До Дня української писемності та мови ми підготували подарунок – 100 самобутніх українських слів, які вживаються не так часто, але неодмінно збагатять вашу мову. У цьому нам допоміг новий українсько-російський словник «Скажи мені українською» від мовознавця Тараса Берези.
«Словник аж ніяк не є авторською спробою щось забрати в української мови чи збіднити її. Це радше намір показати, що окрім загальновживаних слів та висловів є ще й правдива мова, яку, на превеликий жаль, ми забуваємо, залишаємо на сторінках словників, книжок, а чи за лаштунками театральних вистав та кінострічок. Відтак применшуємо її вагу, трактуючи споконвіку вживану народну мову як щось застаріле, архаїчне, діалектне, та й загалом нікому не потрібне», – звертається упорядник у передмові до читача.
Отже, позбавляємося від русизмів та беремо на озброєння наступні слова:
1. Балаканина; Бу-ба-бý (болтовня)
2. Бешкéт; Галабýрда (дебош)
3. Бéзрух (застій)
4. Бери́ йогó морóка! (хрін з ним!)
5. Біганина; Шастанина; Шáстання (біготня)
6. Ховáймо на спід тягáр нáших бід! (не вішаймо носа!)
7. Блукáч; Обходисвіт (скиталець)
8. Бородíй; Бородáнь (бородач)
9. Брáти óчі чиї; Вбирáти в сéбе óчі; Впадáти в óко кому; Впадáти в óчі кому; Впадáти у вічі кому (кидатися в очі кому)
10. В кишéнях гудé в кого; Вітри́вíють у кишéні в кого; Дюдя в кишéні свистить в кого; У кишéні аж гудé в кого (вітер свистить у кишені в кого)
11. Вартíвня (караульне приміщення)
12. Не до вдáчі однé óдному хто (не зійшлися характерами хто)
13. Веснá в рóзповнí; Веснá упóвнí (весна в розпалі)
14. Взорувáти на кого (брати приклад з кого)
15. Вибаньчитися на кого, що (випучити очі на кого, що)
16. Винó шумýє (вино бродить)
17. Віднóва чого (відновлення чого)
18. Вiдплив кáдрів (відтік кадрів)
19. Відторíк (з минулого року)
20. Вклáдень (вкладиш)
21. Возивода (водовоз)
22. Возíй хто (повозчик)
23. Вояччина (военщина)
24. Врóзтіч (урозбрід)
25. Вхíдчини; Вхóдини (новосілля)
26. Вчас; Вчáсно; Сáме в раз; Сáме в час (якраз вчасно; впору)
27. Роїться гáдка в кого (крутиться думка в кого)
28. Галява; Галявина; Лужóк; Моріжóк (лужайка)
29. Гéн-де; Ген отáм; Óнде; Он там; Он тáмечки; Ось там; Отáм (вон де; вон там, от там)
30. Метéлики в головí в кого; Фіáлки в головí в кого; Шпаки́ в головí в кого (вітер в голові в кого)
31. Не тямить головá, що язик лепéче у кого; Говóрить, мов блекоти́ об’ївся хто; Язик, мов повстяний у кого (лика не в’яже хто)
32. У головí ковалí кують в кого (у голові б’є як молотом у кого)
33. Голóдному й опéньки м’ясо; Де немáє співця́, послýхаєш і горобця; Їж, кóзо, лозý, коли́ сíна немáє; Коли́ немá пшонá, давáйте крутý варити; На безлюдді й Хомá чоловíк; У степý й хрущ м’ясо (на безриб’ї й рак риба)
34. Грáти звитяжця (робити з себе героя)
35. Давнéзний (дуже давній)
36. Дармовис (брелок)
37. Де доп’яв, там уже катмá (де взяв, там вже немає)
38. Де́ржално; Де́ржальце; Держáк; Рукíв’я (рукоятка)
39. Десь завíялось що (запропастилося що)
40. Дістáтиля́панця; Дістáти ляпаса (получити пощочину)
41. До нічóго; Препогáний (нікудишній, зовсім нікудишній; ні до чого не придатний)
42. Добíрна лáйка (триповерховий мат)
43. Добрóтливий хто (добродушний хто)
44. Доброхíть (по добрій волі, з доброї волі)
45. Докóнче; Обов’язкóво (в обов’язковому порядку)
46. Домувáти (сидіти вдома)
47. Долíніж (вниз ногами)
48. Дóпуст (допущення)
49. Достóйники культýри (високопоставлені діячі культури)
50. Дошкільня́ хто (дошкольник)
51. Дриґотíти; Дрижаки́ їсти; Тремтíти (дрижати)
52. Дрібняки́ (дрібні гроші)
53. Дряпáчки (царапки)
54. Невідчéпна дýмка (назойлива думка)
55. Обнімáють думки́ кого (думки лізуть в голову кому)
56. Дурнíсінько що (абсолютно даром що)
57. Ет! (ось ще!)
