Найбільше часу на читання литовською мовою витрачають мешканці Литви віком 30–49 років. Вони присвячують цьому заняттю понад 15 годин на тиждень. Такі дані свідчать результати дослідження читацьких звичок, проведеного науковцями Каунаського технологічного університету (KTU) у 2026 році.
Професорка факультету соціальних, гуманітарних наук і мистецтв KTU Рамуне Каспере разом із колегами опитала 200 людей різного віку. Метою дослідження було з’ясувати, що, скільки і якими мовами вони читають.
Згідно з результатами, респонденти віком 30–49 років в середньому витрачають понад 15 годин на тиждень на читання литовською мовою. Для порівняння, молодь до 29 років читає близько 9 годин на тиждень, а люди віком 50–59 років — майже 10 годин.
Відмінності спостерігаються не лише в загальному часі читання, а й у типах текстів. Так, респонденти до 29 років найчастіше читають інтернет-контент литовською мовою, приділяючи цьому приблизно 3 години на тиждень. Люди віком 30–49 років значну частину часу присвячують читанню електронної пошти, витрачаючи на це близько 3,5–4 годин на тиждень.
Дослідження також показало, що читання англійською мовою є досить поширеним. Респонденти до 29 років витрачають на нього близько 7,5 годин на тиждень, тоді як люди у віці 30–39 років — приблизно 8,5 годин, а 40–49 років — майже 8 годин.
Молодші респонденти надають перевагу інтернет-контенту, академічним текстам та матеріалам англійською мовою. Натомість, серед людей віком 30–49 років, окрім інтернету, значне місце займає робоча цифрова комунікація.
Рамуне Каспере зазначає, що книжки залишаються частиною читацьких звичок, але тепер вони конкурують з численними іншими типами текстів за час людини. Інтернет-матеріали та електронна пошта становлять значну частку читання майже в усіх вікових групах.
Дослідниця також вказує на так звану «ілюзію читання». Людина може прочитати багато листів, заголовків, дописів і відчути, що опрацювала значний обсяг інформації. Однак, за її словами, сама кількість прочитаного не відображає рівень розуміння, запам’ятовування чи критичної оцінки. Каспере підкреслює, що читання з екрана не завжди означає поверхневе сприйняття, адже інтернет-тексти бувають різними — від коротких дописів до наукових статей.
За словами Каспере, соціальні мережі впливають на час, який текст має, щоб привернути увагу користувача. Якщо перші речення не захоплюють, людина легко переходить до іншого матеріалу. Це розвиває здатність швидко оцінювати інформацію, проте може призводити до перенесення такого ж швидкого темпу читання на складніші тексти, що потребують тривалої уваги.
Дослідниця порівнює короткий контент у соцмережах зі спринтом, а читання книжки або аналітичного тексту — з дистанцією на витривалість. Обидва формати тренують різні навички.
Алгоритми також змінюють процес вибору текстів. Якщо раніше людина сама обирала джерело інформації, то зараз алгоритми формують стрічку контенту, а користувач обирає з запропонованого.
Тому, на думку Каспере, сучасна читацька грамотність має включати не тільки вміння оцінювати достовірність тексту, а й розуміння причин появи певного матеріалу перед користувачем.
Дослідниця застерігає від висновку, що короткий цифровий контент погіршує здатність читати. Він формує інший режим уваги — звичку швидко визначати цікавість матеріалу й бути готовим перейти до іншого стимулу.
У 2025 році Литва виплатила авторам 600 тисяч євро за видачу книжок у бібліотеках. Того ж року в країні спостерігався зростаючий попит на «повільне читання», філософію та «емоційні» книжки.
Дізнатися більше на: chytomo.com