Що таке – “я рахую”? / Мagnific. Ілюстративне фото
Ймовірно, кожен бодай раз чув вираз “Я рахую, що…”. Для багатьох він став звичним, однак саме навколо цього вислову вже тривалий час точаться мовні суперечки.
Чому російське запозичення “я счітаю” не стосується власної думки, і в яких випадках воно перекладається дослівно, пояснюємо з посиланням на філологиню Світлану Чернишову.
Не “рахувати”, а “вважати”: коли ці слова не можна плутати
Цей вислів, як не сумно, є однією з найпоширеніших хиб, якої припускаються не лише в повсякденному мовленні, а й у публічному просторі.
“Я рахую, що це неправильно”, “Рахую, він має рацію”, “Як ти рахуєш?” – такі фрази можна почути досить часто. Проте вони не відповідають нормам української літературної мови.
Мовознавці наголошують: дієслово “рахувати” в українській мові передусім означає лічити, визначати кількість, вести облік, виконувати обчислення. Наприклад:
- “рахувати гроші”;
- “рахувати до десяти”;
- “рахувати витрати”;
- “рахувати дні”.
Чому ж так часто говорять “я рахую”? Мовознавці пояснюють це впливом російської мови, де дієслово “считать” – багатозначне. Зокрема, має два значення: “лічити” і “вважати”. В українській мові ці значення розмежовані різними словами.
Коли йдеться про власне судження, думку, переконання чи оцінку, нормативно вживати дієслово “вважати”.
- “Я вважаю, що це правильне рішення.”
- “Вона вважає, що потрібно зачекати.”
- “Як ти вважаєш?”
- “Багато науковців вважають, що…”
Саме таку норму подають сучасні словники української мови. Дієслово “вважати” означає мати певну думку про когось або щось, оцінювати, визнавати.
Крім того, маємо ще низку синонімів, які допоможуть звучати ще виразніше:
- гадати,
- міркувати,
- думати,
- мислити,
- переконаний,
- впевнений.
Як замінити “счітаю”: дивіться відео
Водночас у словниках можна знайти значення дієслова “рахувати” – “уважати, вважати”. Це історичне значення існувало в українській мові й трапляється в класичній літературі.
А мовознавиця радить, як перекласти речення без калькувань, де використовують слово “считать”:
-
Считать возможным – Визнати можливим.
-
Считать своим долгом – Вважати своїм обов’язком.
-
Я к вам на счет лечения – Я до вас щодо лікування.
-
Это не в счет – Це не береться до уваги.
-
Жить за чужой счет – Жити чужим коштом.
-
В конечном счете – Зрештою, врешті-решт.
Тож замість висловів “Я рахую, що…”, “Як ти рахуєш?” краще сказати: “Я вважаю, що…”, “Як ти гадаєш?”. Таке слововживання є точнішим і багатшим.