58. Жарíти; Жахтíти (горіти, як жар)
59. Ждáники поїсти (чекати з моря погоди)
60. Жýжмом; Жмáком (у зім’ятому вигляді; у скомканому вигляді)
61. З пóквапу (через поспішність)
62. Завстáршки (віком)
63. Завтóвшки; Завгрýбшки (за своїм обхватом; за своєю товщиною)
64. Зайцювáти (їхати зайцем)
65. Зáкутень (глухе місце)
66. Збýдний зáпах (хвилюючий запах)
67. Звідкимóга (звідки лише можливо)
68. Зникóмий вид тварин (зникаючий вид тварин)
69. Іти́попідрýч з ким (іти під руку)
70. Кипень; Кип’я́ч; Окрíп (кип’яток)
71. Кипить людом де (кишить народом де)
72. Кýпа-невеличка кого (куча-мала кого)
73. Ловинка (ловушка)
74. Ляпавиця; Сльотá; Хляпавка (слякоть)
75. Манівцéм; Манівцями; Околяса; Околясом; Повзагорíдно (в обхід; кругом, кружним шляхом, обхідним шляхом)
76. Мотóрнішати (робитися живішим)
77. На заохóту кого (для заохочення кого)
78. Набýток (достояння)
79. Над усяке сподівáння що (понад усяке очікування що)
80. Нáзвисько (кличка; прозвище)
81. Накрýчувати óберти (набирати обертів)
82. Напропáле; Напропáще; Напризволяще (не думаючи про наслідки)
83. Нáспіхом (як доведеться)
84. Натвéрдо (до твердого стану)
85. Натодí (на той час)
86. Невтямки́ кому, що (немає зеленого поняття хто, про що)
87. Незрíдка (не рідко)
88. Пішлó наперекосяк що; Пішлó перéвертом що (пішло куверком що)
89. По грі! (ігровий час минув; час гри вийшов)
90. Присмерк; Смерк; Сýтінки (сумерки)
91. Простóлиць (прямо перед собою)
92. Розгостíться! (почувайте себе як вдома!)
93. Рýчкатися з ким (здороватись з ким; пожимати одне одному руки)
94. Світ перéвертом ідé (світ перевернувся)
95. Приклáсти сéрце до чого (вкласти душу у що)
96. Звихрювати сéрце чиє; Розбýрхувати почуття́ у кому, чиї (будоражити почуття у кого, чиї)
97. Спрáвдити обіцянку (виконати обіцянку)
98. Уодноманíтнити що (позбавити різноманітності що)
99. Угóдились!; Умóвились!; Домóвились! (договорились!; по руках!)
100. Ушелéпатися куди (ненароком потрапити куди)
В українсько-російському словнику «Скажи мені українською», що має на меті вивільнити українську мову від усього зайвого, колоритних слів ще більше.
«Сьогодні у рідній мові стільки зайвини, що вже й не злічиш. А найгірше, годі зрозуміти, де ж серед розмаїття суржику, кальок, покручів, чужомовних запозик, правдиве українське», – говорить Тарас Береза.
Джерело новини: chytomo.com