Профільна старша школа буде формувати новий тип учня, і вищій освіті необхідно бути до цього підготовленою.
Про це стало відомо під час засідання Міністерства освіти і науки з керівниками вищих навчальних закладів щодо впровадження профільної старшої школи та її впливу на вищу освіту.
У засіданні взяли участь 36 ректорів вищих навчальних закладів, які обговорили зміни на перетині школи та вищої освіти.
В центрі уваги учасників засідання був вплив нової моделі старшої школи на абітурієнтів: їхню підготовленість, вибір дисциплін та подальший освітній шлях.
В МОН підкреслили, що це визначатиме, яким чином університетам необхідно адаптувати бакалаврські програми.
За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, університетам слід змінити структуру навчального процесу.
«Ми відходимо від моделі уніфікованої старшої школи для всіх до моделі вибору, де учень формує особисту освітню траєкторію відповідно до інтересів та задумів. В результаті, до університетів приходитиме більш зорієнтований абітурієнт – з розумінням власного рішення, досвідом відповідальності за нього та більш чітким баченням майбутнього розвитку. Це також означає якісну зміну для вищої освіти: школа починає формувати основу, з якою студент починає навчання – досвід роботи з технікою, участі у проєктах, базові навички дослідження. Університети матимуть можливість будувати освітній процес на іншому рівні – не з початку, а як логічне продовження вже сформованої освітньої траєкторії», – відзначив Лісовий.
Також учасники засідання обговорили особливості узгодження змін між рівнями освіти – від старшої школи до бакалаврату.
Заступник міністра Микола Трофименко пояснив необхідність переходу на трирічний ступінь бакалавра.
«Профільна старша школа змінює підготовку випускника. Вищий навчальний заклад також повинен змінитися. Там, де зміст програми, результати навчання та вимоги до професії це дозволяють, ступінь бакалавра має ставати трирічним. Далі – дворічна магістратура. Це відповідає сучасним тенденціям розвитку європейської освіти. Саме в цей бік вже рухається й вища освіта: більша самостійність студента, індивідуалізовані освітні траєкторії, гнучкість у формуванні програми, оновлення стандартів», — зазначив Трофименко.
При цьому зміни не передбачають формальне скорочення термінів навчання, оскільки існують спеціальності, для яких довший термін навчання – об’єктивна вимога.
«Це, в першу чергу, професії зі складними технологічними вимогами на передовій науково-технічного прогресу або прямим впливом на безпеку та здоров’я людей», – пояснили в МОН.
Телеграм-каналі Освіта.ua.