Чи не надто люди налякані прогнозованими мінусами від розвитку штучного інтелекту? Як ставлення різних категорій фахівців до ШІ впливає на його популяризацію? Хто такі блумери, глумери та думери? Співзасновник соцмережі для ділових контактів Linkedln Рід Хофман досліджував це та випустив книгу, а вчені, його послідовники, влаштували масове глибинне опитування «Суперагентство на робочому місці: розширення можливостей людей для розкриття повного потенціалу ШІ». Результати здивували навіть аналітиків.
ШІ — друг людини?
Усе почалося з книги Ріда Хофмана «Суперагентство: що може піти правильно в нашому майбутньому із ШІ» (2024). Бізнесмен, який чимало робить для розвитку штучного інтелекту, переконаний: в обговоренні ШІ надто багато паніки та страху перед можливими погрозами, але «люди не приділяють уваги тому, що може піти правильно». Тому він окреслив ті потенційні можливості, непрямі позитивні наслідки, про які зазвичай мало йдеться. Експерт прогнозує бурхливий розквіт ШІ, що здатен створювати ліки, які подолають хвороби, у тому числі ті, що вважаються нині смертельними.
Корисними для людини також стануть ШІ-консультанти. В одному місці виконуватимуть роботу юрисконсультів, бухгалтерів, маркетологів та надаватимуть інші консалтингові послуги. Суперагентство — це коли мільйони людей отримують вигоду від власної та чужої підвищеної креативності й ефективності завдяки ШІ.
Експерт не вважає ШІ загрозою для клімату, адже найбільші дата-центри переходять на «зелену» енергетику, а самі ШІ допомагають заощаджувати ресурси. Так, DeepMind скоротив енергоспоживання дата-центрів Google щонайменше на 15%. Одним із головних побоювань залишається вплив нових технологій на ринок праці. Рід Хофман погоджується, що деякі професії трансформуються, але ШІ не знищує робочих місць, а змінює їх. Уявлення про те, що попереду масове безробіття, він радить поставити під сумнів. Адже талантів усе ще не вистачає, а демографічна ситуація ще більше посилює дефіцит. Кілька років тому Businessweek опублікував матеріал про те, що кожен повинен навчитися кодувати. Але зараз код пишеться сам. Для ШІ потрібні не спеціалізовані знання, а мудрі люди з розвиненою критичністю, щоб ставити правильні запитання, готувати правильні підказки та розрізняти, коли отримують нісенітницю.
П’ята промислова наближається
Найбільше цікавило автора інше: як наближує чи гальмує розвиток ШІ різноманіття настроїв, які виникають навколо цієї теми. Він ввів популярний поділ на чотири основні сегменти працівників будь-якої корпорації, а також прогнозував їх ставлення до ШІ.
Перевірити прогнози науково обґрунтованими методами після виходу книги вирішила група вчених під керівництвом лідера досліджень ШІ та глобального експерта із США Лорейни Йі. Дослідники опитали три тисячі фахівців у різних країнах. У доповіді «Суперагентство на робочому місці: розширення можливостей людей для розкриття повного потенціалу ШІ» вони роблять висновки, що ШІ вже досить розповсюджений та має потенціал запустити Четверту або навіть П’яту промислову революцію (якщо Четверта — це поява VR, 3D-друку та розмиття кордонів реального та віртуального світу). Також було проведено низку вебінарів на цю тему.
Респонденти, які працюють в організаціях, що використовують ШІ, приблизно так само, як і в опитуванні на початку 2024 року, кажуть, що їхні організації найняли людей на посади, пов’язані зі штучним інтелектом, протягом останніх 12 місяців. Протягом наступних трьох років 92% компаній планують збільшити свої інвестиції в штучний інтелект. Майже 90% лідерів очікують, що впровадження штучного інтелекту сприятиме зростанню доходів у наступні три роки. Але забезпечення цього зростання передбачає корпоративну трансформацію, а саме це погано вдається компаніям. Дві третини таких перетворень зазнають невдачі. 46% лідерів вважають прогалини в навичках у своїй робочій силі значною перешкодою для впровадження ШІ.
