Чому не серпень? / Мagnific. Ілюстративне фото
Назви місяців – це невелика частина історії народу. Вони можуть свідчити про імператорів чи богів, а також про природу, працю людей та життя наших предків. Який шлях обрали українці?
У календарі лише дванадцять найменувань місяців, але навіть їх транслітерують на російський зразок чи допускають помилки. Один із поширених випадків – називати останній місяць літа “серпнем”. Розповідаємо, як називати правильно, посилаючись на “Всеосвіта”.
Чому українською правильно не “серпень”?
Літо минає стрімко, і вже на порозі останній місяць. Однак навіть його назва потребує мовної корекції, оскільки він зовсім не “серпень”. Українська літературна мова визнає лише одну нормативну назву останнього місяця літа – серпень.
Слово “серпень” походить від латинського Augustus – титулу римського імператора Октавіана Августа, який він отримав у 8 році до нашої ери. У багатьох європейських мовах назва місяця зберегла саме цю форму: August (англійська, німецька), août (французька).
В українську мову воно потрапило через російську традицію, тому “серпень” є калькою, чужою для нашої автентичної системи найменувань.
Назва “серпень” походить від слова “серп” – знаряддя, яким у давнину зрізали зернові культури. Саме в цей період припадали найважливіші жнива, тому місяць і дістав таку назву.
Схожий принцип лежить в основі багатьох інших українських назв місяців:
- січень – від сікти (розчищати ліси);
- березень – пов’язують із березою або заготівлею березового соку;
- квітень – час розквіту;
- травень – пора буйної рослинності;
- липень – період цвітіння липи;
- жовтень – час, коли листя набуває жовтого кольору;
- листопад – місяць опалого листя.
Отже, український календар відображає природні цикли та людську діяльність.
Як ще називали серпень?
У різні часи та в різних регіонах України існували й народні найменування цього місяця. Серед них:
- жнивець – місяць збору врожаю;
- жнивень – час збирання врожаю;
- копень – від копиць збіжжя, що їх складали на полі;
- густоїд / густир – пора достатку, коли дозріває багато овочів та фруктів;
- гедзень – час активності ґедзя;
- ки́вень, ки́вотень – від того, що тварини кивають головами від надокучливих комах;
- спасівець – на честь великого свята цього місяця;
- хлібочол / хлібосол – місяць нового хліба.
А ще – бари́льник, прибери́ха-припаси́ха, ильовіць, илевий / елевей. Чимало, правда ж? І всі ці назви пов’язані або з природою, або з працею.
Більшість цих назв залишилися лише в народній традиції та етнографічних записах, а літературною нормою став серпень.
Назва серпень – це не просто слово з календаря. Вона зберігає пам’ять про працю наших предків, жнива та українську мовну традицію. Тому, плануючи відпустку чи зустріч, варто казати “на серпень”, а не “на серпень”.