Основні тези
- Уже три роки, як Оксен Лісовий керує Міністерством освіти і науки України.
- За час його управління відомством освітня галузь стала одним із головних напрямків діяльності уряду, впроваджуються перетворення.
- Про ключові події та досягнення Оксена Лісового на посаді міністра читайте в статті 24 Каналу.
Оксен Лісовий вже три роки як міністр освіти і науки України / фото з фейсбук-сторінки Оксена Лісового
21 березня минає три роки відтоді, як Оксен Лісовий очолив Міністерство освіти і науки України. Він прийшов на посаду міністра з передової та активно взявся за реалізацію реформ і вирішення проблем, що накопичилися в галузі.
- 1 Плагіат та академічна чесність
- 2 Зарплати вчителів
- 3 Реформи
За час перебування Лісового на чолі МОН сфера освіти і науки дійсно стала одним з пріоритетів для уряду. На неї виділяють більше фінансування, ніж раніше. Тривають перетворення на різних рівнях освіти. Основна увага також зосереджена на безпеці. У минулому році крісло міністра під Лісовим було під загрозою, але він залишився на посаді. Про основні здобутки та виклики, з якими зіткнувся Оксен Лісовий на посаді міністра, розповідаємо у статті 24 Каналу.
Важливо Якою буде освіта у 2026 році: від збільшення заробітних плат учителям і стипендій студентам до нововведень
Чим запам’ятався Лісовий на посаді керівника МОН?
Плагіат та академічна чесність
За часів Лісового на посаді міністра освіти в Україні з’явилася можливість добровільно відмовитися від наукового звання. Це сталося після того, як на початку роботи в МОН Оксен Лісовий опинився в центрі скандалу. Його звинуватили в плагіаті в науковій роботі. Він передав свою дисертацію на експертизу і підкреслив, що буде сприяти формуванню в Україні нової культури доброчесності. Пізніше перевірку дисертації міністра призупинили, оскільки він відмовився від наукового ступеня.
Водночас урядовець заявив, що буде формувати в нашій країні нову культуру академічної доброчесності. Цікаво, що незадовго до 2026 року Верховна Рада України все ж ухвалила проєкт закону №10392 “Про академічну доброчесність”. Вперше створили й тепер будуть діяти єдині всеосяжні законодавчі рамки академічної доброчесності в системі освіти та науки – від загальної середньої до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присвоєння наукових ступенів і вчених звань.
Оксен Ліcовий / фото з фейсбук-сторінки Оксена Лісового
Зарплати вчителів
Непростою була і залишається ситуація із заробітними платами педагогів. Проте ситуація зрушила з мертвої точки. Так, у 2024 році вчителям планували, нарешті, збільшити зарплату. Керівник МОН навіть назвав конкретні цифри та етапи: І – з 1 січня – на 10%; II – з 1 квітня – на 12,6%. Однак очікуваного підвищення оплати праці тоді так і не відбулося. МОН навіть розробляло варіанти збільшення зарплат учителів, але фінансування на це не було.
Напередодні завершення 2024 року урядовці, щоб утримати педагогів у професії, вирішили з 2025 року ввести щомісячну вчительську надбавку до зарплати в розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року сума зросла до 2000 гривень. Але це були лише надбавки, зокрема на період воєнного стану, а не підвищення посадового окладу.
У Державному бюджеті на 2026 рік все ж передбачили збільшення зарплат учителів, викладачів та науково-педагогічних працівників. Йдеться про 30% з 1 січня і 20% з 1 вересня. У МОН наголошували, що це буде найбільшим комплексним збільшенням оплати праці педагогів за останні роки. Зарплати вихователів у дитячих садках в Україні також зростуть. Їхні посадові оклади збільшать на 30% з 1 січня 2026 року.
Також у наступному році збережуть надбавку за роботу в складних умовах праці для вчителів. “Вчительська тисяча” зросте до 2 тисяч гривень для всіх вчителів і 4 тисяч гривень – для педагогів, які працюють очно на прифронтових територіях (суми після сплати податків). Міністерство освіти і науки України також розробило декілька моделей збільшення зарплат учителів.
Натомість у Раді стверджують, що 41% громад України зменшили розмір надбавки за престижність до зарплат вчителям у січні. При цьому 120 з цих громад мають кошти на рахунках ще з субвенції на суму понад 1 мільярд гривень.
Підвищення зарплат учителям / Depositphotos
Візьміть до уваги! Стипендія для студентів вишів з вересня збільшиться вдвічі – до понад 4 тисяч гривень у 2026 році, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Реформи
В освітній та науковій галузі України реалізується чимало реформ. Фінансування цих сфер, що важливо, останніми роками збільшується. Команда Лісового продовжує впроваджувати НУШ та ініціює інші зміни. Хоча й не без критики.
Безпека. Пріоритетом залишається безпека. У багатьох школах вже працюють співробітники Служби освітньої безпеки. Триває будівництво підземних шкіл в областях, розташованих поблизу Росії, та покращення стану укриттів у закладах освіти. Нещодавно в МОН повідомили, що за два останні роки держава виділила понад 11 мільярдів гривень на будівництво підземних шкіл та укриттів. Вже відкрили понад 40 таких об’єктів, а в цілому побудують 221 школу-укриття. Також впроваджують програму “Безпечна школа”. Чітко визначать правила перебування на території та в будівлях шкіл, встановлюють огорожі, технічні засоби для оперативного виклику поліції тощо.
