Читацька грамотність українських 15-річних підлітків за три роки не покращилася. Міжнародне дослідження PISA-2025 показало, що середній результат із читання становить 418 балів, що на 48 балів менше, ніж у 2018 році. Лише 55% українських учнів досягли базового рівня читання.
PISA — це міжнародне дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яке оцінює, наскільки 15-річні учні вміють застосовувати знання з читання, математики та природничих наук у життєвих ситуаціях. Національний звіт за результатами PISA-2025 був оприлюднений Міністерством освіти і науки України та Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯО) за підтримки ЮНІСЕФ.
Середній бал українських 15-річних учнів з читання у 2025 році становив 418 балів за шкалою PISA. Це найнижчий результат серед трьох галузей дослідження та найбільше відставання України від середнього показника країн ОЕСР (461 бал, різниця — 43 бали). З математики українські підлітки набрали 431 бал (ОЕСР — 463, різниця 32 бали), а з природничо-наукових дисциплін — 448 балів (ОЕСР — 482, різниця 34 бали).
За орієнтовними стандартами PISA, де 20 балів дорівнюють одному року навчання, відставання України від середнього показника ОЕСР становить приблизно два роки з читання та півтора року з математики й природничих наук.
Базового рівня грамотності (рівень 2 за шкалою PISA), який вважається мінімумом для повноцінної участі в житті суспільства, досягли лише 55% українських учнів. Це означає, що майже половина 15-річних підлітків в Україні не володіє базовими читацькими навичками.
Наскільки великий розрив в освіті між містами й селами?
Результати суттєво відрізняються між міськими та сільськими школами. У сільській місцевості базового рівня з читання не досягає близько трьох п’ятих учнівства. У місті базового рівня досягли 59% учнів, а в селі — лише 41%. Частково це пояснюється тим, що в сільських школах навчається більше дітей із нижчим соціально-економічним статусом, однак навіть школи зі схожим складом учнівства можуть демонструвати різні результати залежно від типу населеного пункту.
Як змінилися результати з 2018 і з 2022 років?
Україна бере участь у PISA вже втретє (2018, 2022, 2025 роки), причому вдруге — в умовах повномасштабної війни.
Середній результат із читання знижувався в кожному циклі PISA: 466 балів у 2018 році, 427 — у 2022-му та 418 — у 2025-му. Найбільше падіння спостерігалося між 2018 і 2022 роками — у період пандемії COVID-19, тривалого дистанційного навчання, а згодом повномасштабного вторгнення та масового переміщення дітей.
Між 2022 і 2025 роками результат знизився ще на 9 балів, але ця різниця статистично незначуща. У звіті це названо «стабілізацією ситуації після значного погіршення». Проте до рівня 2018 року результати так і не повернулися.
Схожа тенденція спостерігається з математики (453 → 440 → 431 бала) та природничих наук (469 → 449 → 448 балів). Однак у читання падіння за сім років є найбільшим як в абсолютних балах, так і в еквіваленті років навчання.
Розрив між результатом України та середнім показником ОЕСР із читання також змінився: у 2022 році він становив 49 балів, а у 2025-му — 43. Однак це сталося не тому, що Україна стала читати краще, а тому, що середній результат країн ОЕСР також знизився. Між 2018 і 2025 роками показники з читання впали в більшості країн-учасниць, причому швидше, ніж із математики та природничих наук. У середньому по ОЕСР результат із читання зменшився на 25 балів, і це падіння тривало й після 2022 року.
Базового рівня читацької грамотності у 2018 році досягали 74% українських підлітків, у 2022-му — 59%, а у 2025-му — 55%. Тобто 7 років тому базові навички читання мали майже три чверті учасників з України, а тепер — трохи більше половини.
Як Україна виглядає на тлі інших країн світу?
У циклі PISA-2025 взяла участь 91 країна. У міжнародному рейтингу з читання лідирують Сінгапур (535 балів) та материковий Китай, представлений провінціями Пекін-Шанхай-Цзянсу-Чжецзян (527 балів). Далі йде група країн та територій з 490–510 балами: Китайський Тайбей, Японія, Макао, Корея, Ірландія, Естонія, Нова Зеландія, Велика Британія, Австралія, Канада, США.
Серед країн, з якими Україну порівнюють через подібні соціально-економічні умови або культурну й історичну близькість, найвищий результат із читання має Естонія — 499 балів (3–13 місце серед усіх учасників PISA-2025 і 1–8 місце серед країн ОЕСР). Польща набрала 482 бали (11–19 місце серед усіх країн). Словацька Республіка отримала 448 балів — на 30 більше, ніж Україна з читання.
Сама Україна (у звіті представлена як «Регіони України (17 з 27)», оскільки дослідженням не було охоплено всю територію) набрала 418 балів і посіла місце в діапазоні 41–53 серед усіх країн-учасниць. Поруч з Україною за результатами опинилися Чорногорія та Катар (по 418 балів), а трохи нижче — Коста-Рика (416), Мальта і Сербія (по 415), Румунія (413).
З-поміж референтних країн нижчі за Україну результати показали Молдова (404 бали), Болгарія (387) і Грузія (384). Замикають список країн із читання Руанда (301 бал), Курдистан у складі Іраку (312) і Кенія (320).
