Персонажі твору «Місто» переживають етапи дорослішання на тлі кінематографічних кадрів, супроводжуваних війновими звуками та електронними мелодіями.

Герої стрічки «Місто» дорослішають на екрані під акомпанемент війни та електронної музики 17.07.2026 10:20 Укрінформ

У Києві завершено знімальний процес урбаністичної драми «Місто» за мотивами роману Валерʼяна Підмогильного

Історія створення повнометражної художньої стрічки «Місто» – непроста. Цей проєкт існував ще до повномасштабного вторгнення як задум сучасної інтерпретації роману одного з найвідоміших представників Розстріляного відродження Валерʼяна Підмогильного. У 2022-му він здобув перемогу на пітчингу Держкіно, роботу над фільмом розпочав режисер Михайло Маслобойщиков, проте після повномасштабного вторгнення відбулися певні зміни, зокрема, змінився режисер та початковий акторський колектив.

Остаточна версія фільму належить режисеру та кінознавцю Станіславу Битюцькому, для якого «Місто» стане повнометражним дебютом. Він також адаптував сценарій та запропонував продюсерській команді нове бачення, пов’язане з музичною субкультурою.

Продюсерами виступили Дмитро Суханов («Мої думки тихі», «Медовий місяць») та Валерія Сочивець («Ля Палісіада», «Із зав’язаними очима», «Зарваниця»). Оператор-постановник – Володимир Усик («Ля Палісіада», «Медовий Місяць»), художник-постановник – Максим Німенко («Стоп-Земля», серіал «Кава з кардамоном»). Проєкт реалізується за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

Зйомки «Міста» тривали влітку і завершилися 9 липня, далі – постпродакшн, міжнародна фестивальна прем’єра та довгоочікуваний український прокат. Ми побували на фінальному знімальному дні й готові поділитися деякими деталями.

БУЛО ВАЖЛИВО ЗНІМАТИ НА СПРАВЖНІХ ВЕЧІРКАХ ТА ЗАПРОШУВАТИ РЕАЛЬНИХ МУЗИКАНТІВ

Перенести книгу, тим паче таку відому, на сучасний сценарій і перенести сюжетну лінію на сто років уперед – нелегке завдання. Завданням режисера-сценариста було не просто відобразити життя літературних героїв на екрані, а показати справжність проживання цієї історії в сучасних реаліях. Тому фокус сценарію суттєво змінився – зараз «Місто» це історія про Київ часів російсько-української війни, в яку інтегровано субкультуру вечірок електронної музики.

Для автора сценарію та режисера було принципово, щоб у фільмі грали ті, хто живе тут і зараз – відвідує такі вечірки, розуміє життя свого покоління. У багатьох другорядних ролях – непрофесійні актори, а якщо це діджей-сет, то за пультом – справжній діджей.

«Для створення атмосфери було важливо знімати в реальних локаціях та запрошувати справжніх, дуже цікавих музикантів. У нас грають – Богдан Заєць, Антон Сомінарист, Марʼяна Клочко, Слава Ліпшеєв. Фільм демонструє цю музичну тусовку і її ключові моменти. Це те, що насправді звучить зараз в електронних клубах Києва», – розповів режисер.

Саундтрек до фільму створили композитори Еміль Асадов та Геннадій Бойченко.

СЮЖЕТНІ ЛІНІЇ ЗБЕРЕЖЕНІ, ПРОТЕ ПЕРЕБУДОВАНІ НА ТАКІ, ЩО МОГЛИ Б РОЗГОРНУТИСЯ В СЬОГОДНІШНЬОМУ КИЄВІ

Стосовно жанрової складової фільму, то команда визначає її як «історія дорослішання під час війни».

«Поступово сценарій трансформувався і відходив від тексту Підмогильного в сенсі підкорення міста героєм. У нас це, скоріше, історія про те, як дорослішає нове покоління, живучи з травмами війни. Це історія дорослішання в умовах війни. Ось такий жанр ми бачимо зараз», – говорить пан Станіслав.

За його словами, процес створення «Міста» просувався успішно, попри складні умови, і те, що зйомки іноді збігалися з обстрілами. Було безліч моментів, які могли все зіпсувати чи зупинити, але команді вдалося подолати всі перешкоди.

Робота над сценарієм тривала майже два роки. На питання, наскільки далеко він відійшов від літературного першоджерела, Станіслав Битюцький посміхається: «На сто років». І додає, що в романі дуже вдала структура, з якою він міг легко працювати, щось додавати, переосмислювати, що могло б статися з героями в наш час. Конструкція та сюжетні лінії збережені, проте перебудовані на такі, що могли б розгортатися в сьогоднішньому Києві.

Він зазначив, що після 2014 року буквально зачитувався українською класикою й знову відкривав її для себе, так само як зараз, із початком повномасштабного вторгнення, нові покоління відкривають її для себе, що є надзвичайно важливим, оскільки дає не тільки величезну кількість цікавої інформації та досвіду, а й розуміння свого коріння та ідентичності.

У РОМАНІ ГЕРОЙ ШУКАВ СЕБЕ В ЛІТЕРАТУРІ, У ФІЛЬМІ – В ЕЛЕКТРОННІЙ МУЗИЦІ

Головний герой стрічки, як і в книзі – Степан Радченко – приїздить у велике місто, й вирішує знайти себе у професії. Однак у Підмогильного це була сфера літератури, у фільмі – електронна музика.