Дошкільна освіта. В Україні триває системна трансформація дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. З вересня 2026 року в усіх дитячих садках діти віком 5 – 6 років обов’язково вивчатимуть англійську мову. У МОН також раніше повідомляли про намір облаштування ясел у дитсадках і готовність приймати в садках дітей віком від трьох місяців.
Реформа старшої школи. Реформування Нової української школи відновили та продовжили. В Україні з 2027 року повноцінно впроваджуватимуть реформу старшої профільної школи. Усі учні навчатимуться вже 12 років. Зараз триває підготовка. Пілотний проєкт реформи “Профільна” стартував 1 вересня 2025 року. 30 ліцеїв з 19 регіонів України розпочали апробацію окремих елементів реформи. Ці заклади, окрім оновленого змісту, отримали 10 мільйонів гривень на кожен ліцей для покращення матеріально-технічної бази закладу освіти. З 1 вересня 2026 року розширять пілотний проєкт до 150 ліцеїв. Реформування передбачає два напрями навчання: академічний і професійний. Це перший крок до впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти та підготовка до переходу на 12-річну систему.
До відома! Учні в Україні харчуються безкоштовно. Безкоштовне гаряче харчування для учнів початкової школи впровадили у 2024 році. Програму розширили на учнів 5 – 11 класів у прифронтових громадах. З вересня 2026 року це буде доступно для всіх школярів.
МОН також запровадило скорочені освітні програми з українознавчих предметів для учнів-біженців. До навчальної програми також додають нові предмети. Важливо, що старшокласники тепер вивчають предмет “Захист України” за оновленою програмою, враховуючи повномасштабну війну.
Оновлення “Захисту України” / фото Романа Балука
Зміни у професійній освіті. МОН популяризує професійно-технічну освіту, а уряд виділяє значні кошти на цю галузь, зокрема на модернізацію майстерень у закладах освіти. У вересні 2025 року набув чинності новий Закон “Про професійну освіту”. Він передбачає поступові зміни галузі. Перші коледжі, які візьмуть участь в експерименті, вже 2026 року працюватимуть у новому статусі комунальних некомерційних підприємств. Вони отримають фінансову та управлінську незалежність. Також розпочнуть роботу наглядові ради в коледжах та училищах. Заплановано введення нових професій та навчальних програм.
До теми Масові зарахування ухилянтів, протести студентів і вчителів: скандали в освіті у 2025 році
У Раді заявляли, що в результаті ухвалення закону здобути першу професію тепер можна буде у будь-якому віці. Другу чи третю – через 3 роки після здобуття першої. До 1 січня 2027 року МОН України має розробити формулу бюджетного фінансування закладів професійної освіти. Також має відбутися реорганізація професійно-технічних училищ.
Зміни у вищій освіті. У вищій освіті також відбувається чимало змін. Верховна Рада схвалила, що студенти вишів в Україні зможуть індивідуалізувати освітні траєкторії. А через кілька років навчання на бакалавраті триватиме 3, а не 4 роки.
Триває також модернізація мережі закладів вищої освіти, які перебувають у підпорядкуванні МОН. Таких близько 120. За попередніми заявами, у мережі відомства до 2030 року планували залишити близько 100 вишів. У 2026 році у пріоритеті – приєднання філій вишів до університетів.
На здобуття першої вищої освіти першокурсникам на контрактній формі навчання два роки тому почали надавати гранти. Розмір гранту залежав від спеціальності та результатів НМТ.
Триває процес зміни ректорів у вишах, зокрема там, де вибори не проводилися протягом 10 – 20 років. Також при закладах вищої освіти почали створювати наглядові ради, які обиратимуть ректора, розроблятимуть стратегію розвитку університету, залучатимуть інвестиції.
В Україні також запровадили зимову вступну кампанію до вишів. Абітурієнти можуть пройти нульовий курс перед основною вступною кампанією. Завдяки цьому отримати додатково до 15 конкурсних балів до своїх балів під час вступної кампанії.
В Україні запровадили зимову вступну кампанію / Depositphotos
Відбуваються зміни і в магістратурі та аспірантурі. Зокрема, у МОН зазначали, що перекрили можливість значній кількості ухилянтів уникнути мобілізації завдяки навчанню.
Наука. Важливо, що молоді вчені та доктори наук в Україні тепер зможуть отримати значно більші гранти на свої дослідження. Фінансування збільшили в кілька разів. Міністр Оксен Лісовий підкреслив: це найбільше збільшення за понад 15 років – майже в 5 разів. Загалом в Україні формуватимуть нову систему пріоритетів у науковій та інноваційній сферах.
На 2026 рік найважливіші завдання – незмінні: подолання наслідків війни, відбудова зруйнованих шкіл, продовження реформи НУШ, розвиток професійно-технічної освіти, цифрова трансформація тощо.