

Як називати цей витончений посуд? / Magnific. Ілюстративне фото
Деякі предмети настільки звичні, що ми майже не замислюємося над їхніми назвами. Чашка залишається чашкою, тарілка — тарілкою. Однак матеріал, із якого їх виготовлено, може мати два найменування.
В українській мові існують слова-синоніми, які були запозичені різними шляхами, і може здатися, що одне з них є неправильним. Розповідаємо про походження слів “фарфор” та “порцеляна”, з посиланням на радіоведучу та популяризаторку мови Ольгу Багній.
Яке слово українське – “порцеляна” чи “фарфор”?
У багатьох оселях досі зберігається “фарфоровий” сервіз, який дістають лише на великі свята. Але чи замислювалися ви, що в українській мові існує ще одне вишукане слово для цього матеріалу – “порцеляна”? І воно має надзвичайно цікаву історію. Тож, чи є між ними різниця? І яке з них є більш природним для української мови?
Словники української мови містять обидва слова для позначення мінеральної маси, що складається із суміші каоліну, пластичної глини, кварцу та польового шпату (переважно білого кольору). Після відповідної обробки, у тонкому шарі вона стає просвітленою. Її використовують для виготовлення витонченого посуду, декоративних та прикладних виробів, ізоляційних матеріалів тощо. Проте, слова мають різне походження.
Слово “порцеляна” потрапило до української мови через польську (porcelana), а першоджерелом є італійське porcellana.

Цікаво! Існує цікава версія походження цієї назви. Італійці порівнювали гладеньку, блискучу поверхню нового матеріалу з мушлею морського молюска porcellana (каурі), яка мала перламутровий блиск. Саме від назви цієї мушлі й виникло слово, що згодом поширилося майже всією Європою.
Слово “фарфор” надійшло до української з східних мов. Його пов’язують із перським faghfur (farfūrī, faγfūrі) – так називали титул китайського імператора та провінцію, де виготовляли вироби з порцеляни, а згодом і вироби, що надходили з Китаю. Через тюркські та російську мови ця назва потрапила й до української.
Частина мовознавців вважає “фарфор” пізнішим запозиченням, тоді як “порцеляна” значно органічніше увійшла до української мовної традиції.
Що кажуть словники? Обидва слова є нормативними. Академічний “Словник української мови” подає “фарфор” і “порцеляна” як назви одного матеріалу, як і портал “Горох”.
Яке слово правильне – фарфор чи порцеляна: дивіться відео від Ольги Багній
Але в сучасному українському мовленні дедалі частіше рекомендують вживати саме “порцеляну”, особливо коли йдеться про культуру мовлення та уникнення надлишкових запозичень.
Саме слово “порцеляновий” часто використовують у художній літературі: “порцелянова чашка”, “порцелянова статуетка”, “порцеляновий сервіз”.
Слово “порцеляновий” в українській мові часто вживають не лише у прямому, а й у переносному значенні. Завдяки властивостям самої порцеляни – білому кольору, гладенькій поверхні, витонченості та крихкості – цей прикметник став художнім означенням краси, ніжності та тендітності.
Найчастіше можна почути такі вислови:
- “порцелянова шкіра” – дуже світла, гладенька й бездоганна;
- “порцелянове обличчя” – бліде, ніжне, з тонкими рисами;
- “порцелянова лялька” – людина, зазвичай дівчина або дитина, із надзвичайно вродливою, майже ідеальною зовнішністю;
- “порцелянова усмішка” – бездоганна, витончена або навіть дещо неприродно ідеальна;
- “порцелянові руки” – ніжні, тонкі, витончені.
Сьогодні вироби з порцеляни – чайні та столові сервізи, вази, статуетки є предметом колекціонування, які коштують чималих грошей.
Цікаві факти про порцеляну – які ви не знали
- Першу справжню порцеляну створили в Китаї приблизно понад тисячу років тому. Європейці довгий час не могли відтворити секрет її виготовлення.
- Через свою рідкісність і високу вартість порцеляну називали “білим золотом”. Вона була символом достатку, а порцелянові сервізи передавалися у спадок.
- Секрет виготовлення порцеляни в Європі вдалося розкрити лише на початку XVIII століття. Першою європейською порцеляновою мануфактурою стала Мейсенська, заснована у 1710 році в Німеччині.
- Якісна порцеляна має цікаву властивість: якщо піднести її до світла, тонкі стінки чашки чи тарілки можуть бути напівпрозорими.
- Якщо легко вдарити дерев’яною паличкою по справжній порцеляні, вона видає чистий, дзвінкий і тривалий звук. Саме так часто перевіряють її якість.
- В Україні також існували відомі центри виробництва порцеляни. Найбільш знаними були Коростенський, Баранівський, Полонський і Довбиський порцелянові заводи, продукція яких була відома далеко за межами країни.
- Порцеляна використовується не лише для виготовлення посуду чи декоративних виробів. Завдяки своїй міцності та стійкості до високих температур її застосовують у медицині, стоматології, електротехніці та навіть у космічній промисловості.
З історії порцеляни: дивіться відео
Колись цей матеріал цінувався дорожче за золото, а секрет його виготовлення століттями оберігали не гірше за державну таємницю. Сьогодні ж ми сперечаємося не про його вартість, а про назву: “фарфор” чи “порцеляна”. І ця мовна історія не менш цікава, ніж історія самого матеріалу.
Вибір за вами – сказати “фарфор” чи “порцеляна”, жоден варіант не буде помилкою.
