Недостатній рівень підготовки випускників шкіл з математики не є приводом для позбавлення її обов’язкового статусу на НМТ.
На цьому акцентував увагу заступник голови освітнього комітету Верховної Ради Сергій Колебошин, надаючи коментар щодо законопроєкту про переформатування тестування на модель «2+1».
Згідно з його думкою, позиція окремих народних депутатів стосовно скасування обов’язкового характеру математики на НМТ є «не надто державотворчою» та «не дуже орієнтованою на дитину».
Він зауважив, що сплеск активності щодо НМТ спостерігається щорічно, коли з початком вступних випробувань усі перетворюються на експертів з питань освіти.
Крім того, заступник голови освітнього комітету підкреслив «феноменальність» аргументації авторів ініціативи.
«У нас же все кепсько з математикою? Тож, давайте нічого не робити. Давайте не будемо її складати. Державі це ж не потрібно», – іронізує депутат.
Ба більше, він висловив переконання, що обговорення стосовно скасування обов’язкового НМТ з математики продовжиться у профільному комітеті та парламенті.
«Це віддзеркалення тієї дискусії, яка роками триває в нашій освіті, зокрема з батьками. Батьки у 7–8 класі усвідомлюють, навіщо математику вивчати. Як тільки дитина стає випускником – миттєво на перший план виходять емоції», – зазначає Колебошин.
Натомість депутат переконаний, що єдине, що варто робити з математикою – це її опановувати, а також оцінювати рівень засвоєння.
«Бо якщо не буде оцінювань – система піде шляхом найменшого опору і буде тренувати не логіку, а пам’ять, не знання, а навички відповідей на тести», – підкреслив заступник голови освітнього комітету.
Як відомо, у Верховній Раді пропонують змінити формат НМТ у 2027 році, скоротивши кількість дисциплін із чотирьох до трьох. Згідно з законопроєктом, обов’язковими мають залишитися українська мова та історія України, тоді як математика може стати предметом за вибором вступника.