Х, У, Z: що за поділ
Які ж категорії працівників виділяють дослідники? Поділ на бумерів, зумерів та інших розпочинається з поділу на покоління. Теорія поколінь, яку створили 35 років тому історик Вільям Штраус і демограф Ніл Гоув, популярна настільки, що вже стала частиною культури. Суть теорії в тому, що в людей, які зростали та виховувалися у спільних умовах, схожі цінності та схеми поведінки. Тому можна передбачити, чого від них очікувати.
Для зручності кожній такій групі людей давали власну назву.
- Покоління, яке народжене орієнтовно з 40-х по 60-ті роки ХХ ст, дістало ім’я «бебі-бумери». Адже вони народилися під час післявоєнного бебі-буму та виховані в дусі жаги до життя, колективної праці, віри у світле майбутнє.
- Наступне покоління (орієнтовно 60-ті — 80-ті) прозвали Х, мовляв, це загадкові, як невідоме в рівнянні, люди, самодостатні, індивідуалісти.
- Тим, хто народився у 80-ті — 00-ві, просто дали наступну літеру: покоління Y. Але додаткову назву «міленіали» їм подарував початок нового тисячоліття, свідками якого вони стали в юному віці. Діти інтернету та комп’ютерних ігор.
- Для тих, кому не більш ніж 25 років, — наступна літера Z, але назву швидко переробили на «зумери». Тим паче на їхнє дитинство припав карантин через ковід та спілкування під час Zoom-зустрічей. Діти гаджетів та соцмереж.
Чому так багато бумерів
Отже, зумери — це сучасна молодь. Їм притаманний культ юності та дещо зверхнє ставлення до людей поважного віку. Розбиратися в нюансах їм не цікаво, тому з легкої руки молоді бумерами швидко стали називати… усіх, кому за 45 років. Тобто покоління Х злили з бумерами. Поштовхом до цього став мем «Ок, бумер». Це аналог фрази «Заспокойся, дідугане» як відповідь молоді на будь-які нотації. Максималізм: якщо ти вже ровесник, не будемо перейматися, 50 років тобі чи 80.
Позицію бумерів стосовно ШІ у книзі та дослідженні не визначали, адже людей за 45 років не так багато у фірмах. До того ж питання націлені на період 5–10 років потому, а для більшості бумерів це вже буде час пенсії.
А ось зумерам приділили багато часу. Їх виявилося 18% серед опитаних. Орієнтація на однолітків та відомих блогерів, смартфони замість комп’ютера, електровелосипеди, вейпи, мигдалевий раф — ось звичні речі для зумерів. Вони люблять TikTok челенджі, екологічну свідомість та наголошують, що світ лише для молоді: мандри, фітнес-зали, підліткові серіали, комікси, мода. Якщо цим цікавиться тридцятирічний, це вже наче смішно. Відстоюють права, толерантність, справедливість — доволі агресивно. Можуть булити в інтернеті тих, чиї висловлювання не збігаються з їхніми ідеалами.
Вони прагнуть вводити ШІ без обмежень та налаштовані оптимістично. Єдине, що їх непокоїть: треба пришвидшити цей процес у їх компаніях, щоб не опинитися позаду конкурентів. Серед усіх груп саме серед зумерів найбільше тих, хто має глибокі знання щодо ШІ — 67%. І лише 4% тих, хто нічого не знає про штучний інтелект. Майже всі отримують користь від використання ШІ та переконані, що в найближчі 5 років впровадження ШІ принесе значну користь на роботі (87%). Лише один із десяти зумерів не хоче користуватися штучним інтелектом для приватних потреб.
Як назви перейшли з мемів до наукових звітів
А які ж іще три категорії (думери, блумери та глумери) досліджували? Це три типові варіанти розвитку міленіалів, тобто основної нині вікової групи працівників (25–45 років).
Інтернет-фантазії, ранній розвиток та мода на виховання маленьких вундеркіндів, конкурентне середовище у школі, яке винагороджувало за участь, а не перемогу, прищепили міленіалам нереалістичні очікування стосовно майбутнього та відчуття власної унікальності. Розчароване покоління досліджували не раз. А нині зумери почали поділяти батьків за трьома моделями поведінки. І це настільки розповсюджене в мемах та постах у соцмережах, близьке молоді, що дослідники наважилися взяти цю класифікацію до роботи.
