На Прикарпатті знайшли запечатаний архів ОУН
Поблизу села Старі Скоморохи на Прикарпатті в лісі виявили запечатаний бідон з архівними документами Більшівцівського районного проводу ОУН. Про знахідку повідомив Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери.
Бідон випадково знайшов місцевий житель Андріан Шаган під час прогулянки лісом. Він зачепився ногою за дріт, а розчистивши ґрунт, натрапив на сховок із документами, переважно 1948–1949 років.
Для вилучення архіву на місце події прибула спеціальна робоча група, до складу якої увійшли представники музею, Державного архіву Івано-Франківської області, КП «Пам’ять» та Галицького товариства «Меморіал».
Директорка музею Марія Середюк зазначила, що знайдені документи висвітлюють діяльність ОУН та тогочасне життя, зокрема містять детальні списки людей і сіл, причетних до Організації українських націоналістів.
Серед матеріалів виявлено:
- листівки, відозви, брошури, присвячені історії України;
- фінансові звіти про продаж бофонів — своєрідної валюти ОУН, кошти від якої спрямовувалися на потреби визвольної боротьби;
- документи Служби безпеки ОУН;
- матеріали, що стосуються організаційної та іншої діяльності підпілля;
- звернення до українців-червоноармійців із закликом не боротися проти власного народу та відозви до інших поневолених народів СРСР.
Василь Тимків, директор КП «Пам’ять», підкреслив, що серед знайдених документів є описи злодіянь більшовиків, а також свідчення ретельної ділової роботи ОУН в умовах підпілля. Різноманітність матеріалів може вказувати на приналежність до різних підпільних референтур, а також на те, що архів міг належати керівництву Більшівцівського проводу ОУН.
Особливо цінною є знайдена листівка ОУН із закликом не вступати до «істрєбітєльних батальйонів» НКВС, про існування якої раніше не було відомо історикам. Загалом на Прикарпатті виявлено близько півтора десятка архівів ОУН-УПА, і цей бідон, ймовірно, був тимчасовим схованком.
На жаль, значна частина знайдених документів пошкоджена. Лише близько 20% перебувають у доброму стані, ще 40% — у середньому, а решта потребує реставрації. Наукова співробітниця музею Соломія Гуцуляк займається первинним очищенням матеріалів, після чого документи будуть оцифровані. Найменші вцілілі фрагменти паперу досліджуватимуть окремо.
