Основні тези
- Рада ухвалила закон, який замінює початкову військову підготовку новою моделлю та впроваджує навчання з нацспротиву в освітніх установах.
- Законопроєкт передбачає розгорнуту систему готовності країни до імовірних новітніх загроз.
В Україні переглянули підхід до вишколу громадян до національного опору. Верховна Рада 25 березня ухвалила закон, котрий змінює базову загальновійськову підготовку сучасною системою та запроваджує вивчення з нацопору в учбових закладах.
Депутат, представник комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в ефірі 24 Каналу роз’яснив, що саме змінює цей закон на ділі. Мова йде не тільки про оновлену програму для юнацтва, але й про розлогу систему вишколу країни до ймовірних нових небезпек.
Що змінює курс вишколу до національного опору?
Новий закон змінює саме бачення до вишколу молоді під час війни. Обов’язкову первинну військову підготовку, яку мали проходити хлопці студентського віку у вишах, замінили курсом вишколу до національного опору. Мова йде не лише про нову назву, а про намагання пристосувати систему до дійсності, коли забезпечити повноцінний військовий вишкіл для всіх студентів нині просто неможливо.
Ми вдосконалили закон про основи національного спротиву та передбачили, що первинну військову підготовку ми замінили курсом вишколу до національного опору,
– роз’яснив Веніславський.
У цього рішення, згідно з його словами, було дві практичні мети. Перша – сформувати міцні осередки майбутнього національного опору у разі нової агресії. Друга – усунути перешкоду, через яку студенти не могли належним чином завершити навчання, оскільки в умовах війни держава не мала фізичної можливості забезпечити первинний військовий вишкіл для всіх.
Ми таким чином прибрали перешкоду, яка стояла на шляху до випуску з вищих навчальних закладів тих молодих людей, котрі здобували вищу освіту,
– зазначив депутат.
Одночасно під новий курс вже перебудовують і саму систему на місцях. Задля цього розширили повноваження обласних військових адміністрацій, районної ланки та місцевого самоврядування, щоб вони створили повноцінну мережу вишколу громадян до національного опору.
Коли нову програму запустять у школах і вишах?
Систему вишколу до національного опору зараз доопрацьовують так, щоб вона запрацювала вже з наступного навчального року. Йдеться і про школи, і про вищі навчальні заклади. Частину цієї моделі вже створили раніше, але тепер її змінюють під новий закон і під реальні умови війни.
Я гадаю, що десь з наступного навчального року вже буде цілком готова ця система, я маю на увазі з вересня 2026 року,
– сказав Веніславський.
У школах програму хочуть зробити для всіх, і для дівчат, і для хлопців. Разом з тим це не означає, що подібні заняття введуть із молодших класів. Мова йде про старшу школу, де курс має стати елементом підготовки до можливих викликів і базового розуміння, як діяти в умовах загрози.
У школі це буде програма для всіх, а у вищих навчальних закладах – для чоловіків здебільшого. Жінки також можуть добровільно пройти відповідні курси,
– пояснив народний депутат.
Окремо над програмами вже працюють Міністерство оборони та Міністерство освіти і науки. У вишах курс перш за все розраховують на чоловіків призовного віку, а для жінок лишають добровільну участь. Тобто новий закон змінює не тільки сам формат вишколу, а й коло тих, кого вона стосуватиметься в різних ланках освіти.
Що змінюється у мобілізації та військовому обліку?
- За 2025 рік до омбудсмана надійшло близько 5 тисяч звернень щодо можливих порушень прав громадян з боку працівників ТЦК. У парламенті пояснюють, що за такими випадками проводять службові перевірки, а якщо є ознаки злочину, справи передають до ДБР.
- Сам факт виїзду військовозобов’язаного чоловіка за кордон не є порушенням, якщо кордон перетнули законно. Відповідальність може настати за інше – порушення правил військового обліку, неявку за повісткою або незаконний перетин кордону.
- Примусової мобілізації жінок в Україні немає, навіть якщо вони мають військово-облікову спеціальність. Випадки, коли жінок ставили на облік або оголошували в розшук, пояснюють прогалинами в законодавстві та тим, що частину з них раніше вже внесли до реєстрів і автоматично не виключили.