Освітян планують зобов’язати проводити просвітницьку роботу щодо небезпечних інтернет-трендів та негайно інформувати керівництво навчального закладу про виявлені випадки участі в них учнів.
Відповідні зміни містяться в законопроєкті №15395, автором якого є народний депутат від партії «Слуга народу», член комітету ВР з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних.
Документ пропонує ввести в законодавче поле поняття «деструктивний інтернет-тренд (гра) в освітньому середовищі».
Під цим терміном пропонується розуміти масову поведінкову модель, що поширюється в мережі Інтернет, яка спонукає учнів до дій, що становлять загрозу для їхнього життя, фізичного або психічного здоров’я чи гідності, а також для життя та здоров’я інших учасників освітнього процесу.
Законопроєкт передбачає запровадження двох нових обов’язків для педагогічних працівників, а також інших осіб, залучених до освітньої діяльності: проводити серед учнів роз’яснювальну роботу щодо небезпеки деструктивних інтернет-трендів та оперативно повідомляти адміністрацію навчального закладу про факти виявленої участі учнів у подібних діях.
Міністерство освіти і науки має розробити методичні рекомендації для освітніх установ стосовно виявлення деструктивних інтернет-трендів серед молоді та алгоритмів реагування на них з боку педагогічного персоналу.
Окремі зобов’язання законопроєкт покладає на керівників навчальних закладів. Вони повинні забезпечувати реалізацію заходів для виявлення, попередження та припинення участі учнів у небезпечних інтернет-трендах на території закладу, під час освітнього процесу (включно з дистанційним навчанням), або при використанні інформаційних ресурсів закладу.
Крім того, в закладах загальної середньої освіти пропонується заборонити проведення та популяризацію таких інтернет-трендів, а також залучення чи примушення учнів до участі в них.
Супутній законопроєкт №15396, ініціатором якого також виступив Сергій Кузьміних, встановлює адміністративну відповідальність для керівників закладів освіти за неповідомлення поліції про виявлені факти участі учнів у небезпечних інтернет-трендах, що загрожують їхньому життю чи здоров’ю.
За таке порушення для директора пропонується встановити штраф у розмірі від 1700 до 3400 гривень або виправні роботи тривалістю до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.
Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак розкритикував запропонований підхід. На його думку, вчителі та директори не мають достатньої психологічної, юридичної та технічної підготовки для моніторингу цифрової поведінки дітей.
«Ми вже надмірно перевантажуємо педагогів завданнями, які не є їхньою прямою функцією – від адміністрування до соціальної роботи. Додавання до цього ще й обов’язку цифрового моніторингу дітей та персональної відповідальності за нього може стати системною помилкою», – зазначив Бабак.
Він підтримав необхідність захисту дітей від небезпечних інтернет-ігор та спільнот, але підкреслив, що відповідальність за безпечну поведінку дітей у цифровому просторі не повинна покладатися виключно на освітні установи.
Натомість голова освітнього комітету пропонує розвивати програми медіаграмотності та цифрової гігієни для учнів, батьків та педагогів, зміцнювати шкільні психологічні служби та чітко розмежовувати повноваження освітніх закладів, правоохоронних органів та професійних психологів.
Аналогічну позицію висловила освітня омбудсменка Надія Лещик. Вона не підтримала законопроєкти, зазначивши, що контроль за соціальними мережами дітей не входить до компетенції педагогів та керівників закладів освіти.
Законопроєкт №15395 перебуває на розгляді Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Головним щодо розгляду законопроєкту №15396 визначено Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Обидва документи наразі опрацьовуються в парламентських комітетах і ще не були ухвалені Верховною Радою.