13 листопада відзначається Міжнародний день незрячих людей. З цієї нагоди видавництво «Антологія», яке вже понад 10 років спеціалізується на створенні інклюзивної літератури, розповідає про процес виготовлення книжок шрифтом Брайля в Україні. Директорка Олена Нечепуренко та комунікаційна менеджерка Наталія Бовтрук поділилися деталями створення тактильних книг, пояснили ціноутворення та продемонстрували роботу спеціалізованих принтерів.
Про видавництво «Антологія»
З 2013 року видавництво «Антологія» є лідером у виробництві книжок шрифтом Брайля та іншої продукції для незрячих. Починалося все з підручників для шкіл, а згодом асортимент поповнили дитячі казки, такі як «Колобок» та «Ріпка», а також «Абетка». «Антологія» першою в Україні почала друкувати тактильні малюнки.
«У 2013 році такого ще не було, це був ексклюзив. Така машина, яка друкувала малюнки, була одна на всю країну. Її доставили з Німеччини спеціально для нас», — згадує директорка видавництва Олена Нечепуренко.
Вже два роки «Антологія» адаптує та видає книжки шрифтом Брайля в універсальному дизайні як для дітей, так і для дорослих. Використовуючи ліцензоване програмне забезпечення, видавництво поєднує звичайний текст із рельєфно-крапковим шрифтом Брайля.
Крім книжок, «Антологія» створює дидактичні матеріали, планери, листівки та настільні ігри зі шрифтом Брайля. Серед них — інклюзивна іграшка «Крапка-шестикрапка», що допомагає вивчати шрифт Брайля.
Від адаптації до пакування: етапи створення брайлівських книжок
Процес виготовлення книжок шрифтом Брайля починається з отримання макета звичайної книги. Далі тифлопедагоги адаптують текст, особливо ті частини, що містять візуальні елементи.
«Наприклад, є такі моменти, де написано “Дітки, подивіться на небо”. Незрячі діти не можуть цього зробити. Якщо дитина втратила зір з народження, то вона взагалі не знає кольори, про які йдеться у підручнику», — пояснює Олена Нечепуренко.
Художню літературу адаптують не завжди, адже важливо зберегти авторський текст. Проте існують автори, які відразу пишуть для незрячої аудиторії, враховуючи всі нюанси. Прикладом є книжка «Вишивані крила України» редакторки видавництва Олени Комової, яка містить тактильні малюнки.
«Це унікальна книжка, адже там є тактильні малюнки. Тобто незряча людина може відчути на дотик орнамент — наприклад, вишите хрестиком сонце. А поряд прочитати значення цього символу», — розповідає директорка.
Після адаптації відбувається верстка за допомогою американського програмного забезпечення Duxbury, яке конвертує текст у шрифт Брайля. Наступний етап — перевірка та редагування. Особливістю української мови у шрифті Брайля є використання спеціального символу для позначення великої літери, що відсутній в англійській абетці Брайля, для якої спочатку створювалася програма.
Після підготовки тексту друкується сигнальний примірник, який вичитує незрячий літературний редактор. Після внесення правок макет передається на виробництво. Там за допомогою шведських тиснителей «Index» (ембосерів) відбувається друк шрифтом Брайля.
Використовується «універсальний дизайн», що передбачає поєднання збільшеного тексту для людей із порушеннями зору та шрифту Брайля. Тактильні ілюстрації створюються за допомогою принтерів від VievPlus, які мають шкалу кольорів з тактильними позначеннями.
Накручені книжки проходять післядрукарську обробку: збираються в блок та скріплюються пружиною. Шиття використовується рідко, оскільки вимагає тиску, що може пошкодити шрифт Брайля.
«Брайлівські книжки недовговічні, бо з часом крапочки затираються. Особливо якщо книжку читають дітки молодшої школи», — зазначає директорка, додаючи, що держава поки не готова до друку підручників на пластику.
Тверду палітурку замовляють у друкарні «Глобус» або виготовляють вручну партнери з Києва.
Після формування книжкового блоку та кріплення його до форзаца, на обкладинку клеїться тактильна наліпка. Особливу увагу приділяють пакуванню: книжки мають зберігатися вертикально, щоб уникнути затирання крапок.