За результатами з природничо-наукових дисциплін Україна набрала 448 балів (місце 39–47 серед усіх країн-учасниць). За середнім балом з математики (431) Україну випереджають Естонія, Польща і Словаччина, а позаду залишаються Грузія, Молдова і Болгарія.
Читання в гендерному розрізі: чому хлопці читають гірше, ніж дівчата?
Один із помітних розривів у результатах PISA-2025 стосується читання: українські дівчата випереджають хлопців на 32 бали. Це трохи більше, ніж у середньому в країнах ОЕСР (30 балів) та в Естонії (25 балів).
Базового рівня читання у 2025 році досягли 62% дівчат і лише 47% хлопців. Це означає, що понад половина українських хлопців не досягла базового рівня читацької грамотності.
Між 2022 і 2025 роками середній результат хлопців із читання знизився з 415 до 402 балів, і ця зміна статистично значуща. У дівчат показник зменшився з 438 до 434 балів, але ця різниця статистично незначуща. У 2018 році дівчата випереджали хлопців у читанні на 33 бали, у 2022-му розрив скоротився до 23, а у 2025-му знову зріс до 32 балів. У звіті пояснюють, що у 2022 році він зменшився не через кращі результати хлопців, а через сильніше падіння показників дівчат. У 2025-му результати дівчат майже не змінилися, тоді як у хлопців продовжили погіршуватися.
У математиці ситуація протилежна: хлопці випереджають дівчат на 8 балів (у середньому в країнах ОЕСР — на 13). У природничо-наукових дисциплінах дівчата мають перевагу в 4 бали, але ця різниця статистично незначуща.
Погіршення результатів із читання є міжнародною тенденцією. Підліткам дедалі важче уважно й довго працювати з текстом, читати великі за обсягом матеріали, одночасно тримати в увазі кілька фрагментів інформації та зіставляти їх. Водночас побільшало поспішних і поверхових відповідей.
Наскільки соціально-економічний стан визначає успішність дитини?
Соціально-економічне становище родини й надалі сильно пов’язане з навчальними результатами. У PISA його визначають за індексом ESCS, який враховує освіту та професії батьків, а також матеріальні й культурні ресурси родини. У 2025 році різниця в результатах із природничо-наукових дисциплін між 25% найменш і 25% найбільш забезпечених учнів становила 66 балів. Однак обидві українські групи мають нижчі результати, ніж їхні однолітки в ОЕСР.
У читанні базового рівня досягли 70% підлітків із вищим соціально-економічним статусом і лише 43% — із нижчим. Це означає, що більшість учнів із менш забезпечених родин не досягла базового рівня читацької грамотності.
Водночас 15% українських підлітків із найнижчим соціально-економічним статусом увійшли до чверті учнів із найкращими результатами. Це більше, ніж у середньому в країнах ОЕСР (12%), а також більше, ніж у Польщі, Естонії, Болгарії, Молдові та Словаччині. Серед референтних країн вищий показник має лише Грузія.
Між 2018 і 2025 роками розрив між більш і менш забезпеченими учнями скоротився в усіх трьох галузях, а в математиці й читанні — статистично значущо. Однак це сталося не тому, що результати менш забезпечених підлітків помітно покращилися (їхні показники майже не змінилися), натомість результати учнів із більш забезпечених родин падали швидше.
Скільки українських підлітків взагалі не мають базових навичок?
Ціль сталого розвитку 4 (ЦСР 4) передбачає, що до 2030 року принаймні 80% 15-річного населення країни має досягати базового рівня грамотності. За даними PISA-2025, Україна не наближається до цього орієнтира. За сім років частка учнівства, яке досягає рівня 2 або вищого, зменшилася в усіх трьох галузях: з природничих наук — із 74% (2018) до 66% (2022) і 65% (2025), з математики — з 64% до 57% і 54%, з читання — із 74% до 59% і 55%.
Методологія дослідження
PISA (Programme for International Student Assessment) — дослідження ОЕСР, яке проводиться що три роки з 2000-го. Воно оцінює не засвоєння шкільної програми, а здатність застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях. У циклі 2025 року пріоритетною галуззю знову стали природничі науки, читання й математику тестували за рамковими документами попередніх циклів.
Основний етап дослідження в Україні проходив з 17 березня по 4 травня 2025 року на комп’ютерній основі. Через воєнну ситуацію дизайн вибірки враховував безпекові обмеження: до генеральної сукупності не увійшло учнівство восьми областей та тимчасово окупованих територій. Порівняно з циклом 2022 року вибірка додатково втратила Сумщину.
Загалом у тестуванні та анкетуванні взяли участь 8962 учні з 297 закладів освіти 17 регіонів. З них 7105 учнів виконували основний тест. Індекс охоплення дослідженням 15-річного населення України 2025 року становив 54% — нижче, ніж у 2022-му (64%).
Дослідження цього циклу було б неможливим без фінансової підтримки ОЕСР і ЮНІСЕФ.
Територіальне охоплення дослідження в Україні відрізнялося:
- PISA-2018. Дослідження не проводили в АР Крим, м. Севастополі і на значній частині Донецької та Луганської областей, однак охоплення було ширшим, ніж у 2022 і 2025 роках.
- PISA-2022. 18 регіонів України.
- PISA-2025. 17 регіонів України.
Повний текст Національного звіту за результатами PISA-2025, а також попередні звіти доступні на сайті PISA.Ukraine.
У 2022 році в читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням PISA 2018 року.