Витребеньки, баляндраси, готовизна — знаєте, що означають ці слова? А як щодо суціга, вайло чи ушелепитися? Зібрали для вас автентичні українські слова, прислів’я та фразеологізми, які зроблять вас справжнім знавцем мови.
Українська мова стала справжнім трендом: її вивчають і діти, і дорослі, відомі діячі та телеведучі беруть участь у мовних марафонах, а нещодавно уся країна разом писала радіодиктант єдності. Ми зібрали старовинні слова на щодень: як описати погоду, як розповісти про щось смачне, які питомі українські слова описують все, що робить малюк, та які прислів’я додадуть перцю у ваше мовлення.
Автентичні українські слова
Про природу та погоду
Бережина — узбережжя
Виднокрай — горизонт
Сніжиця — завірюха
Ляпавиця — сльота
Присмерк — сутінки
Дитячі слова
Писклятко — маленька дитина
Витребеньки — примхи, забаганки
Баляндраси — пусті та веселі розмови про щось незначне
Чеберяти — швидко рухати ногами
По грі — гра закінчилась
Назвисько — кличка
Коли хочеться когось вилаяти
Скумасний — поганий, кепський
Суціга — хитра людина
Вар’ят — божевільний
Одоробло — незграбна людина
Почвара — монстр
Вайло — неповоротка людина
Плюгавий — огидний
Прямуємо кудись автентично
Манівцем, околяса — в обхід
Врозтіч — врозбрід
Зайцювати — їхати зайцем
Длятися — затримуватися
Ушелепатися — ненароком потрапити
Смачні слова
Кремзлики — деруни
Сирівець — хлібний квас
Студенець — холодець
Бабка — запіканка (переважно з крупів або сиру)
Вертун — штрудель
Садовина — фрукти
Городина — овочі
Готовизна — запаси харчів
Називаємо предмети побуту
Хідник — тротуар
Сочка — лінза
Партика — скибка
Обрус — скатертина
Живе срібло — ртуть
Мутра — гайка
Спиж — бронза
Церата — клейонка, водонепроникна тканина
Фразеологізми, яких ви могли не знати
Коли хочеться описати негідну людину
Фіалки в голові/Шпаки в голові — про незрілу людину, те саме, що і «вітер в голові».
Ще мак росте в голові — молодий, недосвідчений.
Говорить, мов блекоти об’ївся — не може зв’язати кілька слів, те саме, що і «лика не в’яже».
Грає звитяжця — робить із себе героя.
Потайна собака — підступна людина.
Коли щось пішло не за планом
На святого ніде — ніколи.
Пішов, як рак по дріжджі — дуже довго.
Нагнівався, бо муха на ніс сіла — розізлитись без причини.
Годувати жданиками/Казав пан, кожух дам — обіцяти, але не зробити.
Коли переповнюють емоції
Аж виляски йшли — надто гучно, дуже лункий звук.
Аж вухналі кувати зубами — сильно тремтіти.
Аж з медом та з маком — надто улесливо.
Вискочити, як голий козак з маку — зненацька.
Втерти часнику — покарати.
Задати перцю з маком — сильно лаяти.
Прислів’я, що ближчі до серця
Ми часто вживаємо замість наших рідних прислів’їв кальку з російської. Пропонуємо кілька варіантів автентичних українських влучних висловів. Вони точно будуть актуальні у побуті.
Хто звечора плаче, той уранці скаче — замість «сміється той, хто сміється останнім».
Собака собаці хвоста не відкусить — замість «рибалка рибалку бачить здалека».
Перший млинець нанівець — замість «перший млинець комом».
Ховай на спід тягар своїх бід — замість «не вішай носа».
Слова, яких насправді не існувало в українській мові
Ці кальки придумала та поширила радянська влада, щоб насміхатися над українською мовою.
| ❌ | ✅ |
|---|---|
| Спалахуйка | Запальничка |
| Пикогляд | Дзеркало |
| Лупиздрики | Насіння |
| Розчепірка | Парасоля |
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media