Чому книжки шрифтом Брайля дорожчі за звичайні у десятки разів?
Висока вартість книжок шрифтом Брайля зумовлена кількома факторами: дорогий друк, складне обладнання та малі тиражі.
«Собівартість однієї частини видання — в середньому від 700 гривень без адаптації. Якщо книжка адаптована, містить малюнки, універсальний шрифт — собівартість стартує від 1000 гривень», — розповідає Олена Нечепуренко.
Наприклад, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного, надрукована шрифтом Брайля у 7 частинах, коштує 7478 гривень, тоді як звичайна книга — 184 гривні.
Тиражі художньої літератури шрифтом Брайля зазвичай не перевищують 100 примірників, а для комерційних замовлень — 30.
Книжки безплатно розсилаються по бібліотеках, інклюзивно-ресурсних центрах і школах по всій Україні.
Терміни виробництва брайлівських книжок значно довші. Адаптація підручників може тривати місяць, верстка — ще два тижні. Весь процес від макета до готового продукту займає щонайменше два місяці.
Обсяг однієї частини брайлівської книги становить приблизно 112-120 сторінок, що втричі більше, ніж у звичайній книзі, через щільний папір.
Висока вартість обладнання, такого як брайльбокс від фірми «Index» (675 000 гривень), також впливає на ціну.
Видавництво стикається з кадровими проблемами, адже фахівців з ремонту принтерів для шрифту Брайля бракує. «Антологія» самостійно навчає таких спеціалістів.
«Деякі вважають, що незрячим людям не потрібна книжка шрифтом Брайля, адже вони можуть завантажити аудіокнижку. Проте наші тифлопедагоги кажуть: хто не читає, той і не пише, і не думає», — наголошує Олена Нечепуренко.
Як видавництво популяризує книжки шрифтом Брайля
Видавництво «Антологія» спільно з Міжнародним благодійним фондом «Здоров’я майбутнього» створили освітньо-навчальний простір «Trinity Hub». Там незрячі люди, зокрема військові, що втратили зір, проходять реабілітацію, навчаються користуватися гаджетами та вивчають шрифт Брайля.
«Головне — правильний підхід. Важлива психологічна підтримка. Коли людина, яка втратила зір, розуміє, що світ на тому не закінчується і вона може бути повноцінним членом суспільства, то відкриваються всі можливості», — пояснює директорка.
У «Trinity Hub» функціонує бібліотека брайлівських книжок та читацький клуб для незрячих.
«Антологія» активно подається на гранти для створення безбар’єрних продуктів. Завдяки підтримці «Червоного Хреста» було надруковано посібник «Перша домедична допомога» та дидактичну гру.
Виграш гранту від Українського інституту книги дозволив реалізувати проєкт «Невидимі сторінки» для популяризації читання брайлівських книжок.
«Ми хотіли показати, що література має об’єднувальну силу і здатна долати будь-які бар’єри. Віримо, що один твір може бути доступним кожному, незалежно від того, чи читає людина очима, на дотик, чи сприймає інформацію на слух», — зазначають у видавництві.
Були розроблені «Методичні рекомендації до вивчення курсу “Шрифт Брайля”».
«Антологія» також уклала договір із книгарнею «Сенс», де з’явиться окрема полиця з брайлівськими книжками.
Видавництво розробляє дидактичні матеріали та тактильні настільні ігри, що полегшують вивчення шрифту Брайля. Одним із прикладів є іграшка «Крапка-шестикрапка». Також була створена тактильна версія гри «UNO».
«Антологія» планує подаватися на гранти від європейських організацій для популяризації культури та забезпечення доступу до закордонної літератури шрифтом Брайля.
«Зараз підписали контракт із дуже класним польським меценатом — Мариком Кальбарчиком. Він повністю незряча людина, написав багато книжок для дорослих і для підлітків. Це психологічна література, яка підтримує морально. Тому ми взяли макети цих книжок і перекладаємо їх українською. Вони будуть доступні як для зрячих, так і незрячих», — поділилася Олена Нечепуренко.
Джерело новини: chytomo.com