5 грудня відбулася презентація результатів дослідження PISA-2022. В Україні воно відбулося попри повномасштабну війну, хоч і охопило не всі наші території. Який рівень знань показали українські підлітки, порівняно з країнами ОЕСР та референтними країнами? Скільки українських школярів задоволені своїм життям? Як соціально-економічний статус впливає на успішність школярів? Зібрали для вас найцікавіші дані дослідження.
Хто брав участь у PISA-2022 та якими є результати?
Вибірку закладів освіти PISA-2022 сформували ще до повномасштабного вторгнення. Тоді до неї увійшли 295 закладів та понад 9000 учнів віком 15 років. Проте через війну охопити всі регіони та школи не вдалося, адже багато закладів освіти пошкоджено та зруйновано або вони знаходяться на тимчасово окупованих територіях чи зоні бойових дій. Також велика кількість українських підлітків вимушено переїхали за кордон.
Тож дослідження проводили лише у 18 регіонах, і в ньому взяли участь 3876 учнів зі 164 закладів освіти.
Варто зазначити, що PISA-2022 в Україні — наразі єдиний випадок проведення дослідження в умовах повномасштабної війни.
Дослідники оцінювали рівень знань учнів з математики, читання та природничих наук. За стандартами PISA є 6 рівнів володіння вміннями та навичками. Рівень 1 — найнижчий, рівень 6 — найвищий. Окремо виділяють рівень 2 як базовий.
58%
українських учнів показали базовий рівень знань з математики
59%
учнів досягли базового рівня з читацької грамотності
66%
мають базовий рівень з природничих наук
Середній бал 15-річних українських школярів з математики — 441, із читання — 428, з природничо-наукових дисциплін — 450.
Якщо порівнювати із країнами ОЕСР, то там середній бал з математики — 472, із читання — 485, з природничо-наукових дисциплін — 476.
Серед референтних країн кращі показники за нас мають Словаччина, Польща та Естонія. До слова, Естонія вкотре демонструє високі показники і займає місце серед лідерів дослідження PISA за всіма галузями. А такі референтні для України країни як Молдова, Грузія та Болгарія мають нижчі за нас результати з усіх навчальних галузей.
*Референтні країни — країни з подібним соціально-економічним станом до України та культурною чи історичною спорідненістю з нашою державою. Тож їхні характеристики дослідники взяли для порівняння.
Загалом дослідники зазначають, що показники і в країнах ОЕСР, і в Україні знизились у порівнянні з попереднім циклом 2018 року. Причиною цьому є пандемія, а в нашій державі до неї додається ще й повномасштабна війна. І варто розуміти, що українські школярі прийшли на тестування PISA після довгої навчальної паузи. Адже, як зазначив на презентації дослідження Голова Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, для багатьох наших школярів попередній навчальний рік закінчився в лютому 2022 року.
Тож порівняно з 2018 роком рівень математичних навичок українських знизився на 12 балів, з природничих наук — на 19 балів, з читання — на 38 балів.
Бали показують рівень прогресу учнів за певну кількість часу. За стандартами PISA-2022 навчальний рік = 20 балів. Тож найбільші втрати українських школярів показує читання — їх вимірюють еквівалентом у 2 навчальні роки.
* Втрати у роках означають, що дитині потрібна певна кількість років навчання, щоб досягти того ж рівня. Відставання, наприклад, у 2 роки НЕ означає, що одні учні мають знання на рівні 10 класу, а інші — 8 класу.
Рівність у знаннях та навчальні розриви
PISA визначає рівність в освіті за двома показниками — інклюзивність та справедливість. Інклюзивність означає те, що всі учні мають набути основних базових умінь і навичок. Справедливість — всі учні повинні мати доступ до якісної освіти. Справедливість також вказує на передумови, що впливають на результати навчання дітей.
Тож школярі повинні мати однаковий доступ до освітніх можливостей, незалежно від своєї статі, соціально-економічного статусу чи місця проживання.
Які розриви є в Україні
Стать
- Читання. Дівчата випереджають хлопців на 23 бали (439 балів проти 416). Проте, якщо порівняти з 2018 роком, рівень читання обох статей значно знизився. Дівчат — на 44 бали, а хлопців — на 34. Тож втрати становлять понад 2 роки для дівчат та 1,5 року для хлопців.
- Математика. Хлопці випереджають дівчат на 10 балів (446 балів проти 436). Але у 2018 році хлопці мали 456 балів, а дівчата — 449.
- З природничих наук цьогоріч розрив становив менше ніж 1 бал, як зазначили дослідники (округлений результат — 450 балів і у хлопців, і в дівчат). Проте це нижчий результат, ніж у 2018 році: 468 балів у дівчат та 470 балів у хлопців.
Соціально-економічний статус
*Цьогоріч провідною галуззю дослідження стала математика. Тому під час дослідження зв’язку успішності та чинників, що можуть на неї вплинути, основну увагу зосереджено саме на результатах з математики.
Українські школярі з гіршим соціально-економічним статусом мають менші можливості досягти базового рівня успішності з математики, ніж інші їхні однолітки.
