Порушення зорової функцій – дуже неприємна проблема сама по собі. А для дітей будь-які захворювання оченят небезпечні ще й тим, що навіть незначні порушення зорової функції (тобто спотворення інформації про навколишній світ) можуть викликати відхилення в психічному та розумовому розвитку малюка.
Тому зору дитини треба приділяти увагу буквально з перших днів її життя! Тим паче, що до 7 років більшість захворювань зорових органів піддаються терапевтичному лікуванню. У більш пізньому віці ці ж захворювання можуть зажадати оперативного втручання.
Що бачить малюк?
Одразу після народження малюк бачить лише те, що має для нього першорядне значення: маму та її груди. Усе, що далі 40-50 см, із зорового сприйняття немовляти випадає.
На другому тижні малюк починає короткочасно фіксувати погляд. У цей час, коли погляд не зафіксований, оченята блукають без погодженості одне з одним і здається, що у малюка косоокість. У цей час із цього приводу непокоїтись не варто.
На другому – третьому місяці життя малюк уже впізнає маму, а потім і інших близьких людей, реагуючи на їхню появу емоційними проявами.
До шостого – восьмого місяця діти починають виділяти поглядом на загальному тлі прості геометричні фігури, а з 1 року – і більш складні малюнки.
Перші ознаки захворювань зорових органів
Майже всі захворювання зорових органів малюка минають безболісно. Батьки можуть самостійно діагностувати дуже незначну кількість захворювань:
– птоз (опущення верхньої повіки);
– мікро- і макрофтальм (зменшення або збільшення ока відповідно) – прикмети вродженої глаукоми;
– помутніння роговиці або кришталика («більмо» і «біла зіниця») – показання на катаракту;
– почервоніння оченят і повік також свідчить про неблагополуччя.
Більшість захворювань, що цілком піддаються терапевтичному лікуванню у віці до 7 років і потребують оперативного втручання в більш пізньому віці, може діагностувати тільки лікар. Тому до планових візитів до офтальмолога треба поставитись з усією відповідальністю, в жодному разі не відкладай їх.
Планові огляди лікаря
Уперше офтальмолог огляне малюка ще в пологовому будинку. Наступного разу відвідайте лікаря не пізніше ніж у три місяці, потім – у півроку, втретє – у рік. Під час огляду лікар оцінить «справність» зорового апарата малюка за такими показниками:
– загальний огляд – оцінка руху очей та відкриття-закриття повік, реакція малюка на світло.
– визначення за допомогою спеціальної скіаскопічної лінійки наявності короткозорості, далекозорості, астигматизму.
– дослідження глибоких середовищ ока та очного дна за допомогою офтальмоскопа й щілинної лампи.
Прийшовши до офтальмолога на профілактичний огляд, проявити пильність: простеж за тим, щоб перед обстеженням малюку закапали оченята спеціальним розчином: він розширить зіницю та дасть змогу провести обстеження на необхідному рівні. Якщо лікар не робить цього, з’ясуй у нього причину, а ще краще – звернися до спеціалізованої клініки.
Зона підвищеної уваги
Будь особливо уважна до оченят малюка, якщо під час вагітності ти перенесла якісь вірусні захворювання або за сімейною лінією простежуються будь-які відхилення в роботі зорових органів.
Це стосується як доволі серйозних захворювань (глаукома, катаракта тощо), так і високого ступеню короткозорості або далекозорості. Пам’ятай: у ранньому дитинстві зір піддається коректуванню не дуже складними терапевтичними методами.
Після 6-7 років, коли дитина піде в школу і зорове навантаження значно зросте, хвороби можуть різко загостритися і навіть «перетекти» з одного свого різновиду в інший. Наприклад, залишена «без уваги» косоокість може стати причиною розвитку амбліопії (або хвороби «ледачого ока»)
Припустимі порушення
Треба знати, що для дітей до трьох років далекозорість (у певних межах) є нормою. При перевищенні норми лікар може прописати окуляри, що для однорічного малюка, звісно ж, трохи важко, а від батьків потребує постійної уваги та чималого терпіння. Але виконання вказівок лікаря необхідне для профілактики косоокості й амбліопії.
А от короткозорість у ранньому віці – дуже серйозне попередження про те, що зір маляти має знаходитись під постійним контролем лікаря.
Косоокість – абсолютна норма до 2-3 місяців, припустима до 6-місячного віку та потребує спеціальної консультації у фахівця через півроку.
Чи приділяєш ти увагу освітленню дитячої кімнати. Чи знаєш, на якій відстані повинні висіти іграшки над ліжечком?
Джерело: lady.tochka.net