Неологізми Василя Стуса / НУШ
У найтяжчі моменти боротьби лунають цитати з поезії Василя Стуса. Сам поет та інакомислячий став уособленням незламності, стійкості та громадянської позиції.
Прикметно, що його поетична спадщина містить чимало унікальних українських слів. Про них, зокрема про авторські новотвори, у віршах Стуса розповіла представниця “Освіторії”, вчителька української мови та літератури, письменниця й дослідниця Діана Мельникова.
Які незвичайні слова присутні у поезії Василя Стуса?
Пропонуємо ознайомитися з 10 цікавими словами з творів дисидента, їхніми значеннями та уривками з його віршів.
1. Невідь – невизначеність, невідомий простір.
“Гойдається вечора зламана віть, як костур сліпого, що тичеться в простір осінньої невіді”.
2. Брость – пуп’янки листя або квітів.
“Жалощів брості коцюрбляться в снінні – а дерево спить. Гойдається вечора зламана віть туга, наче слива, рудою налита”.
3. Коцюрбитися – згинатися, викривлятися, скручуватися; сутулитися від старості, болю, страху тощо.
“Жалощів брості коцюрбляться в снінні – а дерево спить”.
4. Ненасить – надмірна жага, потяг, прагнення до чогось.
“О ти всепрощальна, о несамовита осмутами вмита твоя ненасить”.
5. Басаманити – залишати смуги при ударі (басаман – смужка тканини; смуга на тілі від удару).
“Гойдається вечора зламана віть, і синню тяжкою в осінній пожежі мій дух басаманить”.
Це цікаво! Останнім часом стало модним вживати діалектизми та народні вислови, характерні для Галичини. Українці активно діляться колоритними висловами у Threads. 24 Канал зібрав найкумедніші та найцікавіші вислови й слова, запропоновані краянами.
6. Кушпела́ – стовп, хмара пилу, піску, снігу; хуртовина.
“Взялась кушпелою – обвітрені крони всю душу обрушать у довгі полони, і згадкою – вечора зламана віть”.
7. Розколо́шканий – збуджений, стривожений, наляканий тощо (про істоту).
“Удай, що обтято дорогу. Що спить душа, розколошкана в смертнім оркані високих наближень. На серця екрані гойдається вечора зламана віть”.
8. Мосяжний – аналогічний латунному (латунь – сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та інших металів); кольору мосяжу.
“Гойдається павіть, а сонце – не гасне і грає в пожежах мосяжна сосна”.
9. Торо́с – велике нагромадження уламків криги на замерзлих водоймах, що утворюється через стискання льодового покриву.
“Це довге кружляння – над світом і під кошлатими хмарами, під багряними торосами замірів”.
10. За́мір – задум, намір, бажання щось зробити.
“Це довге кружляння – над світом і під кошлатими хмарами, під багряними торосами замірів”.
Читайте більше цікавинок про мову:
- Булавка чи шпилька: яке слово є правильним в українській мові.
- “Позичити в Сірка очей”: розшифровка фразеологізму з твору “Тореадори з Васюківки”.
- Тільки не “куропатка”: як правильно українською назвати цього чудового птаха.