оновлені критерії щодо організації та проведення конкурсних відборів для проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок. Спеціалісти Міністерства освіти і науки України підготували роз’яснення щодо змін, які очікують українських науковців.
Нові правила встановлюють порядок відбору та фінансування наукових проєктів за рахунок державного бюджету у 2026 році. Це передбачає більш чіткі умови для участі, підвищені вимоги до якості проєктів, підтримку установ з прифронтових та прикордонних територій, а також посилену увагу до досліджень, що мають практичну цінність для держави.
Особлива увага приділяється молодим науковцям, вирішенню прикладних завдань для подолання державних викликів, прифронтовим регіонам, використанню сучасної наукової інфраструктури та залученню співфінансування від бізнесу, міжнародних програм і грантів.
«Конкурсне фінансування має функціонувати не як формальна процедура, а як інструмент для розвитку потужних наукових команд та підтримки досліджень, які приносять конкретний результат. Ми посилюємо зв’язок між якістю проєкту, спроможністю установи, державними пріоритетами та можливістю практичного впровадження. Важливою для нас є також підтримка молодих науковців та тих наукових колективів, які продовжують свою роботу в прифронтових регіонах, незважаючи на складні безпекові умови», — наголосив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Одна з умов: державна атестація
З 1 січня 2027 року конкурсне фінансування зможуть отримувати виключно ті заклади вищої освіти та наукові установи, які успішно пройшли державну атестацію (групи А, Б, В) за відповідним напрямом.
До фінансування допускаються проєкти, які за результатами експертизи отримали щонайменше 50 балів. Цей мінімальний показник підтверджує якість поданого проєкту та здатність команди його реалізувати.
Три напрями основного конкурсного відбору
В межах основного конкурсу відбір проводитиметься за трьома окремими напрямами.
1. Перший напрям – традиційні фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами.
2. Другий напрям – проєкти закладів вищої освіти та наукових установ з прифронтових і прикордонних регіонів. До цього переліку входять Харківська, Запорізька, Херсонська, Сумська, Дніпропетровська, Миколаївська, Чернігівська, Одеська, Донецька та Луганська області.
Для таких установ передбачено додаткове фінансування та окремий рейтинговий список. Це дозволить підтримати наукові команди, які продовжують працювати в умовах підвищених безпекових ризиків.
3. Третій напрям – пріоритетні науково-технічні розробки за спеціальними тематичними напрямами. Вони формуватимуться на основі запитів від Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та інших центральних органів виконавчої влади, отриманих у 2026 році.
Для таких проєктів фінансування може бути збільшено на 50%. Це стосується розробок, які відповідають специфічним потребам держави та мають потенціал для практичного застосування.
Окремо функціонуватиме конкурс для молодих науковців. Його обсяг вперше буде збільшено до 30% від загального бюджету МОН і охоплюватиме прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами. Керівниками та виконавцями таких проєктів мають бути молоді науковці закладів вищої освіти та наукових установ, що підпорядковуються МОН.
Фінансові умови та тривалість
Тривалість реалізації проєктів становитиме до 24 місяців. Це дасть можливість працювати над актуальними для держави результатами та підготувати їх до подальшого впровадження.
Максимальна вартість одного проєкту на рік становитиме:
- до 1,2 млн грн для теоретичних досліджень;
- до 1,5 млн грн для експериментальних досліджень.
Нові підходи до оцінювання
Фінансування зможуть отримати лише ті проєкти, які за результатами експертизи набрали не менше 50 балів.
Під час оцінювання також братимуться до уваги результати діяльності закладів вищої освіти та наукових установ. Це означає, що конкурсна підтримка залежатиме не лише від якості окремої заявки, а й від загальної спроможності установи провадити наукові дослідження, зокрема від рівня розвитку їхньої дослідницької інфраструктури.
Додатковою перевагою вперше стане наявність співфінансування проєкту з інших джерел. Це можуть бути кошти від бізнесу, міжнародних програм, грантів або інших партнерів.
Вимоги до виконавців
Керівником проєкту може бути штатний працівник закладу вищої освіти або наукової установи за основним місцем роботи. Він має перебувати на території України щонайменше шість місяців протягом останнього року.
Науково-педагогічний працівник може обіймати посаду керівника не більше одного проєкту та бути виконавцем ще в одному проєкті в рамках цього конкурсу.
Основний склад команди має налічувати не більше шести осіб, включаючи керівника. Частка представників НАН України та інших установ не може перевищувати 30%.
До складу виконавців не допускаються громадяни держав-агресорів та особи, яких протягом трьох років до подання заявки було визнано такими, що порушили академічну доброчесність.
Академічна доброчесність та ШІ
Оновлені вимоги окремо визначають правила використання систем штучного інтелекту під час підготовки проєктів.
Використання ШІ як генератора змісту проєкту буде розглядатися як порушення академічної доброчесності.
Якщо штучний інтелект використовувався як допоміжний інструмент, у документах необхідно вказати мету його використання, назву інструменту та точний запит.
Фабрикація даних, плагіат та використання «хижацьких» публікаційних практик можуть стати підставою для відхилення заявки.
Подання заявок
Проєкти подаватимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему.
До заявки необхідно додати супровідний лист, витяг з протоколу вченої ради, довідки Державної прикордонної служби за необхідності, а також підтвердження співфінансування від бізнесу або інших партнерів, якщо таке є.
Проєкти, що не відповідають тематиці конкурсу або мають неповний пакет документів, можуть бути відхилені на етапі попереднього розгляду без допуску до експертизи.
Міністерства освіти і науки.