№ 1. Скептики-трудоголіки
Глумери (від слова gloom зневага). Ті, хто приховав розчарування та живе відповідно до зовнішніх вимог. Серед опитаних це була найбільша група — 39%. Вони легко справляються з роботою, хоча вона їм не дуже подобається, займають посади на кшталт менеджера середньої ланки, мають родину, хоча не приділяють їй багато часу. Утім, можуть бути й самітниками, які свідомо уникають стосунків. Мають багато сарказму, відсторонений погляд на соціум. Реалісти.
Сприймають технологічний прогрес як щось неминуче, але що не дуже залежить від них. Нове все одно прийде, позитивні наслідки відчуємо, а ось негативним треба запобігти. На їхню думку, розгортання технологій ШІ слід ретельно планувати та регулювати, взяти процес під контроль.
Глибокі знання стосовно ШІ — у 42% глумерів, а майже ніяких знань — у 6%. При цьому користування результатами додає комфорту 8 з 10 таких міленіалів. Стільки ж переконані, що в найближчі 5 років впровадження ШІ принесе значну вигоду, а також планують використовувати в приватному житті. У те, що робочі процеси в них у корпорації зміняться принаймні на третину наступного року, вірять лише 38%.
№ 2. Розчаровані та консервативні
Думери (від комп’ютерної гри 90-х років Doom). Їх лише 5% серед фахівців корпорацій, адже зазвичай такі міленіали безробітні або на низьких посадах. Це люди, які відчули розчарування рано та не боролися з ним. Вони не вірять у щасливе майбутнє чи кар’єру. Чимало з них кинули університети та не отримали пристойної освіти. Якщо лекції були не такі цікаві, як уроки в дитинстві, вони кидали їх, не думаючи про перспективи. Головне, що їх відрізняє: відчуття, що добре було лише в дитинстві, у 90-х. Це дуже консервативні люди, тож у 35 вони схожі на бумерів. Ззовні це раннє старіння, адже думери мало переймаються зовнішністю. Пивний животик та лисина можуть бути в цьому віці. Внутрішня подоба, адже люблять старе аніме, ігри, музику 90-х. Різноманітні залежності (наприклад, пиво, енергетики) завершують портрет. Песимісти.
Їм байдужа тема ШІ, бо, на їхню думку, результат буде таким самим, користі людству технології не принесуть. Також думери можуть боятися загроз від ШІ: захвату влади над людством тощо. Третина їх нічого не знає про нові технології, а «асів» у темі лише 16 %. Менш ніж половині таких міленіалів подобається використовувати ШІ (47%). І так само мало потребують його в приватному житті (49%). Переважна більшість (81%) думерів не вірять, що найближчим часом ШІ змінить їхнє професійне життя.
№ 3. Молоді душею та з вірою в ШІ
Блумери (від bloom сяяння або цвітіння) — це протилежність бумерам. Вони змогли частково задовольнити свої високі потреби та сподіваються на дивовижне, унікальне майбутнє. А в сьогоденні непогано заробляють, роблять кар’єру, мають перспективи в житті. Таких виявилося 38%. У 35 років така людина схожа на зумера: дбає про зовнішність, виглядає модно, одягається яскраво. Молодого вигляду додає дотримання здорового способу життя. Родина — серед цінностей у блумерів, вони активно розвивають стосунки та приділяють час сім’ї. Цінують самовираження в усьому. Оптимісти.
Блумери переконані, що інструменти на основі ШІ слід розробляти з багаторазовими перевірками, за якомога більшої участі окремих людей, покращувати на основі зворотного зв’язку. Майже всі блумери отримують користь від використання ШІ та хоча б базово розбираються в ньому. Просунутих користувачів — понад половина (55%). Кожен другий вірить у зміни на робочому місці найближчим часом. Саме серед блумерів найбільше людей, які налаштовані використовувати ШІ для особистих потреб (86%).
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media