

Що правильно – ковдра чи одіяло? / Magnific. Ілюстративне фото
Слова, які супроводжують нас щоденно, найрідше викликають сумніви. Через це мало хто перевіряє, як коректно назвати те, чим ми вкриваємося кожної ночі.
Варто лише уважно прислухатись до розмовної мови, і одразу почуєте: “одіяло”, “підодіяльник”, “укрийся одіялом”… Але чи справді так мовимо українською, аналізуємо з посиланням на “Горох”.
Не “одіяло” – як сказати українською?
Від цього елементу домашнього затишку дехто не відмовляється навіть улітку – зручно закутуються ввечері за переглядом стрічки чи з книжкою. Але в повсякденному мовленні ми можемо почути два його найменування: “одіяло” та “ковдра” – чи є котресь з них помилкою? Звернувшись до словників, ми зустрінемо обидва слова як тотожні, але з різним походженням.
Ковдра – це виріб зі тканини з наповнювачем, яким вкриваються під час сну чи релаксації. Слово “ковдра” – давнє українське запозичення через польську – kołdra, де так називали покривало для ліжка, столу, на стіну, на підлогу; вид плаща; та навіть – паперові шпалери. Воно відоме в українській мові вже декілька століть і зафіксоване в словниках як літературна норма
Іменник “одіяло” сформувався під впливом російського “одеяло”, можливо – “одевать” у значенні загортатися, вкриватися і теж давно існує в мові та словниках. А тому зустрінете його в літературі, переважно ХХ століття.

Однак, переважна більшість сучасних мовознавців (зокрема Олександр Авраменко, Олександр Пономарів, мовні проєкти “Словотвір”, “Мова – ДНК нації”) радять використовувати слово – “ковдра” як більш природний і правильний варіант.
Втім, українці під дописами-розборами таких слів навіть вносять свої коментарі, що ковдра – це важкий, ватяний чи вовняний виріб для зимового вкриття, а одіяло – щось легше, для теплої погоди. Але для такого виробу у нас є й інші слова:
- коц,
- ліжник,
- укривало.
До речі, слово “укривало” чи “покривало” теж здавна існує в українській мові, але означає переважно декоративне покривало для ліжка чи дивана, а не ковдру для сну.
Більшість сучасних лінгвістів радять надавати перевагу слову “ковдра”. Так само природно звучать і похідні слова:
- ковдрочка;
- ковдровий;
- рятівна ковдра;
- підковдра (літературна назва того, що часто називають “підодіяльником”).
Тож якщо прагнете говорити природною українською, замість звичного “одіяло” обирайте “ковдра”, а замість “підодіяльник” – “підковдра” чи навіть – “пішва”. Саме ці слова більше відповідають сучасній літературній нормі й давно закріпилися в українській мовній традиції.
