Шопери із джинсів, мікрогрін та біодобрива: над чим працюють підлітки на соціальних підприємствах у школах

Шопери із джинсів, мікрогрін та біодобрива: над чим працюють підлітки на соціальних підприємствах у школах - INFBusiness

Навчальну програму зі створення соціальних підприємств (СП) у закладах освіти StudBiz схвалили в МОН у 2020 році. Із того часу сотні вчителів стали кураторами та разом з дітьми розвивають соціальні бізнеси в освітніх закладах. Далі розповімо про деякі з них, а також поділимося порадами, що допоможуть створити СП у рамках StudBiz.

Захищати довкілля, дбати про здоров’я людей чи втілювати іншу соціальну місію вчаться українські підлітки у школах та інших закладах освіти. І все це вони роблять у межах свого першого бізнес-проєкту на соціальному підприємстві. Ідея такого бізнесу в тому, що всі головні процеси в ньому виконує молодь. Дорослі лише підтримують та займаються більше «паперовою роботою», звітами. Розробка продукту чи послуги, продажі, ведення соціальних мереж — усі ці та інші обов’язки беруть на себе школярі та студенти.

Увесь каталог соціальних підприємств можна переглянути на онлайн-платформі #StudBiz, яку створила громадська організація School of ME для розвитку сектора соціального підприємництва в закладах освіти України. Нижче розповімо про деякі з них.

Шиють шопери із джинсів та розмальовують на замовлення

Шопери із джинсів, мікрогрін та біодобрива: над чим працюють підлітки на соціальних підприємствах у школах - INFBusiness

Шопери із джинсів, мікрогрін та біодобрива: над чим працюють підлітки на соціальних підприємствах у школах - INFBusiness

Шопери із джинсів, мікрогрін та біодобрива: над чим працюють підлітки на соціальних підприємствах у школах - INFBusiness

У 2020 році учні київської школи № 203 відкрили своє виробництво шоперів з уживаних джинсів Each Craft. Ідея апсайклінгу (від англ. upcycling — повторне використання) захопила дітей та керівника соціального шкільного підприємства, хоча ніхто з них ніколи не шив сумки.

«Вчилися за відео з інтернету. Перший шопер ми шили два тижні. На другий витратили чотири дні. А за наступний місяць виготовили вже 46 шоперів. Доводилося продумувати все до дрібниць: хто та де буде прати одяг, розкроювати речі, вирізати та зшивати деталі, прикрашати та продавати виріб», — розповідає Наталія Павлова, кураторка соціального шкільного підприємства Each Craft.

На старті на це соціальне шкільне підприємство витратили близько 30 тисяч гривень. Кошти команда отримала, вигравши грантовий конкурс StudBiz. Гроші пішли на придбання швейної машинки та інструментів для шиття. Приміщення для майбутнього швейного цеху виділили у школі. Ремонт там діти з батьками робили самотужки.

«Карантин у часи пандемії, а потім і повномасштабне вторгнення — усе це дуже вплинуло на нашу роботу. Ми не могли фізично зустрітись для роботи та дуже знизилась мотивація дітей. Проте якщо справа їм дійсно цікава, вони завжди знайдуть вільний час і можливість займатись улюбленою роботою в команді», — розповідає Наталія.

Зараз Each Craft розширюють виробництво: почали друкувати малюнки на чашках, пазлах, футболках. Дохід від продажу товарів вони спрямовують на допомогу ЗСУ та розвиток свого бізнесу.

✦  ✦  ✦

Годують черв’яків опалим листям для компосту та біодобрива

Шопери із джинсів, мікрогрін та біодобрива: над чим працюють підлітки на соціальних підприємствах у школах - INFBusiness

Шопери із джинсів, мікрогрін та біодобрива: над чим працюють підлітки на соціальних підприємствах у школах - INFBusiness

На Волині в ліцеї імені Олександра Цинкаловського працює незвичне соціальне шкільне підприємство «Черв’ячОК». У спеціальних контейнерах із землею та органічними відходами розводять каліфорнійських черв’яків, які здатні швидко перетворювати органічний матеріал на компост.

