«Протягом сезону варто спожити 12 порцій козацького борщу» Наша спадщина 20.06.2026 08:00 Укрінформ Про елемент нематеріальної культурної спадщини Донеччини – приготування козацького борщу з кропивою, що поширений у селі Стародубівка
Український борщ у 2022 році було занесено до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це рішення є особливо важливим, адже прийняте в період повномасштабної війни, коли Росія ставить собі за мету знищити українську націю, її історію та культуру.
Існує багато різновидів цієї традиційної страви, і одним із них є козацький борщ із кропивою. Його батьківщина – село Стародубівка Мангуської селищної громади Маріупольського району, що на тимчасово окупованій території. Рецепт цієї страви залишається невід’ємною частиною кулінарної культури регіону та продовжує жити завдяки зусиллям переселенців і носіїв традицій.
СЕЛО З КОЗАЦЬКИМИ ДУБАМИ
Стародубівку було засновано у 1830 році дунайськими козаками. У 1831–1864 роках тут функціонувала станиця Стародубівська у складі Азовського козацького війська.
– Після розгрому Запорізької Січі козаки спершу знайшли прихисток за Дунаєм, а згодом повернулися на рідні землі та осіли в приазовських степах, на березі річки Каратиш. Вони зберігали традиції та культуру своїх предків, – розповідає директорка комунального закладу «Мангуська публічна бібліотека» Ірина Сарбей.
Вона згадує, як під час однієї з етнографічних експедицій вивчали традиції, фольклор та побут жителів Стародубівки. Один із старожилів поділився історією, яку чув ще від своєї бабусі, котра прожила 105 років. Вона розповідала, що жолуді з дубів, які росли біля Запорізької Січі, козаки спочатку вивезли за Дунай, а насіння з тих дубів потрапило до села Стародубівки. І в цьому селі виросли три дуби, два з яких колись зрізали для будівництва ферми. Дерево, що залишилося, росте й досі, і його називають козацьким.
– Можливо, саме через ці козацькі дуби й назвали село Стародубівкою, адже до 1920 року воно іменувалося Каратиш, – зазначає дослідниця.
«ЗГІДНО З ПЕРЕКАЗОМ, КОЖНА ПОРЦІЯ ТАКОЇ СТРАВИ СПРИЯЄ ОЗДОРОВЛЕННЮ»
За словами Сарбей, у Стародубівці переважно готували страви української кухні, і однією з найулюбленіших був борщ із кропивою. Його варили з весни до 11 липня, бо, згідно з народними віруваннями, у цей період кропива має цілющі властивості.
Для приготування козацького борщу обирають м’ясо птиці – перепілки, дикої качки або домашньої курки. Його нарізають шматочками, обсмажують на пательні, кладуть у казан чи каструлю і заливають холодною водою, щоб отримати наваристий, смачний бульйон. Додають нарізану картоплю та цибулю.
Приготування козацького борщу з кропиви на VII Регіональному молодіжному форумі – наметовий табір «Змінимо країну разом. Вільні та незалежні»
– Щоб борщ був ситнішим, до бульйону додають також цілу картоплину, яку потім, коли звариться, розминають. Для насиченішого аромату та смаку роблять засмажку з моркви та цибулі. Додають сіль, перець, за бажанням – томати. І головний компонент цього цілющого борщу – дрібненько нарізане листя кропиви. Його кладуть, коли картопля майже готова. Це надає страві як смаку, так і користі, – розповідає пані Ірина.
Вона зазначає, що до кропиви можна додати й щавель. Неодмінним інгредієнтом борщу є нарізані варені курячі яйця. Після цього страву тримають на вогні ще кілька хвилин, щоб смаки поєдналися. Подають зі сметаною.
Дослідниця наголошує, що з давніх-давен існувала традиція, пов’язана з приготуванням козацького борщу з кропивою: для зміцнення здоров’я необхідно з’їсти 12 порцій цієї страви за сезон, до вже згаданого 11 липня.
– Згідно з повір’ям, кожна порція такого борщу сприяє оздоровленню, і люди намагалися скористатися цією можливістю. Адже кропива – лікарська рослина, – додає пані Ірина.
Так, кропива – це справжня скарбниця вітамінів та корисних речовин. До хімічного складу цієї рослини входять вітамін С, що допомагає зміцнити імунітет; вітамін А (ретинол), який стимулює роботу нирок та печінки; вітамін Е (токоферол), що нормалізує стан шкіри та волосся; і вітамін D, який має регенерувальну та кровоспинну властивості. Крім того, присутні вітаміни групи В, які покращують сон, зміцнюють нервову систему та нормалізують стан організму. Також є каротиноїди, що поліпшують зір. У кропиві містяться такі елементи, як хлорофіл, цинк, мідь, кальцій, калій та інші, необхідні організму.
За словами дослідниці, молоду кропиву також сушили й зберігали, щоб восени та взимку додавати до борщу та супів. Але висушену кропиву слід додавати до страви аж наприкінці приготування – достатньо довести до кипіння й одразу зняти з вогню, щоб рослина не втратила своїх корисних властивостей.
«ДО 11 ЛИПНЯ ЩЕ Є ЧАС ПРИГОТУВАТИ БОРЩ ІЗ КРОПИВОЮ»
Ірина Сарбей зазначає, що попри всі виклики часу та той факт, що село перебуває під тимчасовою окупацією, рецепт козацького борщу з кропивою залишається невід’ємною частиною кулінарної культури регіону і продовжує жити завдяки носіям традицій – нащадкам українських козаків.
– Для збереження кулінарної спадщини – козацького борщу з кропивою – ми налагоджуємо зв’язки між мешканцями громади, які через війну перебувають у різних куточках України та за кордоном, – зазначає пані Ірина.
За її словами, обміну досвідом між носіями елемента нематеріальної культурної спадщини Донеччини сприяють онлайн-зустрічі, круглі столи та фестивалі.
– У 2024 році на Дніпропетровщині відбувся VII Регіональний молодіжний форум, де від кожної громади була команда. Наша молодь презентувала традицію приготування козацького борщу. Готували на вогні, як колись козаки, і пригощали всіх присутніх, – каже дослідниця.
Вона додає, що на майстер-класах молодь навчають готувати страви за стародавніми рецептами, аби зберегти зв’язок із минулим та допомогти переселенцям повернути відчуття дому.
– Люди, які покинули рідні домівки через російську агресію, коли куштують ці страви, знайомі з дитинства, зі сльозами на очах говорять, що це ніби повертає їх додому. А такі відчуття мають велику цінність, – каже пані Ірина.
Підбиваючи підсумки своєї розповіді про козацький борщ, вона нагадує, що поки кропива ще молода, до 11 липня є час приготувати український борщ за цим рецептом, щоб зміцнити свій організм. І запевняє, що козацьку традицію, яка століттями зберігала здоров’я та духовний зв’язок поколінь, українці обов’язково й надалі передаватимуть своїм нащадкам.
Укрінформ проводить власне дослідження нашого спільного надбання – об’єктів Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Першими, ще у 2012 році, до нього були включені такі традиційні ремесла, як створення косівської мальованої кераміки, кролевецьке переборне ткацтво, опішнянська кераміка та петриківський розпис. Відтоді до них додалися обряди, пісні й танці, музичні інструменти, страви й напої, звичаї святкувань і поминань, притаманні різним регіонам нашої країни. Національний перелік постійно поповнюється.
Донеччина Історія Козак Культурна спадщина Маріуполь ЮНЕСКО Село Борщ