залежно від групи атестації, розмірів установи та дієвості її роботи. Міністерство освіти і науки надало роз’яснення стосовно нової моделі фінансування.
Базове фінансування за підсумками атестації стає невід’ємною частиною державної підтримки науки. Воно може бути використано для збільшення рівня оплати праці наукових робітників, відновлення наукової інфраструктури, розширення установ, а також забезпечення ініціативних наукових досліджень.
Як фінансувалася наука раніше
У попередні роки система фінансування науки в Україні ґрунтувалася на основних механізмах підтримки діяльності наукових установ. Обсяги фінансування визначалися за кількістю штатів і площ та майже не брали до уваги відмінності в результативності наукової роботи, масштабах діяльності чи потенціалі розвитку окремих установ.
За таких обставин можливості для довготривалого планування, модернізації інфраструктури та започаткування нових дослідницьких проєктів значною мірою залежали лише від додаткових джерел фінансування, таких як конкурсні програми та гранти.
Чому було оновлено роль атестації
Враховуючи необхідність посилити зв’язок між результатами наукової діяльності та державною підтримкою, держава переглянула підхід до використання підсумків державної атестації. Відтепер саме вони стали підґрунтям для прийняття рішень щодо обсягів і структури базового фінансування.
Оновлений підхід надав можливість:
- систематично враховувати результати наукової роботи установ;
- оцінювати їхню здатність розвиватися;
- застосовувати формульний підхід до фінансування у залежності від результатів роботи.
Кожен структурний підрозділ, який брав участь у державній атестації, отримає свою частину базового фінансування у вигляді надбавки для кожного співробітника. Частка визначається у Національній науковій електронній системі «URIS» пропорційно внеску в загальний результат за відповідним напрямом, обов’язково з урахуванням показників підрозділу-лідера в закладі вищої освіти чи науковій установі.
Як працює новий розподіл коштів
Основним принципом розподілу є результати державної атестації.
Крім того, при визначенні обсягу фінансування враховується ряд параметрів, від масштабу та розміру установи, до обсягу залучених зовнішніх коштів на дослідження, якості публікацій та частки молодих вчених. Саме вони визначають обсяг базового фінансування для кожної установи, структуру використання коштів та можливості подальшого розвитку.
Фінансування не є рівномірно розподіленим: різні установи отримують різні ресурси, а перевага надається тим, хто демонструє вищі показники результативності. Базове фінансування направлено установам груп А і Б.
Річний обсяг базового фінансування однієї установи коливається від декількох мільйонів до понад 100 млн грн залежно від результатів атестації та розмірів установи. Для окремих установ збільшення фінансування може досягати 30–60% і більше в порівнянні з рівнем попереднього періоду.
Додаткове базове фінансування охоплює 156 наукових установ та 91 університет у всіх регіонах України, зокрема в прифронтових і прикордонних областях, а також переміщені заклади, для яких встановлені додаткові коефіцієнти підтримки.
На що спрямовуються кошти
У межах загального обсягу 3,28 млрд грн основна частина коштів спрямовується на збільшення рівня оплати праці наукових робітників результативніших установ і підрозділів шляхом встановлення відповідної надбавки за підсумками атестації – близько 2 млрд грн. Рівень фінансування у розрахунку на одного наукового чи науково-педагогічного співробітника коливається від 2 до понад 10 тисяч грн залежно від атестаційної групи, внеску структурного підрозділу в результат атестації та розміру установи.
Окремим напрямком є модернізація лабораторій, устаткування та наукової інфраструктури – для цих цілей направляється близько 20% фінансування, понад 500 млн гривень.
Ще близько 300 млн грн передбачено на розширення установ та їх структур підтримки наукової діяльності.
Підтримка найважливіших ініціативних наукових досліджень становить понад 100 млн грн у масштабі всієї системи.
На практиці це означає збільшення заробітних плат у низці установ на 30–70%, вперше – можливість інвестувати в устаткування без прив’язки до грантів, а також створення умов для довготривалого планування розвитку найспроможніших установ та університетів.
Приклади застосування нової моделі фінансування
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України в рамках базового фінансування у 2026 році додатково отримує близько 35,2 млн грн. Основна частина коштів направляється на оплату праці (≈22,9 млн грн), оновлення інфраструктури (≈6,8 млн грн) та підтримку ініціативних досліджень (≈3,7 млн грн). Зарплата кожного наукового працівника має збільшитись на 8 тисяч грн на місяць. Загалом для інституту це збільшення на приблизно 48% у порівнянні з 2025 роком.
Інститут математики Національної академії наук України отримає 12,9 млн грн додаткового фінансування. Кошти направляються на оплату праці та роботу підрозділів (8,4 млн грн), на розширення установи (2,0 млн грн), на інфраструктуру (2,5 млн грн), а також на ініціативні наукові теми (1,3 млн грн). Рівень додаткового фінансування на одного наукового працівника становить 4,4 тисяч грн на місяць. Загалом для інституту це збільшення на приблизно на 25% у порівнянні з минулим роком.
Інститут археології Національної академії наук України – 9,9 млн грн додаткового фінансування у 2026 році. Кошти направляються на оплату праці та роботу наукових підрозділів (6,4 млн грн), інфраструктуру (1,9 млн грн), розширення установи (1,5 млн грн), а також на ініціативні наукові теми (1,0 млн грн). Рівень надбавки у розрахунку на одного науковця становить 3,5 тисячі грн на місяць. Загалом для інституту це означає збільшення приблизно на 19% у порівнянні з минулим роком.
Державна установа «Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України» у 2026 році отримає 10,3 млн грн додаткового фінансування. Основна частина коштів направляється на забезпечення роботи наукових підрозділів та оплату праці (6,7 млн грн), на інфраструктурну підтримку (2 млн грн), на розширення установи (1,6 млн грн), а також на реалізацію ініціативних наукових тем (1,1 млн грн). Додаткове фінансування заробітної плати наукового працівника становить 5 тисяч грн. на місяць. Загалом для інституту це збільшення приблизно на 50% у порівнянні з 2025.
Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» є одним із найбільших отримувачів базового фінансування – близько 100 млн грн, які направляються на оплату праці та роботу підрозділів (≈65 млн грн), інфраструктуру (≈20 млн грн) і розширення установи (≈15 млн грн). Додаткове фінансування одного наукового працівника становить 5,2 тисячі грн. Загалом це збільшення фінансування інституції на більш ніж 25% у порівнянні з минулим роком.
Що це означає для науковців і системи загалом
Впровадження додаткового фінансування в такому вигляді означає перехід від одноразових рішень до системної та тривалої в часі підтримки найбільш ефективних наукових закладів. Для науковців це – стабільне збільшення доходів, можливість працювати з сучасним устаткуванням і ефективно виконувати власні дослідження та розробки. Для держави – формування прозорого зв’язку між якістю та рівнем наукових досліджень та обсягом державної підтримки.
Міністерства освіти і науки.