентів, яким понад 25 років, ще залишаються в системі навчання. І кожного разу їхні ряди поповнюються.

Загалом, ДСЯО виявила декілька масових методів зарахування студентів, яким більше 25 років, до навчальних закладів з метою ухилення від призову. Під час перевірок також зафіксували випадки корупційних дій. Схеми такі:

  1. Порушення правил вступу в коледжах. Вступні іспити для абітурієнтів 25+ відбувалися “непрозорим і нетиповим шляхом”. Найчастіше це робили викладачі з приймальних комісій.

  2. Вступ без військових документів. Студенти 25+ не реєструвалися у військкоматі, але після зарахування йшли до ТЦК, сплачували штраф і отримували законну відстрочку.

  3. Перевищення дозволеної кількості місць. Університети та коледжі приймали більше студентів, ніж це дозволено ліцензією. Головним чином на платній основі.

  4. Несправжнє навчання. У багатьох ситуаціях студенти старше 25 років начебто мали оцінки й успішно складені сесії, але доказів їхнього навчання не було.

У 2023 – 2024 роках держава на законодавчому рівні закрила основні можливості для вступу ухилянтів до університетів. Натомість, такі студенти, яким вже більше 25 років, звернули увагу на коледжі.


Вступна кампанія 2025 / Depositphotos

На початку року українське суспільство було шоковане повідомленнями студенток про домагання з боку викладачів в українських університетах.

Андрій Білоус. У січні 2025 року колишня студентка університету Карпенка-Карого опублікувала анонімне відео, в якому звинуватила викладача Андрія Білоуса у сексуальних домаганнях. Пізніше почали говорити й інші колишні студентки. В цілому Білоуса звинувачували у харасменті, сексуальному насильстві та зґвалтуванні студенток. Після розголосу університет призупинив роботу викладача. Згодом Білоус покинув посаду директора та художнього керівника Молодого театру. Справою зайнявся суд. Білоуса взяли під варту.

Йосип Лось. Наприкінці лютого колишня студентка Катерина Родак розповіла в соціальних мережах про домагання з боку викладача Йосипа Лося, які відбулися приблизно 10 років тому. У коментарях під постом жінки ділилися схожими історіями про те, як вони зіштовхувалися з такою поведінкою Лося. 87-річний професор ЛНУ відкинув звинувачення, назвавши їх провокацією. При цьому він обізвав своїх колишніх студенток, які поскаржилися на домагання з його боку, “свинями” та “поросятами”. Викладача відсторонили та звільнили з університету. Він звернувся до суду, але представники Феміди не дозволили йому повернутися на посаду.

У липні прем’єром стала Юлія Свириденко і сформувала новий уряд. Депутати заявляли, що з посади можуть звільнити й Оксена Лісового. У Раді тоді обговорювали, що замінити його може заступник Андрій Вітренко – єдиний із заступників скандального ексміністра Сергія Шкарлета, який залишився працювати в новій команді на тій самій посаді. Вітренко навіть сказав, що не відмовиться від пропозиції стати міністром. Також він заявляв, що йому не подобається політика МОН щодо деяких реформ. Студенти ж організували протести проти призначення Вітренка міністром або виконувачем обов’язків керівника МОН. Вони також вимагали його звільнення з відомства. Однак депутат від “Слуги народу” заявив про свій намір балотуватися на посаду ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, якщо буде така можливість. Оксен Лісовий залишився на посаді, а Вітренко – його заступником.


Студенти у Києві протестують проти призначення Андрія Вітренка очільником МОН / Interfax

Колишній заступник керівника МОН Михайло Винницький раніше оголосив, що в Україні протягом найближчих декількох років має відбутися збільшення розміру мережі ЗВО. Це вимога євроінтеграції нашої країни. Минулого року зі структури МОН виключили 10 університетів. До 2030 року має залишитися близько 100 університетів. Зараз їх налічується більше ніж 120. Університети, які були реорганізовані, отримали інвестиції в обладнання для досліджень на суму 1,5 мільйона доларів протягом минулого року. У МОН минулого року заявляли, що деякі університети в Україні не хочуть об’єднуватися з іншими в межах оптимізації мережі ЗВО. Найбільший опір пов’язаний з амбіціями ректорів. Незважаючи на скандали, процес збільшення розміру мережі ЗВО не припиняли.

Юракадемія в Одесі. Найгучніший скандал цього року, пов’язаний з об’єднанням університетів, виник в Одесі. Кабінет Міністрів погодив приєднання Національного університету “Одеська юридична академія” до Одеського національного університету імені Мечникова. Керівник МОН Оксен Лісовий заявив, що реорганізація не матиме негативного впливу на студентів та викладачів. Але для керівного складу закладу, серед якого є одіозний Сергій Ківалов, ситуація інша. Керівник МОН заявив, що Ківалов не має морального права продовжувати працювати в освіті після відомих всім фактів з його біографії. Університет виступав проти об’єднання. Справа дійшла до суду. Київський окружний адміністративний суд заборонив виконувати наказ МОН про реорганізацію. У МОН підкреслили, що розпорядження уряду прийняте і його ніхто не скасовував, а Одеська юридична академія перебуває у стані припинення.

На початку навчального року у столичній гімназії №109 імені Шевченка учнів не пустили на уроки через відсутність шкільної форми. Відсторонила їх директорка навчального закладу. Вона заявила, що “школа – це не пляж”, і вимагала повернутися додому, щоб переодягнутися. Мати одного з учнів повідомила, що її дитина була в паніці та сльозах. Освітній омбудсмен назвала це формою публічного приниження і зайвого стресу, що порушує право дітей на безпечне навчальне середовище та повагу до гідності. Директорка пояснила свої дії захистом дітей під час повітряних тривог і можливих обстрілів. Згодом вона звільнилася.

До речі, у Городенківській гімназії, що на Івано-Франківщині, учні та вчителі креативно відреагували на цю ситуацію і зняли кумедне відео, в якому “потролили” директорку столичного навчального закладу.

У вересні український уряд призначив Миколу Трофименка на посаду заступника міністра освіти і науки з питань вищої освіти. Він є доктором політичних наук, доцентом і ректором Маріупольського державного університету (з 2020 року). Проте, згодом його звинуватили у “подвійному плагіаті” у дисертаціях. Ті, хто борються з плагіатом, заявляли про збіги з іншими матеріалами, неправдиві посилання, переписування готових аналітичних текстів російських авторів тощо.

Також цього року звинуватили у плагіаті через використання чужих наукових робіт без посилань ще одного заступника міністра освіти і науки – Андрія Вітренка. Активісти виявили численні випадки заміни джерел і фальсифікацій у статтях посадовця.

МОН не надало відповідей. Але голову Ради молодих вчених НАН України Валерію Ковач відсторонили через підозру в плагіаті в її дисертації.

У НАЗЯВО при цьому повідомили, що у 2024 році жодного науковця в Україні не позбавили наукового ступеня після підозри у плагіаті в дисертації. Загалом, протягом 2024 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти отримало 49 повідомлень щодо наявності академічного плагіату або фальсифікації у науковій роботі. МОН повідомило про намір відстежувати випадки нечесності в наукових публікаціях. А також виключати такі видання зі списку фахових. У кінці року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №10392 “Про академічну доброчесність”, який вперше формує єдині комплексні законодавчі межі академічної доброчесності в системі освіти і науки.

Російські пісні. У кінці травня виник скандал через учнів львівського ліцею №93 та російські пісні. 10 школярів співали в туалеті пісні російського репера Моргенштерна та записували це на відео. За поданням СБУ, Міністерство культури свого часу внесло Моргенштерна до переліку осіб, що становлять загрозу національній безпеці. З керівництвом школи та учнями мали провести бесіду.

Стрілянина у школах. А в листопаді на подвір’ї львівської школи №13 сталася стрілянина. За день до цього відбулася зустріч батьків двох однокласників, які конфліктували між собою. Розв’язати проблему між дітьми не вдалося, тому дорослі вирішили продовжити суперечку на вулиці. Під час сварки один з чоловіків витягнув пневматичний пістолет і вистрілив чотири рази в опонента, влучивши йому в живіт і ногу. Потерпілого госпіталізували. Ніхто з дітей і вчителів не постраждав. Поліція відкрила кримінальне провадження.

А в червні в одній зі шкіл Львова учні принесли пневматичний пістолет. Неповнолітні гралися зі зброєю – один з них вистрілив у напрямку свого товариша.

Навчальний процес в Україні має відбуватися державною мовою. Але трапляються випадки, коли викладачі чи вчителі проводять лекції та уроки російською мовою. Так, у листопаді в чернівецькому ліцеї “Оріяна” вчителька географії назвала учня “худобою” після того, як він попросив її перейти з російської на державну мову. Вона також додала, що учень повинен готуватися до всіх найскладніших питань і буде “найбільш активним на уроках географії”. Педагога звільнили.

У Державному бюджеті на 2026 рік були передбачені кошти на збільшення заробітної плати вчителів. Попередньо йдеться про збільшення середньої заробітної плати педагогічних працівників на 50% у два етапи. З 1 січня 2026 року зарплата збільшиться на 30%, а з 1 вересня 2026 року – на 20%. Водночас, підвищення заробітної плати вчителям до рівня трьох мінімальних зарплат у 2026 році не відбудеться. Уряд відмовився від впровадження цієї норми. У МОН повідомили, що в бюджеті недостатньо коштів для збільшення оплати праці педагогів до рівня трьох мінімальних зарплат, тобто для виконання Закону України “Про освіту”. Вчителі навіть почали відповідний флешмоб.