«Професійна складова у фільмі змінена на ту, яка, на наш погляд, є також чимось вкрай важливим тут і зараз. Електронна сцена Києва і те, що створює зараз сучасна українська електронна музика, надзвичайно значущі. Бути тут у контексті, відвідувати такі музичні заходи – це так само, як тоді було відвідувати літературні події. Електронні клуби – культове місце для цієї субкультури, й воно дуже відповідає молоді, представником якої був Степан сто років тому в романі Підмогильного. Сьогодні нашому Степанові двадцять чотири роки, і його легко уявити на такій події», – поділився режисер.

У стрічці залишилися незмінними три важливі в контексті роману жіночі персонажі: Зосю зіграла Марія Ковальова, Надійку – Яна Колодійчук, а Риту – Анастасія Малахова.

«Ми зберегли їхні стосунки зі Степаном, але намагалися переосмислити, що б було в цих стосунках через сто років. Як саме вони б трансформувалися, як би загалом змінювалася гендерна поведінка, дозволені й недозволені межі, які існували тоді, і які є зараз», – пояснив Битюцький.

Режисер стрічки «Місто» Станіслав Битюцький та актор Максим Рягін

СПОДІВАЮСЯ, ЩО ФІЛЬМ ВІДКРИЄ П’ЯТЬ-ШІСТЬ НОВИХ ІМЕН АКТОРІВ

Режисер разом із кастинг-директоркою Аллою Самойленко довго шукали акторів, бо, на його думку, кастинг – це дев’яносто відсотків успіху фільму. Результатом пошуку залишився дуже задоволеним.

«Коли я побачив відеопробу Максима Рягіна, то одразу відзначив його типаж, який дуже цікаво виділяється серед акторів його покоління. І ще до того, як ми побачилися наживо і зробили проби, я розумів, що це головний претендент на роль Степана. Згодом усе це підтвердилося. Загалом у кіно існує брак свіжих, класних облич, але, якщо їх шукати, то вони є. Ми знайшли багато цікавих молодих акторів, для багатьох фільм стане дебютом. Сподіваюся, відкриємо п’ять-шість нових імен», – поділився режисер.

Разом із молоддю у «Місті» також грають відомі українські актори Акмал Гурезов («Уроки толерантності»), Євгенія Непиталюк («Бачення метелика»), Максим Панченко («Я, Ніна»).

Виконавець головної ролі Максим Рягін

За словами виконавця головної ролі Максима Рягіна, його Степан суттєво відрізняється від персонажа Підмогильного – за книгою він ветеран Першої світової, який щойно повернувся з війни, у фільмі – це сучасний молодий хлопець, якому 24 роки, він не брав участі у бойових діях, однак, уже травмований війною – пережив полон на півдні України. Сучасний Степан у столиці проходить шлях від розгубленого провінціала до впевненого в собі виконавця на електронній сцені міста.

Перед початком роботи над роллю, актор не тільки перечитував роман, щоб нагадати собі історичний контекст, але й вивчав світ електронної музики, в якому живе сучасне втілення його персонажа.

«Стас (Битюцький – ред.) залучив мене до культури електронної музики, тому що я доти зовсім не був пов’язаний із нею. І коли ми вже пройшли етап кастингу, то почали відвідувати електронні вечірки, для мене це було щось нове. Досить символічно, що першим місцем, куди я прийшов знайомитися з цією субкультурою, був клуб, де сьогодні проходить наш фінальний знімальний день», – розповів Максим Рягін.

Режисер стрічки «Місто» Станіслав Битюцький

ХОЧЕТЬСЯ, ЩОБ МОЛОДІ ЛЮДИ ДИВИЛИСЯ ФІЛЬМ І ВПІЗНАВАЛИ СЕБЕ

Команда фільму вважає, що глядацька аудиторія «Міста» не має чітко визначеної вікової категорії, але молодь однозначно впізнаватиме в цьому кіно себе.

«Та й старше покоління, думаю, під час перегляду згадуватиме власну молодість. Навіть, не в сенсі електронної сцени чи тусовок, а в сенсі відчуття, коли ти молодий і можеш робити якісь помилки, за які не так соромно, як коли тобі вже сорок чи більше років. – говорить Станіслав Битюцький, – Ми хотіли створити якісне універсальне кіно про Київ тут і зараз. Про буденне життя молодих людей, без надриву. Так, ми всі зараз страждаємо, ми всі відчуваємо біль, але іноді – усміхаємося, живемо не тільки війною, а звичайними буденними речами».

Він додав, що насправді дуже здивований тим, що цей фільм буде першою екранізацією «Міста» Підмогильного, бо така ідея витала в повітрі.

«Але так сталося, що ми будемо першими. Наш фільм дуже ніжний, красивий, дещо сумний, меланхолійний, як і наше життя», – розповів режисер та сценарист кінострічки «Місто» Станіслав Битюцький.

Любов Базів. Київ

Фото Олександра Клименка, Артема Гвоздкова

Кіно Культура Держкіно Режисер прем'єра

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *