Основні тези
- Заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній вважає, що учні та студенти повинні навчатися ефективно використовувати штучний інтелект, а МОН вже надає настанови щодо його впровадження в навчальний процес.
- Ключовим викликом є достовірність інформації, що створюється ШІ, тому увагу в освіті потрібно переносити до аналізу розумової діяльності учня.
Як застосовувати ШІ у навчанні / Freepik
Штучний інтелект поступово стає невід’ємною складовою навчального процесу. І найважливіша задача держави – навчити педагогів, школярів та студентів використовувати його без наслідків для якості знань.
Про це у бесіді з 24 Каналом повідомив заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Дмитро Завгородній.
Як застосовувати ШІ у навчанні?
Представник влади відзначив, що перш за все студентам та учням не слід уникати новітніх технологій – замість цього необхідно навчитися застосовувати їх з розумом.
Я рекомендую їх використовувати. Очевидно, що потрібно намагатися знайти ті способи застосування, які персонально вам пасують найбільше,
– зауважив Завгородній.
За його словами, МОН вже розповсюджує інструкції щодо використання ШІ не тільки у вищих навчальних закладах, а й у школах. Їх розроблено на основі документів, підготовлених Центром штучного інтелекту Мінцифри. Хоча передусім ці настанови призначені для вчителів, ті самі принципи можуть застосовувати і самі учні.
Головним викликом, на думку Завгороднього, є не сам факт появи ШІ, а зміна світогляду, яку він стимулює.
Коли можна просто запитати та отримати готову систематизовану відповідь, з’являється спокуса не розмірковувати самостійно. Це створює ризик когнітивної лінощі – втрати навички інтелектуальної діяльності,
– зазначає заступник Лісового.
Водночас він переконаний, що педагогічні підходи повинні змінитися: увагу слід зосереджувати не на результаті у формі тестів чи конспектів, а на самому процесі мислення.
Чим небезпечний ШІ?
Окрема проблема – правдивість даних, які генерує ШІ. Завгородній стверджує, що “галюцинації” моделей ШІ – тобто вигадані факти або неточності – не є основною загрозою для освітнього процесу. Значно важливіша проблема в тому, що такий створений контент масово потрапляє в інтернет і стає джерелом для нових помилкових відповідей.
Це загальна проблема, не лише для освіти. Але вона має наслідки і для шкіл, і для вишів. Тому вчителям варто переміщати акцент з перевірки фактів на оцінку когнітивної діяльності учня,
– говорить він.
Завгородній наводить приклад того, як змінюється роль вчителя: замість вимагати від учня просто переказ фактів з історії чи літератури, варто заохочувати його до творчої взаємодії з інструментом. Наприклад, можна дати завдання, в якому учень взаємодіє з чатботом від імені героя прочитаної книги, а потім аналізує цю розмову й презентує власні висновки.
Такі завдання не дають можливості просто списати. Вони формують досвід, який потребує мислення та співпраці, а не автоматичного копіювання, підсумував чиновник.