Яка принципова відмінність
У більшості випадків, як показує практика, йдеться про перепрофілювання. Однак, для точного розуміння, необхідно розрізняти різні юридичні процеси.
Під час трансформації освітніх мереж часто змішують поняття перепрофілювання та реорганізації. Ця нечіткість породжує побоювання щодо старшої профільованої школи.
«Перепрофілювання (зміна типу) закладу загальної середньої освіти, реорганізація освітнього закладу та його ліквідація – це кардинально різні процедури з різними правовими наслідками для самої юридичної особи, які не слід плутати.
При ухваленні відповідного рішення засновник має усвідомлювати, яку саме процедуру стосовно певного освітнього закладу він запроваджує. Адже від цього залежатимуть усі подальші дії щодо нього та його працівників», – застерігає Яна Брусенцова, національна експертка з місцевого самоврядування Швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».
Варто зазначити, що стаття 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» надає засновнику право приймати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію або перепрофілювання закладу освіти. Кожна з цих юридичних процедур має свої підстави, порядок проведення та правові наслідки. Однак на практиці між найбільш поширеними процедурами – перепрофілюванням і реорганізацією помилково ставиться знак рівності.
Де проходить юридична межа
Перепрофілювання означає, що заклад продовжує функціонувати як та сама юридична особа, але зі зміною типу або рівня освіти. Юридична особа не припиняє своєї діяльності, код ЄДРПОУ залишається незмінним. Засновник вносить корективи до статуту, за необхідності – до найменування та ліцензійних документів. Зазвичай, на цьому юридична частина процесу завершується.
Реорганізацію застосовують, коли юридична особа припиняє діяльність або коли створюється нова особа, відбувається об’єднання кількох закладів, поділ одного на кілька юридичних осіб, приєднання чи інші форми, передбачені законодавством. У таких випадках виникають питання правонаступництва, оформлення нових ліцензій, рахунків, кадрових документів та інших юридичних процедур.
Тому використовувати в документах термін «реорганізація» юридично некоректно, якщо після ухвалення відповідного рішення продовжуватиме існувати та сама юридична особа. Навіть попри те, що в повсякденному вжитку його використовують як загальну назву для будь-яких змін.
Чотири типові сценарії трансформації
Громади найчастіше стикаються на практиці з такими моделями трансформації освітньої мережі.
- Школа І–ІІІ ступенів стає академічним ліцеєм.
Це перепрофілювання зі зміною ліцензії. Заклад залишається тією самою юридичною особою, зберігає код ЄДРПОУ, а зміни стосуються статуту, найменування та ліцензійних документів.
- Гімназія та ліцей, що функціонували як одна юридична особа, розділяються на окремі заклади.
Йдеться про реорганізацію шляхом поділу. Створюються дві юридичні особи, кожна з яких потребує власного статуту, ліцензії, рахунків та керівника.
- Кілька шкіл об’єднуються в один ліцей.
Це реорганізація шляхом злиття. Попередні юридичні особи припиняють існування, натомість виникає новий заклад із власним статутом та ліцензією.
- Школа стає філією іншого закладу освіти.
У такому випадку юридична особа припиняє існування, а освітня діяльність здійснюється через головний заклад. Це також одна з форм реорганізації.
Проте, попри різноманітність сценаріїв, головне правило залишається незмінним: якщо після всіх змін існує та сама юридична особа – це перепрофілювання. Якщо вона припиняється або створюється нова – реорганізація. Відтак проєкт рішення засновника має готуватися з урахуванням цього фактора.
Якщо засновник обирає перепрофілювання, алгоритм дій спрощений: внесення змін до статуту, їх затвердження рішенням ради, повідомлення органу ліцензування та реєстрація в ЄДЕБО. У разі реорганізації – громада запускає повний комплекс процедур припинення чи створення юридичних осіб відповідно до Цивільного кодексу України. Базові вимоги для обох процедур регламентовані Законом України «Про повну загальну середню освіту» та Положенням про ліцей.
Однак, правильно визначити процедуру – лише частина справи. Досвід громад, що вже трансформуються, свідчить, що юридична точність – ключовий, але часто не найскладніший чинник. Не менш важливо забезпечити комунікацію з мешканцями. Наведемо два приклади – різні за контекстом, але схожі за висновками.
