На Рівненщині провели останньою земною дорогою сімох захисників: Юрія Філімончука зі Здолбунова, Сергія Кошку з Костополя, Миколу Соловйова з Соснівської територіальної громади, Володимира Єрмійчука і Стаса Лущика з Дубровицької ТГ, Юрія Харечка з Сарн та Сергія Підфедька з Радивилівської громади.
Юрій Філімончук народився 21 червня 1988 року у Здолбунові. Навчався у місцевій ЗОШ № 1, згодом професійну освіту здобув у Здолбунівському професійному ліцеї залізничного транспорту за спеціальністю «лицювальник-плиточник, муляр-штукатур». Працював на місцевому цегляному заводі, проходив строкову службу у Збройних силах України. Повернувшись з армії, працював на меблевій фабриці у селищі Квасилів. У березні 2022 року воїн пішов на фронт. Ніс службу на Донецькому, Херсонському, Луганському та Харківському напрямках. У березні 2024 року був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу» та нарукавним знаком «Народжені в боях» 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. З травня 2024 року молодший сержант Юрій Філімончук вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання на Харківщині. Відповідно до результатів ДНК-експертизи, датою загибелі військовослужбовця встановлено 15 травня 2024 року. У військового залишилися батьки та сестра. Поховали Юрія Філімончука на місцевому кладовищі у Здолбунові.
Сергій Кошка народився 24 квітня 1974 року в Костополі. Навчався у ЗОШ № 2, професійну освіту здобув у Костопільському профтехучилищі. До повномасштабного вторгнення працював як приватний підприємець.
У січні 2023 року воїн приєднався до лав Збройних сил України. Під час бойових дій під Бахмутом зазнав дрібних осколкових поранень і тяжкої контузії. Під час надання медичної допомоги потрапив під повторну ворожу атаку, внаслідок чого отримав ще одну контузію. У зв’язку зі станом здоров’я Юрія Філімончука перевели у тилову частину, де він займався ремонтом та будівництвом на полігоні. В лютому 2024 року Сергій Кошка разом із побратимами відправився у Донецьку область. Від 23 лютого 2024 року, унаслідок бойового зіткнення біля села Іванівське на Донеччині, солдат Сергій Кошка вважався зниклим безвісти. 10 квітня 2025 року за результатами ДНК експертизи військового визнано загиблим. Поховали захисника на кладовищі «Нове» у Костополі.
Микола Соловйов народився 19 травня 1994 року у селі Совпа. 27 липня 2024 року приєднався до лав Збройних сил України. Був стрільцем в аеромобільному батальйоні. 11 жовтня 2024 року воїн загинув внаслідок штурмових дій ворожої піхоти в районі Донецької області.
Володимир Єрмійчук, 1975 року народження, родом із села Селець Дубровицької громади. Служив кулеметником 3-ї стрілецької роти, мав звання сержанта. Виконував бойові завдання на Донеччині. На жаль, загинув 26 грудня 2023 року на Бахмутському напрямку. Офіційне повідомлення про загибель військовослужбовця надійшло лише у квітні 2025 року.
Стас Лущик, 1998 року народження, проживав у селі Бережки Дубровицької громади. Старший бойовий медик, служив у складі розвідувальної групи. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Рідні щиро вірили й чекали на звістку про порятунок. Та, на жаль, стало відомо: воїн загинув 17 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Йому було лише 25.
Юрій Харечко, 1969 року народження, мешкав у Сарнах. У мирному житті працював водієм, розвозив продукти в місцеві школи. З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року разом із сином Іваном став на захист України. Служив у 60-му батальйоні 104-ї бригади ТРО. Юрій Харечко загинув 11 квітня 2025 року під час порятунку побратимів на Донеччині. У нього залишилися мати, дружина, син, доньки та брат.
Сергій Підфедько народився 1 жовтня 1993 року, проживав у селі Немирівка Радивилівської громади.
Захисник служив у гранатометному відділенні гранатометного взводу 1 механізованого батальйону. На жаль, військовослужбовець загинув 5 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Краматорському напрямку. Поховали загиблого воїна у рідному селі із усіма військовими почестями.
Источник: www.rivne1.tv