У 2025 році в Україні зафіксували 130 порушень свободи слова. У 67 випадках відповідальність лежить на росії, що є наслідком повномасштабної війни, зокрема обстрілів, убивств медійників, погроз та кібератак. Такі дані оприлюднив Інститут масової інформації (ІМІ) за результатами щорічного моніторингу «Барометр свободи слова».
Для порівняння, у 2024 році ІМІ нарахував 268 порушень, із яких 155 були спричинені діями росії. Загальна кількість зафіксованих інцидентів у 2025-му зменшилася, однак експерти звертають увагу на іншу тенденцію: російська армія дедалі частіше цілеспрямовано атакує журналістів дронами типу «Ланцет» і FPV у прифронтових регіонах.
За даними ІМІ, у 2025 році внаслідок російської агресії загинули 26 медійників — це більше, ніж у 2024-му, коли таких випадків було 24. Серед загиблих — дві жінки. Троє журналістів загинули безпосередньо під час виконання професійних обов’язків унаслідок дронових атак:
- 3 жовтня 2025 року біля Дружківки на Донеччині російський дрон убив французького фотожурналіста Антоні Лаллікана, який із 2022 року документував війну в Україні.
- 23 жовтня у Краматорську внаслідок удару БпЛА «Ланцет» загинули воєнна кореспондентка телеканалу Freedom Альона Грамова (Губанова) та оператор Євген Кармазін.
Ще 22 медійники загинули як військові. Частина з них тривалий час вважалися зниклими безвісти, і лише у 2025 році стало відомо про їхню смерть. Серед таких випадків — журналіст «Фактів» Ярослав Шапочка, зниклий у березні 2023 року, загибель якого підтвердили в лютому 2025-го.
Окремо ІМІ зафіксував загибель журналістки Укрінформу Тетяни Кулик як цивільної жертви: російський дрон влучив у її будинок у Бучанському районі.
Упродовж року російські обстріли зруйнували або пошкодили щонайменше 16 редакцій у шести регіонах України — як у тилу, так і поблизу фронту. Також під ударами опинилися телевежі в Чернігові та Дніпрі, що призводило до тимчасового зникнення мовлення.
Крім фізичних атак, росія продовжувала кампанію залякування журналістів. У січні—березні 2025 року ІМІ зафіксував анонімні повідомлення про мінування щонайменше 13 редакцій у різних регіонах країни. Серед інших зафіксованих злочинів — замахи на життя медійників, поранення внаслідок обстрілів, погрози, юридичний тиск, закриття медіа через війну та системні кібератаки.
ІМІ також зафіксував масштабні російські кібератаки на українські медіа — національні й регіональні. Йдеться про DDoS-атаки, злами сайтів, фішинг і підміну комунікацій, зокрема розсилання спаму від імені українських редакцій. За оцінкою експертів, ці дії мають ознаки координації зі структурами, пов’язаними з російськими спецслужбами, і спрямовані на обмеження доступу до незалежної інформації та психологічний тиск на журналістів.
Росія також продовжує переслідувати українських медійників на окупованих територіях. У 2025 році російські суди засудили до 14–16 років ув’язнення адміністраторів телеграм-каналів «РІА Мелітополь» і «Мелітополь — це Україна» Георгія Левченка, Владислава Гершона та Яну Суворову, а також кримського громадянського журналіста Вілена Темер’янова. Загалом злочини проти медіа, скоєні росією, ІМІ зафіксував у 13 регіонах України — як прифронтових, так і тилових.
Окрему увагу в дослідженні приділили становищу кримськотатарських журналістів у Криму. Йдеться про заочні арешти, штрафи за статус «іноагента», повторні попередження, обшуки та допити. Усі ці дії, наголошують в ІМІ, свідчать про системний тиск і цілеспрямоване обмеження прав журналістів на окупованому півострові.
Водночас у 2025 році ІМІ зафіксував 63 порушення свободи слова, відповідальність за які лежить на українських громадянах. Це менше, ніж у 2024 році (113 випадків). Найчастіше йшлося про кібератаки, перешкоджання журналістській діяльності, обмеження доступу до публічної інформації, непрямий тиск, погрози та побиття.
Порушення фіксували у 20 регіонах України. За кількістю інцидентів традиційно лідирує Київ із областю. Серед найрезонансніших кейсів року ІМІ називає стеження й переслідування журналістів-розслідувачів hromadske, Bihus.Info та Kyiv Independent.
Оригінал статті: chytomo.com