Як коректно назвати “калітку” / Ілюстративне фото Unsplash
Використовуючи суржик, українці нерідко вдаються до слів, які не притаманні рідній мові. Часом це призводить до непорозумінь, оскільки вони мають зовсім інше значення. І хоча в побуті зайти через “калітку” є цілком звичною справою, це не скасовує потреби вдосконалювати своє знання української мови та дбати про її чистоту.
У матеріалі 24 Каналу ми розбиратимемося, як правильно іменувати прохід у паркані, і чому слово “калітка” не є найкращим вибором для цього.
Звідки походить слово “калітка” та що воно означає?
У повсякденному мовленні часом можна почути “калітка” чи “калитка” для позначення невеликих дверей у паркані або входу на подвір’я. Однак у такому значенні це слово є запозиченням з російської мовної традиції.
Варто зазначити, що в українській мові слово “калитка” також існує, але воно має зовсім інше значення. Тому некоректно вживати його для позначення маленьких дверей у паркані в українському мовленні.
Словники фіксують таке значення слова “калитка”:
Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
- мішечок для грошей; гаманець;
- торбинка для тютюну, яку затягують шнурком; кисет.
Як правильно назвати вхід на подвір’я?
Коли йдеться про невеликі вхідні дверцята в паркані чи воротах, слід говорити й писати “хвіртка”. Про це, зокрема, розповідав мовознавець Олександр Авраменко. Називати такі дверцята іншими, схожими за звучанням словами, неправильно, оскільки вони можуть мати зовсім інше значення.
Приклад вживання слова “хвіртка” можна знайти у видатній праці Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні”. “Чіпка ввійшов у двір. Галя зачинила хвіртку, защепнула й повела в свою хатину”.
До речі, конструкція самої хвіртки зазвичай проста, має засуви, клямки чи гачки замість складних замків. Іноді також кажуть “ворітця” або “дверцята”.
Які слова варто запам’ятати, говорячи про подвір’я?
Часом доріжки біля будинків або навіть просто на дорогах засипають дрібним камінням. В українській мові будівельний матеріал, який у російській мові називають “щебёнка”, правильно називати “щебінь”.
Це слово має праслов’янське походження та використовується для позначення подрібненого каменю. Щебінь широко застосовують у будівництві, зокрема під час облаштування доріг, фундаментів та інших споруд.
Варто також нагадати про чарівні оксамитові квіти, які ростуть на подвір’ях. Дехто може помилково називати їх “бархатці”, проте українською їхня назва звучить набагато милозвучніше.