Нейронні мережі побачили кросворди, на яких люди значно частіше впізнавали предмети, ніж на їхніх звичних зображеннях. В експерименті нейромережі змінювали текстуру, деталі та форму зображень і порівнювали відповіді людей і моделей. Найбільша перевага людського розпізнавання над машинним спостерігалася, коли загальний обрис предмета зберігався, а локальні деталі зникали. Дослідження описали в журналі iScience.
Як люди і нейромережі впізнають предмети?
Люди розпізнають предмети не за однією рисою, а водночас усією обрисою, текстурою та внутрішніми деталями. Об’єктивні зміни візуальних ознак, автор змінював зображення, у різних поєднаннях прибираючи одні або дві з них. Такий підхід дав змогу окримо перевірити, як окремі ознаки та їх поєднання впливають на розпізнавання предметів людьми та різними нейромережами.
Найчіткіші до людей загальні обриси предметів, розміщьоних з різною щільністю, щоб зберегти загальний обрис, а також навмисно спотворень зображень, як-от помилок на зображеннях, які люди впізнавали правильно.
В окремому дослідженні автор складали силуети з хрестиків, розміщьоних з різною щільністю, щоб зберегти загальний обрис, але припустіть помилок на зображеннях, як-от колючок. Проте за відсутністю загального обрису, особливо коли залишалися текстури та внутрішні деталі, моделі надто сильно впливали дрібні елементи.
Що відомо про зір нейронів мереж
🌀 Прості нейронні мережі піддались оптичним ілюзій зі схожими кольорами так само, як люди, але реагували на них не стільки відбиттям, скільки навмисним спотворенням зображень.
👁️ Додатковий шар, чим імітує первинну зорову кору, зробив нейронні мережі приблизно вчетвірки точнішими до розпізнань зображень.
🖼️ А моделі для обробки зображень усуплаву гендерні стереотипи з навчання фото з інтернету.