Миронівська громада: як уникнули зайвих юридичних процедур
Миронівська громада на Київщині підійшла до трансформації мережі через оптимізацію та розмежування рівнів освіти. Замість перейменування чи ліквідації тут зробили ставку на створення спроможних академічних ліцеїв та пониження ступеня окремих шкіл. Насамперед шкіл, де через малу наповнюваність було неможливо забезпечити профільність.
Громада прагнула сформувати сильні заклади із сучасним профільним навчанням, зберігаючи кадровий потенціал. Тому обрала механізм перепрофілювання зі зміною типів закладів. Поряд із створенням академічних ліцеїв, окремі школи продовжили існувати як гімназії. Тобто вдалося уникнути ліквідації юридичних осіб та всіх супутніх процедур.
Важливою стала комунікація з мешканцями громади. Керівництво громади та представники відділу освіти не обмежилися винесенням рішення на розгляд сесії. Вони ще перед його ухваленням організували зустрічі практично в кожному населеному пункті.
Комунікація будувалася навколо простої тези: громада прагне забезпечити дітям право на якісну профільну освіту. Зважаючи на це, збереження старших класів з кількома учнями цю мету віддаляє.
Батькам демонстрували статистику результатів НМТ та ЗНО, порівнювали можливості великих ліцеїв і малокомплектних шкіл, пояснювали, чому профільне навчання потребує більшої кількості учнів, педагогів та ресурсів. Одночасно громада запропонувала педагогам варіанти працевлаштування та організованого підвезення, чим суттєво знизила рівень внутрішнього спротиву.
Богородчанська громада: потрібні різні рішення
Під час прорахунку мережі Богородчанська громада на Прикарпатті зіткнулася з іншим викликом – потрібно було створити академічний ліцей на базі селищного закладу освіти й визначити подальшу модель навколишніх шкіл.
Громада не застосовувала єдиного рішення для всіх. Для частини малокомплектних закладів обрали реорганізацію шляхом приєднання з подальшим функціонуванням як філій. Натомість великі школи перепрофілювали в гімназії без припинення юридичних осіб. Такий підхід дозволив виконати вимоги законодавства та зменшити побоювання щодо масових звільнень та втрати закладами ідентичності.
Найкращим аргументом на користь змін стали інвестиції. Ресурси почали концентруватися там, де можна реально покращити якість освіти. У Богородчанському ліцеї № 1 імені Олекси Гірника відкрили сучасні STEM-кабінети, створили міжшкільний ресурсний центр з предмета «Захист України», запропонували учням нові профілі навчання – від інформаційних технологій до військово-спортивного напряму.
Громада відчула, що поняття «трансформація» не тотожне «скороченню» чи «оптимізації».
Як правильно пояснювати зміни
У Богородчанській громаді розпочали зміни з відкритої комунікації. Відбувалися круглі столи за участю педагогів, батьківських комітетів, депутатів та керівників закладів освіти.
Мешканцям демонстрували орієнтовні маршрути шкільних автобусів, фінансові розрахунки та плани розвитку. Публічне обговорення проєктів рішень перед винесенням на сесію значною мірою нейтралізувало страхи та зосередило дискусію на головному – як забезпечити дітям якіснішу освіту.
– говорить голова Богородчанської громади Ростислав Заремба.
Досвід Богородчанської громади показує, що трансформація мережі не передбачає універсальних рішень. Головне, щоб кожне рішення відповідало реальній ситуації, вимогам законодавства та інтересам учнів.
Юридична відмінність між перепрофілюванням і реорганізацією здається формальністю лише на перший погляд. Насправді від правильного визначення процедури залежить обсяг подальших дій громади, терміни реалізації рішень та рівень організаційних ризиків.
Миронівська і Богородчанська громади обрали різні моделі трансформації, але їх об’єднує юридична точність як інструмент якісного управління. Успішна реформа починається не зі зміни вивіски, а з правильно обраної процедури.
Детальний порядок дій – у Законі України «Про повну загальну середню освіту» та оновленому Положенні про ліцей, затвердженому КМУ.
Про головне
Отже, коли на сесії ради будь-якої громади пролунає фраза: «Школу потрібно реорганізувати», варто перепитати: «Чи справді йдеться про реорганізацію?».
Правильна відповідь дозволить уникнути надмірної бюрократії, зберегти ресурси та зосередитися на головному – якісній профільній освіті для українських дітей.