У нашій державі 25% учнів — з найнижчим соціально-економічним статусом. І вони у 2,8 рази частіше показують результати з математики нижчі за базовий рівень (тобто рівень 2 за шкалою PISA), ніж решта 75% їхніх однолітків з середнім та високим соціально-економічним статусом.
Місто та село
Різниця у рівні знань з математики між школярами з сільської та міської місцевості — понад 4,5 року навчання.
Учні з великих міст показали середній бал з математики — 506. У той час як школярі сільської місцевості мали 414 балів. Але варто зважати на те, що учні сільських закладів освіти мають нижчий соціально-економічний статус.
З читання розрив між дітьми з великих міст та містечок і сіл становить 98 балів, а це приблизно 5 навчальних років.
Заклади освіти з різними програмами
У ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах учні мають вищий рівень знань з математики, порівняно з учнями із загальноосвітніх шкіл, технікумів, коледжів і професійно-технічних закладів. Учні професійно-технічних навчальних закладів приблизно на 3 роки навчання відстають від учнів з ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл. Така ж тенденція є і в читанні та природничих науках.
Важливо зважати, що у дітей, які навчаються у ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, вищий соціально-економічний статус.
Чи можуть гроші змінити ситуацію?
«Можна подумати, що якщо дати більше грошей, то зростуть результати навчання. Але не все так просто. Наприклад, Сінгапур та Катар витрачають однакову кількість грошей на підлітків. Проте в Сінгапурі на 5 років навчання випередили рівень знань у Катарі. Якщо поглянути на Україну, то вона краще себе проявляє, відносно інших країн, які витратили стільки ж грошей на підлітків. Тому гроші — це важливо, але варто витрачати їх як слід, грамотно, щоб інвестувати їх у сприятливі ресурси.»
Гійом Буске, Менеджер з даних PISA, ОЕСР
Добробут українських підлітків
Рівень задоволеності своїм життям
Попри війну, 38% 15-річних школярів зазначили, що дуже задоволені своїм життям. Ще 32% — просто задоволені.
18% підлітків зазначили, що вони більшою або меншою мірою задоволені своїм життям, а 13% — зізналися, що зовсім не задоволені.
У 2018 році дуже задоволеними або задоволеними своїм життям було 80% підлітків. Цьогоріч — їх спільно 70%. Звісно, зниження цього показника було прогнозованим, проте ситуація все ж оптимістична.
Але водночас з 2018 року вдвічі збільшилася кількість школярів підліткового віку, які зовсім не задоволені життям: 7,3% проти 13%. І про це частіше повідомляли дівчата, ніж хлопці.
Також є кореляція між успішністю учнів та задоволенням життям. Школярі, які мають вищий рівень знань частіше повідомляли, що незадоволені життям, ніж їхні менш успішні однолітки.
Булінг
7% підлітків зізналися, що часто зазнають булінгу. 14,7% — принаймні кілька разів на місяць. Частіше у цьому зізнавалися хлопці, ніж дівчата.
Проте проблема булінгу серед 15-річних школярів менш поширена, ніж у референтних країнах.
Також рівень булінгу серед підлітків в Україні знизився з 2018 року на 7,6%. Це може бути пов’язано з переходом на навчання онлайн. Адже булінг найбільш поширений саме в закладах освіти.
Також дослідники помітили зв’язок між рівнем знань з математики та булінгом. Школярі, які потрапили у ситуацію булінгу принаймні кілька разів на місяць, мають на 35,6 бала менше з математики, ніж їхні однолітки, які зазнавали булінгу рідше.
Відчуття приналежності до школи
80% українських школярів-підлітків відчуває свою приналежність до закладу освіти. Про те, що вони почуваються самотніми у своєму закладі, повідомила незначна кількість учнів.
Також більшість учнів зазначили, що вчителі ставляться до них доброзичливо, з повагою, цікавляться їхнім добробутом. Ці дані фактично не змінилися з 2018 року.
Учні, які відповіли, що мають сильне відчуття приналежності до свого закладу освіти, мають вищі бали з математики.
Андреас Шляйхер, директор директорату освіти і навичок Організації економічного співробітництва та розвитку
«Високий відсоток відчуття приналежності до школи свідчить про те, що українські вчителі віддані своїй справі. Вони підтримують не тільки процес навчання учнів, але також перекривають емоційні потреби учнів через війну. Я зустрічався з українськими освітянами та був вражений, з якою пристрастю вони ставляться до своєї роботи. Вони бажають через освіту створити кращий світ, і це відображається на учнях. А за даними PISA українські учні — одні з найбільш мотивованих.»
Очікування щодо майбутнього
Майже половина українських підлітків зазначила, що планує отримати рівень магістра чи кандидата наук. Про це частіше повідомляли дівчата, ніж хлопці та школярі з вищим соціально-економічним статусом. А також учні з високим рівнем знань.
34% українських підлітків планує здобувати рівень молодшого бакалавра, середню або професійно-технічну освіту.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media