З 10 по 13 вересня у Львові відбудеться 33-й Львівський міжнародний BookForum – подія, що понад три десятиліття об’єднує видавців, письменників, лідерів думок і, найголовніше, читачів. Цьогоріч фестиваль представить основну сцену та вісім тематичних кластерів, серед яких – професійний. Дізнайтеся, хто став куратором його програми, які теми будуть у центрі уваги, а також хто з українських та іноземних гостей візьме участь у заходах.
33-й Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду.
Кураторкою професійного кластера стала очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль. Заходи відбуватимуться з 10 по 12 вересня включно в готелі «Ріус» (вул. Академіка Гнатюка, 12А). Програма кластера охоплює кілька ключових тем: державна підтримка книговидавничої галузі, промоція читання, представлення творів українських авторів за кордоном та української книжки на провідних світових виставках, зокрема на Міжнародному Франкфуртському книжковому ярмарку, де Україна матиме статус почесної гості.
«Зараз усіх представників книговидавничої галузі цікавить, що держава робитиме, зважаючи на всі виклики і випробування, що виникли, зокрема протягом цього літа через цілеспрямовані ракетні обстріли складів, коли в Києві і Харкові сукупно згоріло близько 13 мільйонів книжок», – коментує Олександра Коваль. – «Це більше, ніж третина всього книжкового випуску в Україні за рік, величезна втрата, яку треба відновити». Йдеться не лише про знищені книжки, а й про фінансовий обіг, завдяки якому існують видавництва та книгарні. В умовах його порушення страждає вся галузь, і безпосередньо читачі, які вже відчувають скорочення пропозицій на ринку.
10 вересня українські видавці зберуться на круглому столі «Як рятувати, стабілізувати і розвивати книжкову сферу». До дискусії долучаться іноземні гості: президентка Європейської федерації видавців (FEP) Соня Драґа, президентка Міжнародної асоціації видавців (IPA) Ґванца Джобава, директор з європейських та міжнародних питань Асоціації німецьких книготорговців др. Джессіка Зенґер. Олександра Коваль також зазначила, що Український інститут книги планує активізувати діалог з представниками профільних європейських інституцій щодо припинення придбання прав на видання книжок російських авторів та продажу прав на переклади іноземних письменників у росії. «Ми маємо не втомлюватися доносити, що кожна продана в тій країні книжка – це чергова ракета по українських людях», – підкреслює Коваль.
Також 10 вересня відбудеться публічне інтерв’ю «Читання для демократії. Досвід програм з промоції читання в Польщі» за участю відомої польської промоутерки читання Марії Дескур (Fundacja Powszechnego Czytania). Олександра Коваль зазначає, що ця громадська організація робить у Польщі й поза нею дуже багато. «Треба просто знати Марію: вона знайома в Польщі з усіма важливими людьми і розуміє, кого й як можна залучати. Вона має нестримний ентузіазм, напір і непорушну віру в те, що читання – це першооснова демократії». Марія Дескур поділиться досвідом вдало реалізованих у Польщі проєктів та надихне українських фахівців на рішення, які можна втілити в Україні навіть без державного фінансування. В умовах обмеженості державних ресурсів ключовим стає об’єднання зусиль усієї культурної спільноти.
До формування професійної програми, яка складається з 20 заходів, Олександра Коваль долучила партнерів.
Фонд Razom for Ukraine (Катерина Казімірова, Марія Генкін) організував кілька важливих подій, присвячених темі перекладів та просування книжок українських авторів за кордоном. 11 вересня відбудеться дискусія «Чому українська література малопомітна на англомовному ринку» за участю літературних агенток із Великої Британії та США Емми Шеркліф і Елліани Кан. Для представників українського книговидання Емма Шеркліф проведе окремий воркшоп щодо продажу прав, підготовки портфоліо та проведення пітчингів.
Також 11 вересня відбудеться дискусія «Переклади української літератури на німецькомовному ринку. Знайомі чи незнайомці?», партнером якої виступив Goethe-Institut Україна. Легендарна німецька видавчиня Катаріна Раабе, директор Goethe-Institut Україна Якоб Рачек та Сергій Жадан розмірковуватимуть над тим, що необхідно українській прозі та поезії, щоб стати популярною за кордоном, та яку роль у цьому відіграє промоція в медіа й туризм.
«Цікаві події представлять наші партнери: об’єднання «Культурні сили України» (Кирило Лукаш) обговорять тему забезпечення ЗСУ книжками; Читомо із Craft презентують новий розділ свого проєкту Chapter Ukraine і запропонують подумати над пропорційністю знань про літературу одне одного в Україні та Польщі; MEGOGO BOOKS (Катерина Котвіцька) проведуть дискусію про феномен книжкових клубів, що здатен формувати культуру читання; Litosvita (Марія Придьма) запропонує низку заходів, зокрема про підготовку кадрів для видавничого сектора. Дуже цікавими будуть також майстер-класи відомої маркетологині Анастасії Коробової про застосування ШІ для написання текстів і маркетингу книжок», – додає Олександра Коваль.
Головний аналітик Інституту Юрій Марченко разом із компанією Info Sapiens представить результати літнього опитування, виконаного на замовлення ГО «Форум видавців» «Як читають і що купують українці». Керівники всіх програмних підрозділів Українського інституту книги проведуть презентацію досягнень і планів на наступні роки.
Фінальним акордом програми професійного кластера 12 вересня стане круглий стіл «Україна – Почесний Гість Франкфуртського книжкового ярмарку. Мрії чи плани?». Олександра Коваль зауважує, що Україна могла отримати статус країни-гостя ще 2008 року, але нині цей статус – це перш за все питання стратегічної готовності, міжнародного просування та вагомих інвестицій. За досвідом країн, що мали цей статус останніми роками, бюджет становить близько 8 мільйонів євро, що покриває національну репрезентацію, масштабну підтримку перекладів німецькою мовою та промотури авторів.
Олександра Коваль наголошує, що успіх у Франкфурті відкриває двері й на інші континенти: «Станеш почесним гостем у Франкфурті – матимеш великий масив перекладених текстів німецькою, тож увагу звернуть й інші, наприклад, азійські країни. Вони приїздять до Франкфурта дивитися на європейські тренди й на те, чим живе регіон. Отже, бути у Франкфурті – це можливість згодом стати відомими й в Азії, не кажучи про англомовні ринки». На думку очільниці УІК, Україна перебуває у значно сильнішій позиції, ніж 20 років тому: українські книжки вже є у німецьких книгарнях та бібліотеках, а читачі все краще пізнають українських авторів.
За словами Олександри Коваль, попри те, що попереду ще великий шлях підготовки, ключове зрушення вже відбулося – діалог із керівництвом Франкфуртського ярмарку розпочався. В Інституті книги сподіваються, що певна конкретика щодо точного року може з’явитися вже після цьогорічного ярмарку. Під час круглого столу на BookForum представники українського книговидання обговорять власну візію цієї події та шукатимуть відповідь на головне запитання: чим Україна буде цікавою у Франкфурті, крім контексту війни?
Нагадуємо, що 33-й Львівський міжнародний BookForum підготовлено за сприяння Львівської обласної військової адміністрації, Львівської міської ради, Міжнародного фонду «Відродження» та канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч». Вхід на всі події є вільним і безоплатним, на деякі заходи професійного кластера – за попередньою реєстрацією.