Зарплата вчителя в Україні / Фото: Юлія Житнік

Депутати також пропонували деякі зміни у роботі вчителів, що викликали активні обговорення в освітній спільноті. Голова Освітнього комітету ВРУ Сергій Бабак пропонував збільшити тижневе навантаження вчителя з 18 до 22 годин, щоб зарплату педагогам збільшили. У Профспілці освітян закликали не погоджувати ці зміни і додали, що в такому випадку роботу втратять більше ніж 70 тисяч вчителів. Депутати з Освітнього комітету також пропонували припинити безстрокові трудові договори з вчителями шкіл та коледжів. При цьому одночасно укласти з ними строкові трудові договори. Вчителі висловлювали обурення щодо такої ідеї депутатів. Але ці ініціативи залишилися на рівні ідей.

Цього року учасники НМТ часто скаржилися на складання математики. Найбільше обурювалися майбутні митці, які заявляли, що цей предмет їм не знадобиться в майбутньому. Вони також зазначали, що саме “провал” з цього предмету на мультитесті закриває їм шлях до вступу в українські ЗВО, тому вони змушені збирати речі і їхати вступати за кордон. Керівник Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко зазначила, що для вступу на мистецькі спеціальності математика не є визначальним предметом, оскільки коефіцієнти, які зазначені в умовах зарахування на цей предмет, є надзвичайно низькими. Більшої ваги набував саме творчий конкурс. Тому питання тут полягало лише в тому, щоб подолати поріг “склав / не склав”, уточнила вона, а прохідний бал з математики на НМТ – це програма 5 – 7 класу. Вона також додала, що цей поріг як доступ до вищої освіти є важливим.

Вакуленко також відповіла на “закиди” про те, що тести НМТ з англійської мови містили завдання з міжнародних тестів. За її словами, УЦОЯО замовляє завдання у розробників і не використовує завдання міжнародного тесту.

Українці також критикували одноденну модель НМТ через те, що вона була дуже виснажливою для випускників. Іспит тривав 4 години з перервою, але часто в певних містах міг перериватися через тривогу. Або ж учні приходили складати тестування після нічних повітряних тривог і атак.

У квітні в інтернеті виникла суперечка через підручник “Історія України. 11 клас”, який видавництво “Ранок” видало у 2024 році. Усе почалося з посту історикині Марії Воротило. Вона заявила, що це видання почали роздавати школярам наприкінці березня, хоча вже за два місяці вони мають складати НМТ. Вона також зазначила, що найбільше її розгнівало те, що підручник закінчується подіями 2024 року. Тобто, школярі мають вивчати події, учасниками яких були самі. До речі, цей підручник є перевиданням підручника таких авторів – Олександра Гісема, Олександра Мартинюка та Акіма Галімова. Вчителі, батьки, громадські активісти навіть критикували авторів за те, що події подали у вигідному для влади світлі. Були претензії й щодо професійності авторів підручника. Зокрема, Галімова, мовляв, як “не історик” може бути автором підручника з історії України?

Акім Галімов заявив, що журналіст/медійник може бути залученим до створення підручника. Щодо розділу про повномасштабне вторгнення, то автор наголосив, що “11-класники – це дорослі люди, з якими потрібно це обговорювати”. У видавництві “Ранок” зазначили, що у підручнику “відсутні будь-які наративи чи прояви російської пропаганди”. Там назвали “свідомим” рішення додати у підручник розділ про повномасштабне вторгнення через актуальність і значущість.

“Скасування” дистанційки

У липні віцепрем’єр Михайло Федоров повідомив про скасування скандального наказу МОН України №1112. Він стосувався, зокрема, дистанційного навчання. Але багато українців подумали, що в нашій державі скасовують дистанційний формат навчання. Наказ обмежував, зокрема, право вибору школи, доступ до дистанційної освіти через вимогу щодо кількості учнів (не менше ніж 20, а не 5), ускладнював навчання в українських школах дітям з тимчасово окупованих територій. Він також загрожував безпеці дітей у прифронтових зонах через ініціативу щодо повернення учнів за парти в тих навчальних закладах, де є укриття. Згодом у МОН заявили, що в освітній політиці залишать деякі норми документа, зокрема, про адаптацію навчання до умов війни – від патронажу до дистанційних класів.

Дистанційна освіта / Shutterstock

Платний електронний щоденник

На початку вересня в українських школах виникла суперечка щодо електронного застосунку “Щоденник”. Батьки почали масово писати в соціальних мережах, що сервіс, який раніше працював безкоштовно, став платним. Це викликало хвилю обурення, адже раніше такий застосунок позиціонували як доступний інструмент для всіх учнів та вчителів. У Раді заявили, що плата за використання електронного “щоденника” не передбачена законом. Натомість у МОН зазначили, що вони не зобов’язують школи користуватися конкретною системою електронних щоденників, і тому вони можуть обрати іншу.

Дозвіл виїзду хлопцям віком 18 – 22 роки за кордон

У кінці серпня уряд дозволив виїзд за кордон хлопцям віком 18 – 22 роки. Посадовці заявили, що в іншому випадку у школах фактично не залишилося б хлопців, оскільки батьки вивозили б дітей з країни до їхнього повноліття. Причина – страх мобілізації. Однак таке рішення, за словами колишнього міністра МЗС Дмитра Кулеби, призведе до демографічних проблем. У вересні 2025 року польські прикордонники зафіксували більш ніж десятикратне зростання

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *