Захопливий – яке значення слова? / Magnific. Ілюстративне фото
Певні українські слова настільки колоритні, що їхній справжній сенс можна осягнути, лише звернувшись до історії.
Існують вислови, зміст яких значно глибший, аніж видається на перший погляд. “Несамовитий” – саме з таких, розглянемо його значення, спираючись на “Горох”.
Походження та значення слова “несамовитий”
Коли хтось перебуває у стані сильного гніву, збудження або діє неконтрольовано, про нього можуть сказати: “Він став несамовитим”. Але чому саме так? І, власне, хто такий несамовитий?
Звернувшись до словників, ми знайдемо кілька тлумачень, які можна застосувати як до живих істот, так і до неживого: це слово може стосуватися як людини, так і емоцій, чи навіть погодних явищ.
Отже, несамовитий – це прикметник, який використовується для опису:
- втрати самоконтролю, стану нестямі, сильного збудження або шаленства.
- стану, коли особа не може відповідати за свої дії та вчинки, не здатна їх контролювати; божевільний.
- слово часто використовується в переносному значенні для характеристики чогось надзвичайно сильного або шаленого за своєю потужністю (наприклад, несамовитий крик або несамовита радість, а також несамовитий вітер).
Таким чином, воно не означає просто “дуже сильний” чи “надзвичайно гучний”. Його витоки пов’язані зі словом “сам”, а точніше “себе” – той, хто не схожий на себе – несамовитий.
Можливо, воно походить від давнього прикметника “самовитий”, який можна вважати застарілим, як і слово “рахманний”. Раніше “самовитий” означало людину, яка володіє собою, перебуває у здоровому глузді, має самоконтроль.
Префікс не- кардинально змінює значення: не-самовитий – буквально той, хто ніби перестав бути собою, втратив контроль над власними емоціями.
Це слово чудово передає стан особи, охопленої сильними почуттями; несамовитим можна стати від страху, кохання, гніву, запалу боротьби. Те, що сьогодні могли б описати як “на адреналіні”.
Саме тому в релігійних віруваннях та міфології людину в такому стані вважали або позначеною божественним знаком, або пояснювали, що її опанував злий дух.
Слово позначає надзвичайно потужні, бурхливі, шалені емоції, наприклад:
- несамовитий крик;
- несамовита радість;
- несамовитий біль;
- несамовитий захват;
- несамовита боротьба.
- несамовитий сміх.
Наприклад, у літературних творах можна зустріти:
- Ольжбета Пір’ячко розповіла, .. яким стрімким та несамовитим було їхнє кохання. (Софія Андрухович).
- З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, галас і розлився по глухому подвір’ї… (Панас Мирний).
Так само можна описати дії чи рухи: несамовитий танець чи писав несамовито.
Чому “несамовитий” застосовується не лише до людей?
Сьогодні цим словом описують не лише людей та силу їхніх почуттів, а й природні явища. “Несамовитий” дуже виразно передає та підкреслює потужність стихії. Тому його можна вважати образним чи поетичним і часто знаходити у художній літературі. Наприклад:
- несамовитий шторм;
- несамовита хуртовина;
- несамовитий вітер.
Вздовж Дніпра, назустріч течії, проносився несамовитий шквал, щоб знову поступитись місцем хвилинній тиші. (Сергій Журахович).
Отже, слово підкреслює надзвичайну міць, бурхливість або інтенсивність.
Слово “несамовитий” – одне з найобразотворчих в українській мові. Воно допомагає передати надзвичайну силу почуттів, емоцій чи явищ. Це чудовий приклад того, як одне слово може зберігати історію мови й водночас залишатися живим та виразним у сучасному мовленні.
А ви користуєтеся цим словом?