«У нашому місті багато дерев заражені “іржею” та македонською міллю. Коли діти писали наукову роботу з учителем біології, то дізналися, як можна зарадити проблемі. Виявляється, що потрібно перероблювати опале листя, що вже заражене хворобою. Каліфорнійські черв’яки для таких цілей найкраще підходять», — розповідає Віталій Кашубський, куратор СП «Черв’ячОК» у ліцеї імені Олександра Цинкаловського.

Необхідними знаннями з розведення тварин поділилися на місцевому підприємстві. Купити приладдя для виробництва, садовий культиватор та подрібнювач допомогли кошти гранту StudBiz. У результаті команда СП «Черв’ячОК» почала вирощувати черв’яків та доглядати за ними.

«Зараз наша команда налічує близько 60 осіб: школярів, педагогів та активних мешканців громади. Кожен залучений в одному з напрямків: науковий, технічний, фінансовий, зв’язку з громадськістю, налагодження співпраці. Так ми розподіляємо роботу та відповідальність», — розповідає Віталій.

На продаж від СП у ліцеї імені Олександра Цинкаловського йде біогумус та добрива «вермичай» — їх обмінюють на саджанці, що висаджують на території ліцею та міста. Віталій розповідає, що вони активно розширюють виробництво та мріють вийти на всеукраїнський ринок.

✦  ✦  ✦

EcoGreenBiz — вирощують на продаж мікрогрін

Шопери із джинсів, мікрогрін та біодобрива: над чим працюють підлітки на соціальних підприємствах у школах - INFBusiness

Шопери із джинсів, мікрогрін та біодобрива: над чим працюють підлітки на соціальних підприємствах у школах - INFBusiness

У лютому 2021 року вихователька наукового ліцею Хортицької національної академії Анна Рассамакіна вперше дізналася про існування StudBiz. Формат її зацікавив, і вона вирішила спробувати зробити щось подібне у своєму закладі. Через рік у Запоріжжі почало працювати соціальне шкільне підприємство EcoGreenBiz, де Анна та учні вирощували на продаж мікрогрін.

«Нам дуже сподобалась ідея “сіті-ферм”. Коли вирощують рослини не в ґрунті, а в спеціальних контейнерах. І вони розташовані каскадом, вертикально. За таким фермерством майбутнє», — розповідає Анна.

Учнів надихнув приклад американця Кімбала, брата Ілона Маска. Він обладнав сучасну теплицю у старих контейнерах з вертикальною системою поливу і спеціальним освітленням. Щотижня там збирають до 23 кг листових овочів. А на полив витрачають лише 30 літрів води на день.

«Спершу в нашій команді було приблизно 30 учнів, які хотіли займатися підприємництвом. Але активними виявилися значно менше дітей. Більшість не готові були працювати після уроків. Так залишилася вісімка, яка і стала основою команди соціального шкільного підприємства EcoGreenBiz», — розповідає Анна.

EcoGreenBiz вдалося виростити та реалізувати приблизно 70 лоточків із зеленню. Але за межі ліцею їхній бізнес не встиг вийти — почався спершу карантин, а потім повномасштабне вторгнення. Більшість учнів з родинами поїхали з міста, справу довелося зупинити, а обладнання частково перевезти додому до Анни.

«Зараз усім займаюсь переважно я сама, бо діти — хто де. Деякі навіть в Америці, то з ними взагалі важко спілкуватися через різницю в часі. Коли в них ранок, у нас уже день закінчився. Але ми все одно продовжуємо спілкування. У нас є чат, де можна записувати голосові повідомлення і слухати їх коли зручно», — розповідає Анна.

Потроху СП наукового ліцею відновлює роботу. Команда збирає готові набори для вирощування мікрогріну та продає через соціальні мережі. Увесь дохід вони спершу витрачали на насіння (редис, горох, соняшник), контейнери з кришками та декоративні деревʼяні ящички. Близько 3 тисяч гривень віддали волонтерам на потреби ЗСУ та 5 тисяч гривень — на заміну вікон у ліцеї.

✦  ✦  ✦

Що потрібно, щоб створити підприємство в закладі освіти?

Секрет успіху цих підприємств — вмотивовані викладачі, які не побоялися відповідальності. Адже СП у закладі освіти для них це як гурток, де вони роблять дещо важливіше — допомагають школярам та студентам усвідомити силу командної роботи, стати впевненішим та отримати перші навички підприємництва.

