Засновники городища «Дикий Сад» не були кіммерійцями, як вважали раніше – дослідник Ексклюзив 05.08.2026 17:29 Укрінформ
Одним із найбільш значущих результатів дослідження давнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало встановлення, що його творцями були не кіммерійці, як до цього вважалося. Про це йдеться у матеріалі Укрінформу «Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники „Дикого Саду“ змінюють уявлення про найдавнішу історію України». «Нам невідома назва народу, котрий мешкав у „Дикому Саду“. Раніше припускалося, що це були кіммерійці, проте подальші вивчення довели, що це не відповідає дійсності. Справа в тому, що кіммерійці — це перший народ на землях сучасної України, ім’я якого дійшло до нас завдяки працям Геродота. Але на час їхнього прибуття зі Сходу, „Дикий Сад“ вже функціонував», — повідомив відомий археолог, дослідник городища «Дикий Сад», старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету (ЧНУ) імені Петра Могили Кирило Горбенко.
За його словами, саме кіммерійці спричинили руйнування «Дикого Саду». Вже тоді вони знаходилися на вищому ступені розвитку: володіли зброєю та інструментами з заліза, тоді як мешканці «Дикого Саду» використовували виключно бронзові вироби. «Сьогодні я вже з 90-відсотковою впевненістю можу стверджувати, що „Дикий Сад“ перебував на такому високому рівні суспільного та економічного розвитку, що мав усі ознаки виникнення державності. Крім того, підтвердилася версія, що його торговельні зв’язки мали широку географію. Мова йде не лише про Карпати та середню течію Дніпра, але й про Малу Азію і, можливо, Єгипет», — зазначив дослідник.
«Дикий Сад» проіснував у заключний період бронзової доби — приблизно з 1250 до 950 року до нашої ери. Його жителі створювали предмети з бронзи та кераміки, а також обробляли кістку, камінь та шкіру. Місце для поселення було вибрано не випадково. Воно розміщувалося на високому березі біля злиття Південного Бугу та Інгулу — саме там, де в ті часи проходили важливі водні торговельні шляхи. Ними доставляли різноманітні вантажі, зокрема й сировину для виготовлення бронзи. Саме тому, переконані дослідники, тут функціонував порт. «Дикий Сад» припинив своє існування вже після Троянської війни та падіння Трої у XII столітті до н.е. Тобто прихід кіммерійців збігся в часі з «переселенням народів» або був його складовою частиною. Як інформувалося, на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ) за підтримки держави розпочато реалізацію проєкту з цифровізації археологічної спадщини Миколаївщини. Фото Укрінформу можна придбати тут Археологи Миколаїв Ексклюзив