Артур Дронь, письменник та ветеран російсько-української війни, цього року напише текст для Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
Його літературний дебют відбувся у 2020 році як поета. Після початку повномасштабного вторгнення він долучився до лав Збройних Сил України. Нижче – детальніше про Артура Дроня та його творчість.
Артур Дронь: хто він
Творчість Артура Дроня зосереджена на досвіді війни, дорослішанні покоління в умовах революцій та війни, а також на особистих переживаннях військової служби. Його нова книжка “Лікарня святого Пантелеймона”, яка має вийти цієї осені у “Видавництві Старого Лева”, завершуватиме трилогію про військовий досвід.
Артур Дронь народився 31 грудня 2000 року на Рогатинщині. До 2017 року жив у селі Підмихайлівці, а згодом переїхав до Львова, де вступив на факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
У 13 років, під час Революції Гідності, він брав участь у патріотичних заходах. Серед авторів, які справили на нього вплив, – Ернест Гемінґвей та Еріх Марія Ремарк, зокрема роман “На Західному фронті без змін”, який сформував його погляд на війну та її моральні аспекти.
Коли Артур Дронь долучився до ЗСУ
З весни 2021 року і до служби в армії, а потім з жовтня 2025 до березня 2026 року, Артур Дронь працював івент-менеджером у “Видавництві Старого Лева”, займаючись модерацією презентацій та написанням рецензій.
У березні 2022 року він приєднався до 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Рішення вступити до війська було для нього цілком усвідомленим.
Служив піхотинцем, брав участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. Його позивний – Давид, який він обрав через біблійного царя Давида та особисте значення для нього Книги Псалмів.
У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав важке поранення. Після лікування та реабілітації, у липні 2025 року його звільнили з військової служби за станом здоров’я у зв’язку з інвалідністю.
Творчість Артура Дроня
Важливе місце у текстах Дроня займають християнські мотиви та біблійна символіка. Його твори перекладено литовською, англійською, польською, італійською, французькою та іншими мовами.
У лютому 2023 року рядки з його вірша процитувала прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні під час пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським. А 24 лютого 2026 року британський актор Іен Мак-Келлен прочитав вірш Дроня “Перше до коринтян” у перекладі Юлії Мусаковської з нагоди річниці повномасштабного вторгнення.
У 2025 році Артур Дронь став лауреатом Премії імені Юрія Шевельова за книжку “Гемінґвей нічого не знає”. Видання також здобуло відзнаку “Вибір Читомо” та увійшло до списку найкращих українських книжок 2025 року за версією PEN Ukraine.
Книги Артура Дроня
Дебютна поетична книжка Артура Дроня “Гуртожиток № 6” вийшла у 2020 році. Вона містить 40 віршів про студентське життя, пошуки себе, юнацькі переживання, місто та стосунки. За цю збірку автор отримав відзнаку Всеукраїнської літературної премії імені Анатолія Криловця у 2021 році.
Друга поетична книжка Дроня “Тут були ми” вийшла у “Видавництві Старого Лева” у 2023 році. Вірші, написані на фронті, зосереджені на людях, їхніх стосунках, болю, страху, надії, любові та пам’яті. Книгу проілюстровано роботами Катерини Сад та уривками листів і малюнків від дітей.
“Гемінґвей нічого не знає” — перша прозова книжка Артура Дроня, видана у “Видавництві Старого Лева” у серпні 2025 року. Написана під час лікування після поранення, вона є збіркою короткої прози, яку автор називає “свідченням солдата про досвід великої війни”. У ній йдеться про віру на фронті, братерство військових, страх, надію, смерть і любов, а також включає історії інших людей, з якими спілкувався автор.
Переклади цієї книжки готуються англійською, шведською, чеською, польською, угорською, грузинською, французькою, словацькою та португальською мовами.
За цю книжку Дронь отримав Премію імені Юрія Шевельова за найкращу есеїстику 2025 року та Премію книжкових блогерів на фестивалі “Книжкова країна”.
Восени 2026 року у “Видавництві Старого Лева” планується вихід нової книжки Дроня “Лікарня святого Пантелеймона”. Вона поєднає понад 45 віршів та 15 прозових текстів, розповідаючи про лікування ран, завданих війною, життя після травми та співіснування людей з різними болючими досвідами. Книга міститиме голоси багатьох людей, які пережили війну.
Оригінал статті: 24tv.ua