Тож якщо є охочі дорослі (викладачі, соціальні працівники тощо), які готові стати кураторами СП, ось що потрібно зробити.

1. Отримати підтримку від адміністрації освітнього закладу

Приміщення, меблі та обладнання можуть виділити в закладі освіти. А учні, студенти та викладачі стануть першими клієнтами СП. Без залученості директора таку діяльність не організуєш.

Нагадуємо, що курс із соціального підприємства в закладах освіти рекомендований МОН. Він розрахований на рік по 35 (1 година на тиждень) чи 70 (2 години на тиждень) навчальних годин. Ці заняття підійдуть для школярів 8–11-х класів, у тому числі для підлітків з різних класів та інших закладів освіти.

2. Зібрати команду школярів чи студентів, які хотіли б спробувати себе в СП

На початковому етапі може бути 20 чи навіть 50 охочих. Але не всі з них будуть готові системно працювати. Проте вони можуть згодом стати амбасадорами СП та допомагати просувати ідею.

А щоб краще зрозуміти філософію та підхід, варто продумати, як працювати з командою та організувати роботу загалом — куратору та охочим можна почитати посібник з СП, що був схвалений МОН.

3. Провести тренінг та сформувати ідею СП

Для цього можна скористатися матеріалами посібника для тренерів від School of ME. Його було протестовано під час проведення тренінгів із соціального підприємництва для 13 шкіл Донецької, Луганської та Львівської областей.

На цьому етапі потрібно разом з дітьми продумати:

  • ідею — яку соціальну проблему вирішуватиме СП;
  • бізнес-модель роботи — місію та мету роботи, які послуги чи товари будуть у СП, для кого та як буде працювати, хто потрібен для команди;
  • розпланувати заняття, перші кроки та відповідальних.

4. Підготуватися до відкриття

Залежно від ідеї потрібно організувати простір для роботи майбутнього СП у закладі освіти.

Закупити обладнання та витратні матеріали можна завдяки:

  • грантам від міжнародних організацій, але для цього в більшості випадків потрібно зареєструвати громадську організацію. Шукати пропозиції таких грантових конкурсів можна на сайтах «Гурт», «Громадський простір», порталі СШП #StudBiz;
  • спільнокошту — можна попросити батьків та всіх небайдужих допомогти купити обладнання і гуртом зібрати потрібну суму. Для великих сум можна провести фандрейзингову кампанію та запустити проєкт на сайті «Велика ідея» або «Моє місто». Поради щодо залучення коштів можна дізнатися з онлайн-курсу про краудфандинг.

5. Розпочати роботу та розвивати СП

Запустити СП — це одне, зовсім інше — не зупинитись і продовжувати роботу, зробити підприємництво сталим. На цьому етапі куратори стикаються з проблемою мотивації школярів та студентів. Одні розчаровуються, бо чекають швидкого та легкого доходу. Іншим бракує часу через підготовку до національного мультипредметного тесту.

Щоб СП у закладі освіти не закрилось у перший рік роботи, куратори радять своїм колегам:

  • «Починайте справу тільки тоді, коли готові взяти на себе відповідальність. Підприємство, навіть учнівське, займає багато особистого часу, але якщо вже взялися, то йдіть до кінця», — радить Анна Рассамакіна;
  • «Підприємство працює у стінах школи. А отже й цікаве буде більше тим дітям, які там навчаються. Вони можуть прийти на перерві щось поробити там, зустрітись із командою у столовій та обговорити нові ідеї. Випускники школи якщо і будуть долучатись, то вже меншою мірою. Тому і важливо, щоб вони навчили молодших, передали їм свої знання та навички», — упевнена Наталія Павлова;
  • «Не бійтеся, вивчіть усю теоретичну та практичну сторони. По можливості варто поспілкуватися з уже існуючими практиками у вашій сфері, прорахувати всі деталі, розпочати і не полишати, розпочати не зважаючи ні на що», — зазначає  Віталій Кашубський;
  • «Важливо не лише навчати дітей, а й запастися терпінням. Головне — слухати їх та чути. Сприймати, на перший погляд, найнереальніші та найбезглуздіші ідеї як поштовх до розвитку і вихід за межі “дорослих учительських” стереотипів», — радить Юлія Дячок.

Поділитися цією статтею

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *