Традицію дзвонарства Михайлівського Золотоверхого монастиря внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини 14.05.2025 17:01 Укрінформ Традицію дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, передає Укрінформ.
"Міністерство культури та стратегічних комунікацій України поповнило Національний перелік нематеріальної культурної спадщини новим елементом "Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: від набату до тридзвону перемоги", – ідеться у повідомленні.
Як зазначили у МКСК, зародження цієї традиції у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві відбулося в XV–XVI ст. Звук дзвонів супроводжував головні релігійні свята і церемонії, важливі події у міст та відігравав значну роль у захисті Києва, сповіщаючи про наближення ворогів. Крім того, в трагічні для України дні набатним (суцільним) дзвоном закликали народ на захист рідної землі, а перемога над ворогом і повернення війська з війни сповіщалися радісним урочистим тридзвоном у всі дзвони.
Дзвоном в набат скликали містян і під час Майдану у грудні 2013 року, коли спецпідрозділ "Беркут" пішов в атаку на людей. У МКСК підкреслили, що цей факт увійшов в історію незалежної України як вирішальний момент Революції гідності.
Перші дзвони монастиря виготовлялися з бронзи і були оздоблені релігійними мотивами та орнаментами. Упродовж століть дзвонарство розвивалося, з’являлися нові техніки і види дзвонів.
За часів Радянського Союзу Свято-Михайлівський монастир ліквідували, а храм підірвали. Втім, зауважили у МКСК, традиція дзвонарства не перервалася: дзвонарі, передаючи своє мистецтво, перейшли в інші діючі храми України. У 1997 році, до Дня Києва, монастирський мур з Економічною брамою відновили, а в 1998 — побудували дзвіницю. Тоді ж Свято-Михайлівський Золотоверхий собор офіційно відкрили.
У наступні два роки на дзвіниці висотою понад 48 метрів встановили карильйон – інструмент, за допомогою якого дзвонять дзвони, на яких можна зіграти будь-яку мелодію. Він має у своєму складі 51 дзвін вагою від 2 кг до 8 тонн. Найбільший із них — восьмитонний — використовується для благовіста (сповіщення про початок богослужіння), середні — для передзвонів, малі — для створення акцентів у дзвонінні.
Унікальність Михайлівського карильйону полягає в тому, що вперше у православному світі застосований хроматичний набір дзвонів, сполучених із фортепіанною системою клавіш. Крім того, Михайлівський карильйон є найбільшим зібранням дзвонів в одному місці не лише в Україні, а й в усьому пострадянському просторі.
Віддавна дзвонарі мали особливий статус в монастирській ієрархії і були шанованими членами спільноти. Серед видатних дзвонарів Свято-Михайлівського монастиря, які були відомі своєю майстерністю і внеском у розвиток дзвонарського мистецтва, — Петро Гаврилюк (XVIII ст.) та Іван Смирнов (ХІХ ст.).
Перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України був започаткований у 2012 році.
Як повідомляв Укрінформ, у Вінницькій області традицію приготування печеної риби на соломі села Наддністрянське Мурованокуриловецької громади включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
Фото: МКСК
Культурна спадщина Монастир МКСК
Источник: www.ukrinform.ua