Штучний інтелект і нові реалії ринку праці
Можна сперечатися про етичність ШІ, авторське право чи інші аспекти. Проте який би формат врегулювання цих питань в майбутньому не обрали, об’єктивно – він не передбачатиме заборону ШІ. Як наслідок, його інтеграція в різні галузі тільки посилюватиметься. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
До теми Телеграм-канали і навіть західні ЗМІ: чому інформаційна гігієна потрібна всюди
“До 2030 року роботодавці очікують, що розподіл завдань буде майже рівномірно розділений між людьми, машинами та їх співпрацею”, – мовиться у звіті WEF. Хороші новини для тих, хто хвилюється за свою роботу, – роботодавці говорять не про заміну людей на ШІ, а про співпрацю.
Ні, це не означає, що певні професії та робочі місця не зникнуть. Згідно з дослідженням, до 2030 року зникне 92 мільйони робочих місць, але паралельно з’явиться 170 мільйонів нових. У сухому залишку – рівень зайнятості зросте на 7%.
Чому це важливо для освіти? Бо нові робочі місця вимагатимуть іншого набору навичок.
Перекваліфікація як важливий освітній напрямок
Згідно зі звітом, за 5 років 39% чинних навичок працівників трансформуються або застаріють, а 59% працівників потребуватимуть перекваліфікації. Своєю чергою, саме прогалини в навичках 63% роботодавців вважають найбільшою перепоною для трансформації свого бізнесу.
Очолюють рейтинг найбільш затребуваних навичок:
- аналітичне мислення,
- гнучкість,
- лідерство,
- технологічна грамотність.
Перші три пункти – це “м’які навички”, зростання важливості яких очевидне вже зараз. Останній, технологічна грамотність, говорить про те, що базове розуміння роботи комп’ютера, структури мов програмування, принципів роботи ШІ – буде обов’язковим незалежно від галузі, де ви працюєте.
Проте все ж якщо говорити про конкретні напрямки, то потреба в технічних професіях зростає найшвидшими темпами, зокрема попит на спеціалістів із роботи з великими даними, інженерів в галузі фінтеху, спеціалістів зі штучного інтелекту та машинного навчання, а також розробників програмного забезпечення.
Освітні виклики та можливості для України
Звіт від WEF дає розуміння, як трансформується ринок праці та чого компанії очікуватимуть від спеціалістів. Проте як Україна може підготувати освітню систему до нових запитів? Ось кілька кроків, які я виділив для себе.
Цікаво Виші в Україні зобов’язали переглянути назви своїх освітніх програм
Інтегрувати вузькі технічні спеціалізації і міждисциплінарність. Розвиток ШІ зачіпає всі сфери. Саме тому популярність напрямків з позначкою “Tech” (MedTech, FinTech, HealthTech тощо) лише зростає. Навчальні програми повинні інтегрувати міждисциплінарність, аби готувати кадри, здатні працювати на перетині різних сфер.
Приділити окрему увагу перекваліфікації. Якщо хтось, як я, у свої 41, захоче освоїти новий набір навичок, то чотирирічна освіта в бакалавраті на повний день – не варіант. Дорослі люди просто не зможуть дозволити собі випасти на такий тривалий період.
Особливий фокус треба зробити на програми короткої та середньої тривалості, які завдяки інтеграції технологій в навчальний процес, дозволять зробити навчання адаптивним й поєднувати його з роботою на повний день.
Наприклад, саме так ми зробили в SET University. Проте такий формат навчання, враховуючи очікуване зростання попиту на нього, має стати нормою не тільки для приватних, а й державних вишів.
Враховувати локальні особливості. Очевидно, що освітні інституції не можуть створювати вузькоспеціалізовані програми, на які буде зовсім малий попит. Це ж, своєю чергою, не скасовуватиме запиту роботодавців на спеціалістів дуже вузького профілю.
Одне з можливих рішень – брати до уваги особливості свого регіону. Наприклад, якщо у вашому місті є фармацевтичний завод, який потребує спеціалістів та готовий надавати робочі місця, то логічно вишам цього міста зосередитися на MedTech. Крім того, це дозволить налаштувати win-win співпрацю: де бізнес зможе підказати, яких навичок очікує від спеціалістів, а виш зможе сприяти отриманню роботи випускників одразу після навчання.
Залучати більше практиків до викладання. Важливо, щоб люди, які викладають новітні напрямки, були не теоретиками, а практиками. Розуміли, які технології популярні на ринку загалом та в конкретній галузі зокрема. Які зможуть ділитися досвідом в реальному часі, а не з запізненням у кілька років.
Збільшити кількість жінок у STEM. Невисока популярність STEM спеціальностей серед дівчат, продиктована стереотипами, – це виклик не тільки України, а й світу загалом. У нас є громадські організації, що намагаються популяризувати цей напрям серед дівчат, наприклад, STEM is Fem, STEM освіта Україна та діяльність Малої академії наук. Проте цей напрямок потребує більш системного підходу на державному рівні.
Варіанти, описані вище, – загальні, проте впевнений, що кожна окрема галузь може мати свої специфічні рішення. Головне не лякатися нових реалій ринку праці та не ігнорувати їх, а використати як можливість. Вчасно підготувавшись до освітніх викликів, Україна має шанс не лише адаптуватися, але й стати глобальним хабом талантів.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua