Шведською мовою вийшла збірка віршів Ірини Шувалової «Кінечні пісні» («Slutsånger»), а латиською — збірка Василя Стуса «Веселий цвинтар» («Jautrie kapi»).
«Кінечні пісні» Ірини Шувалової
Збірку «Кінечні пісні» шведською переклала славістка Сюзанна Вітт зі Стокгольмського університету. Раніше вона працювала над перекладами творів Сергія Жадана, Оксани Забужко, Василя Стуса, Галини Крук та Катерини Калитко.
Книга налічує 215 сторінок. Дизайн обкладинки розробив Лукас Мьолерстен. Видання вийшло за підтримки програми House of Europe.
Видавництво зазначає: «Це книга про втрати: про втрачене минуле, сьогодення, розірване війною, і все, що може статися в майбутньому. Але пісні не лише оспівують кінець усього, а й відкривають невідомі можливості. Як тільки втрати виражені в пісні, з тиші може вирости щось нове».
Ірина Шувалова висловила радість з приводу виходу книги та повідомила про плани представити її на найбільшому книжковому ярмарку Північної Європи Bokmässan Göteborg, а також під час заходів у Стокгольмі. Авторка подякувала House of Europe за підтримку публікації та «Видавництву Старого Лева» за українське видання 2024 року. Книга вже вийшла італійською, а наступного року заплановано видання англійською та іспанською мовами.
«Веселий цвинтар» Василя Стуса
Збірку Василя Стуса «Веселий цвинтар» латиською мовою переклав поет і літературознавець Маріс Салейс, який раніше перекладав твори Івана Франка, Сергія Жадана, Катерини Калитко, Люби Якимчук та Остапа Сливинського. Юрій Завадський, який понад 10 років займається популяризацією спадщини Стуса у Східній Європі, також долучився до підготовки цього видання.
Післямову до видання написав український літературознавець Олег Соловей. Він зазначає, що збірка відображає київські реалії, де дух прагне вирватися з тіла, прагнучи водночас досягти автентичного себе. Соловей підкреслює, що в цій збірці Стус кристалізується у своїх метафізичних координатах, де відчуття абсурдності життя невіддільне від його необхідності, а використання гротеску демонструє його незгоду з абсурдним, театралізованим антисвітом.
Обкладинку та дизайн книги створив Клавс Прієдітіс. Переклад і публікацію підтримали Європейський Союз, Міністерство культури Латвії, Державний фонд культурного капіталу та програма Translate Ukraine.
«Веселий цвинтар» — це третя поетична збірка Василя Стуса, написана між 1968 і 1970 роками. За життя поета вона не була подана до жодного видавництва; у 1970 році Стус сам надрукував і зшив 12 примірників для близьких друзів.
Нагадаємо, що у вересні 2026 року вийшла англомовна збірка Стуса Vortex, у лютому 2026-го — його вибрані твори французькою, а в травні 2026 року «Кінечні пісні» Шувалової були представлені в італійському перекладі на Туринській книжковій виставці.